Балаж Бела |
---|
угор. Balázs Béla |
---|
|
Ім'я при народженні | угор. Bauer Herbert[1] |
---|
Народився | 4 серпня 1884(1884-08-04)[3][4][…] Сеґед, Угорщина[2][6] |
---|
Помер | 17 травня 1949(1949-05-17)[2][3][…] (64 роки) Будапешт, Друга Угорська республіка[2][6] ·інсульт |
---|
Поховання | Керепеші |
---|
Країна | Угорщина |
---|
Діяльність | поет, письменник, сценарист, хореограф, кінокритик, лібретист, кінорежисер, film theorist, композитор, aesthetician, фотограф |
---|
Alma mater | Будапештський університет (1906) |
---|
Науковий ступінь | доктор філософських наук |
---|
Знання мов | угорська[3][7] |
---|
Заклад | Nyugatd і Q61942857? |
---|
Партія | Комуністична партія Німеччини |
---|
Батько | Simon Bauerd |
---|
Брати, сестри | Бауер Ервін Симонович і Bauer Hildad |
---|
У шлюбі з | Edith Boned |
---|
Нагороди | |
---|
IMDb | ID 0049462 |
---|
|
Балаж Бела (псевдонім Герберта Бауера; 4.VIII 1884, Сегед — 17.V 1949, Будапешт) — угорський письменник і теоретик кіно.
Життєпис
У літературі виступив 1908 як поет-символіст.
Учасник Пролетарської революції в Угорщині 1919, після поразки якої емігрував до Відня, 1927 — до Берліна. В 1931—45 жив у СРСР.
Романи: «Неможливі люди» (1930), «Карлусь Бруннер» (1936), «Генріх починає боротьбу» (1941), збірки віршів — «Лети, моє слово» (1944), «Мій шлях» (1945). Автор книг про кіномистецтво, автобіографічного роману «Юність мрійника» (1948), сценаріїв, казок. В Угорській Народній Республіці було встановлено державну премію ім. Б. Балажа в галузі кінематографії.[8]
Примітки