Аґнеса Ангальт-Дессау

Агнеса Анхальт-Дессау
нім. Agnes von Anhalt-Dessau
Агнеса Анхальт-Дессау Портрет Агнеси пензля Густава Вальтера, 1868
7-а герцогиня-консорт Саксен-Альтенбургу
Початок правління:	3 серпня 1853
Кінець правління:	23 жовтня 1897
Попередник:	Марія Луїза Мекленбург-Шверінська
Наступник:	Адельгейда цу Шаумбург-Ліппе
Дата народження:	24 червня 1824(1824-06-24)
Місце народження:	Дессау, Ангальт-Дессау, Німецький союз
Дата смерті:	23 жовтня 1897(1897-10-23) (73 роки)
Місце смерті:	Гуммельсгайн, Саксен-Альтенбург, Німецька імперія
Поховання	Herzogin-Agnes-Gedächtniskirche^d
Чоловік:	Ернст I
Діти:	Марія, Георг
Династія:	Асканії, Ернестинська лінія Веттінів
Батько:	Леопольд IV
Мати:	Фредеріка Вільгельміна Пруська
Нагороди:	Лицарський хрест 1-го класу ордена дому Саксен-Ернестіне Хрест «За заслуги» для жінок та дівчат Орден Святої Катерини 1 ступеня
Агнеса Анхальт-Дессау у Вікісховищі

Аґнеса Ангальт-Дессау, повне ім'я Фредеріка Амалія Аґнеса Ангальт-Дессау (нім. Friederike Amalie Agnes von Anhalt-Dessau, 24 червня 1824 — 23 жовтня 1897) — принцеса Ангальт-Дессау з династії Асканії, донька герцога Ангальтського Леопольда IV та прусської принцеси Фредеріки Вільгельміни, дружина герцога Саксен-Альтенбурзького Ернста I.

Життєпис

Аґнеса народилась 24 червня 1824 року в Дессау. Вона була другою донькою в родині герцога Ангальт-Дессау Леопольда IV та його дружини Фредеріки Вільгельміни Прусської. Однак, старша сестра Авґуста померла ще до її народження, і Агнеса стала старшою з трьох дітей, які вижили. Мала молодшого брата Фрідріха та сестру Марію Анну Ангальт-Дессау.

Ернст I

У 28-річному віці пошлюбилася із 26-річним спадкоємцем престолу герцогства Саксен-Альтенбург Ернстом. Весілля відбулося 28 квітня 1853 року в Дессау. На урочистостях був присутній король Пруссії Фрідріх Вільгельм IV.

За місяць правлячий герцог передав Ернсту ведення справ у країні, а у серпні того ж року пішов з життя. Чоловік Агнеси став офіційним правителем Саксен-Альтенбургу.

Їхній шлюб виявився щасливим. Ернст дуже кохав дружину. У пари народилося двоє дітей:

• Марія Фредеріка (1854–1898) — дружина Альбрехта Прусського, мала трьох синів;
• Георг Леопольд (1—29 лютого 1856) — помер немовлям.

Резиденцією подружжя був Альтенбурзький замок.^[1] Пожежа 1868 року знищила палац принца та зерносховище, після чого його довелося відбудовувати.^[2] Літо родина проводила у замку Гуммельсхайн, що слугував мисливським маєтком та літньою резиденцією.^[3] 1872 року там також відбулась пожежа, що знищила все західне крило. Ернст вирішив, що доречніше збудувати нову будівлю. Новий літній замок був готовий 1885.^[4]

Герцогиня вважалася талановитою художницею.

Як і більшість аристократок, займалася благодійністю. Брала участь у догляді за пораненими в ході франко-прусської війни 1870—71 років. Чоловік в цей час очолював один із військових загонів на фронті.

1873 донька Марія пошлюбилася із прусським принцом Альбрехтом і оселилася із ним у Каменецькому замку в Силезії.^[5] За кілька років у Аґнеси та Ернста з'явилося троє онуків.

Меморіальна церква герцогині Агнеси

1878 року срібне весілля правлячого подружжя урочисто відзначалося по всій країні. Ернст презентував дружині зменшений лицарський хрест I класу ордена Саксен-Ернестинського дому, так званий «Хрест принцес».

28 квітня 1893 року, з приводу 40-ї річниці весілля герцогської пари, поблизу містечка Шмьольн, на схилі гори, була відкрита 30-метрова оглядова вежа, збудована за зразком Ейфелевої. Вона дістала назву «Вежа Ернста та Агнес»^[de].^[6]

Тоді ж у 1893 році вийшла праця Аґнеси «Слово до Ізраїля» («Ein Wort an Israel»), що стосувалася антисемітизму та християнства в Німеччині. Наступного року книгу перевели на італійську.^[7]

Агнеса померла 23 жовтня 1897 року в Гуммельсхайні у 73-річному віці. За наказом Ернста у 1903–1905 роках у Альтенбурзі була збудована меморіальна церква Herzogin-Agnes-Gedächtniskirche, де тіло герцогині перепоховали.

Чоловік пережив її трохи більше, ніж на десять років, і пішов з життя 7 лютого 1908 року. Оскільки, син помер немовлям, країну успадкував небіж Ернста—Ернст II.

Нагороди

• Орден Святої Катерини 1-го ступеня (Російська імперія).
• Хрест «За заслуги» для жінок та дівчат
• Орден дому Саксен-Ернестіне

Вшанування пам'яті

• На честь герцогині названа площа Agnesplatz у Альтенбурзі.

Генеалогія

Леопольд III

Луїза Бранденбург-Шведтська

Фрідріх V

Кароліна Гессен-Дармштадтська

Фрідріх Вільгельм II

Фредеріка Луїза Гессен-Дармштадтська

Карл II

Фредеріка Гессен-Дармштадтська

Фрідріх Ангальт-Дессау

Амалія Гессен-Гомбурзька

Людвіг Карл Прусський

Фредеріка Мекленбург-Стреліцька

Леопольд IV

Фредеріка Вільгельміна Прусська

Аґнеса

Примітки

1. Альтенбурзький замок [1] [Архівовано 29 травня 2013 у Wayback Machine.] (нім.)
2. Історія Альтенбурзького замку [2] [Архівовано 3 грудня 2012 у Wayback Machine.] (нім.)
3. Старий замок Гуммельсхайн [3] [Архівовано 27 серпня 2010 у Wayback Machine.] (нім.)
4. Новий замок Хуммельсхайн [4] [Архівовано 27 серпня 2010 у Wayback Machine.] (нім.)
5. Історія Каменецького замку [5] [Архівовано 2 березня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
6. Історія Шмьольна [6]^{[недоступне посилання з серпня 2019]} (нім.)
7. Una parola ad Israele [7] [Архівовано 22 жовтня 2021 у Wayback Machine.]

Література

• Martin, Frederick (1866). The Statesman's Year Book, 1866. London: Macmillan and Co.[8]
• Schoeppl, Heinrich Ferdinand: Die Herzoge von Sachsen-Altenburg. Bozen 1917, Neudruck Altenburg 1992.
• Семенов И. С. Христианские династии Европы, ОЛМА Медиа Групп, 2002 — стр: 492 ISBN 5224025168, ISBN 9785224025169 [9] [Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine.]

Посилання

• Профіль на Geneall.net [Архівовано 11 червня 2008 у Wayback Machine.] (нім.)
• Профіль на Thepeerage.com [Архівовано 8 липня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
• Генеалогія Аґнеси Ангальт-Дессау [Архівовано 5 жовтня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
• Герцогиня Аґнеса [Архівовано 30 січня 2019 у Wayback Machine.] (нім.)