Вперше Барбара привернула на себе увагу в 16 років, коли виграла конкурс краси «Міс Гіджет» (англ.Miss Gidget) на телешоу KPIX-TV[en], яке вів Дік Стюарт[en]. Завдяки цьому майбутня кінозірка отримала місце в танцювальній трупі, яка з'являлася на екрані шість разів на тиждень у молодіжній програмі KPIX-TV впродовж 1959—1962 років. Згодом вона взяла собі сценічне ім'я, змінивши своє прізвище Гутшер на французьке прізвище Буше (фр.Bouchet) та почала кар'єру акторки[4].
Тоді ж, у 1960-х роках Буше зробила успішну кар'єру моделі. Вона з'являлася на обкладинках журналів і в телевізійних рекламних роликах, зокрема й для Playboy. У кіно акторка дебютувала 1964 року в музичній кінокомедії «Який шлях!»[en] (англ.What a Way to Go!) з Ширлі МакЛейн і Полом Ньюманом у головних ролях[4], де зіграла малопомітну роль дівчини в літаку[5]. Попри це Барбара Буше стала затребуваною виконавицею другорядних ролей гарних дівчат у США. Серед найбільш впізнаваних ролей можна відзначити міс Маніпенні[en], секретарку агента 007 Джеймса Бонда, у пародійній комедії «Казино Рояль» (англ.Casino Royale) 1967 року, або роль Урсули в мюзиклі «Мила Чаріті»[en] (англ.Sweet Charity) 1969 року, що тричі номінувався на «Оскар». Вона також знялася в епізоді культового науково-фантастичного серіалу «Зоряний шлях» (англ.Star Trek). Однак у переважній більшості цих кінопроектів вона грала скоріше декоративну роль і більше демонструвала ідеальну зовнішність, ніж акторську гру[4].
У 1970 році Буше, розчарована Голлівудом, насиченого стереотипними ролями, назавжди переїхала в Італію, де живе донині. З того часу Барбара знялася у багатьох італійських фільмах. На відміну від Америки, продюсери дали їй можливість зіграти різноманітні ролі у багатьох жанрах тієї доби італійського кінематографа. У 1976 році вона вийшла заміж за італійського кінопродюсера Луїджі Боргезе, що посприяло розвитку її кар'єри[4].
Буше на кіноярмарку в Нідерландах, 2006 рік
У 1983 році, у віці сорока років, Буше знялася оголеною для італійської версії журналу Penthouse. Того ж року вона знялася разом з Грегорі Пеком у телевізійній воєнній драмі про Другу світову війну «Червоне та чорне» (англ.The Scarlet And The Black), але вже невдовзі, з середини 1980-х років, у Барбари почалася тривала перерва в кар'єрі[4].
З 1985 року зірка італійського кіно керувала власною продюсерською компанією. Крім того, захопившись аеробікою, вона записала відеокасети з уроками та відкрила фітнес-клуб у Римі[4].
8 червня 1974 року 31-річна Барбара вийшла заміж за 38-річного італійського продюсера Луїджі Боргезе. Пара виховала двох синів: Массіміліано й Алессандро Боргезе[it]. У грудні 2005 року подружжя розлучилося, а 28 січня 2016 року Луїджі помер у 80-річному віці від негоджкінської лімфоми[7].