Арсе́н Люпе́н (фр.Arsène Lupin) — вигаданий персонаж, авантюрист і шляхетний грабіжник, герой романів Моріса Леблана. Вперше з'явився в новелі «Арешт Арсена Люпена», яка була опублікована у французькому журналі «Je Sais Tout» у липні 1905 року. Леблан написав багато творів про Люпена, існує також ряд продовжень інших авторів, в тому числі написаних творчим тандемом Буало-Нарсежак; театральних постановок, екранізацій і коміксів.
За дослідженнями літературного критика Френсіса Лакассина і письменника Андре-Франсуа Руда на основі творів Моріса Леблана відтворено приблизну біографію Арсена Люпена, хоч їхні версії дещо різняться. Точне місце народження Арсена Люпена невідоме, імовірно, він народився в 1874 році біля Івеліну, недалеко від річки Сени. Його батько, Теофраст Люпен, був учителем фехтування і боксу. Кохання до матері Люпена, Гінріетти д'Андрези, не схвалювалося сім'єю Теофраста. Вихованням Арсена займалася годувальниця Віктуар. Близько 1876 д'Андреза пішла від Теофраста, який став аферистом і злодієм. Вона поселилася з сином в будинку двоюрідного брата Дре-Субіз, де працювала покоївкою. Бачачи приниження матері з боку Дре-Субіза, шестирічний Арсен вирішив помститися йому, викравши намисто королеви Марії-Антуанетти, яким той володів. Коли підозри пали на Гінріетту, вона переїхала в сільську місцевість, а в 1886 померла («Намисто королеви»)[1].
Протягом кількох років Арсен вивчав різні науки, зокрема право та медицину. Батько перед еміграцією до США навчив сина фехтування і боксу. У той же час Арсен почав свою діяльність злодія. В 1893 він познайомився з невідомою жінкою, яка пізніше народила його дочку, Женев'єву. Скоро Арсен Люпен зустрів Клариссу д'Етіге, в яку закохався і одружився з нею в 1894. У 1899 Кларисса померла, народжуючи сина[1].
Наступні роки Люпен провів у різноманітних пригодах і подорожах та познайомився з Шерлоком Голмсом. Він брав на себе ініціативу низки дипломатичних операцій на користь Франції і вступив до Іноземного легіону, бився на боці Франції у Північній Африці. Дата смерті Арсена Люпена невідома. Проте відомо, що він продовжував свою діяльність у 1940 році під час нацистської окупації Франції і, ймовірно, в 1950-х, що описано послідовниками Моріса Леблана[1].
Розвиток персонажа
Поява Арсена Люпена зумовлена популярністю детективних творів Артура Конан Дойла про Шерлока Голмса. В Франції в лютому 1905 року, П'єр Лафіт почав випуск журналу «Je sais tout» і бажав аби там були твори про власного персонажа в стилі Голмса. Лафіт звернувся до Моріса Леблана, котрий придумав Арсена Люпена, зробивши його не детективом, а причиною детективних історій. В той час тема шляхетних грабіжників користувалася попитом; кількома місяцями раніше засудили справжнього джентльмена-зламника на ім'я Александр Джейкоб, ватажка банди «Нічні робітники», що вчинили понад сто розбоїв[2]. Леблан до того часу працював журналістом і час від часу автором коротких оповідань для газети «Echo de Paris». У 1893 році він випустив свій дебютний і доволі успішний роман «Жінка», але світову славу йому принесли саме твори про Люпена[3].
Лафіт на сторінках свого журналу прозвав Леблана «французьким Конан Дойлем». З 1905 по 1939 рік Леблан написав про Люпена 7 романів і 39 повістей. Леблан також був співавтором (разом з Франсісом де Круассе) кількох п'єс про нього, прем'єра першої з яких під простою назвою «Арсен Люпен» відбулася в жовтні 1908 року в Театрі де л'Атені в Парижі. Роль Арсена Люпена стала найвідомішою для актора Андре Брюле. Саме він закріпив образ Люпена — ввічливого чоловіка в моноклі та циліндрі, у смокінгу з білими рукавичками та з ціпком, — хоча в Леблана такий опис відсутній. В першоджерелах Арсен Люпен — майстер переодягання та гриму, що постійно постає в іншому образі. Ніхто не знає справжнього обличчя Люпена, він без зусиль уміє перейняти голос, жести та манери іншої людини. Попри те, Арсен не приховує свого імені і часто залишає свої візитівки людям, яких пограбував, з чого стає зрозуміло хто з персонажів насправді був Люпеном[2].
Хоча Арсен Люпен вчиняє крадіжки зі зламом[2], він відбирає у багатіїв тільки те, чим вони володіють незаконно, і ніколи не шкодить невинним і бідним. Його при тому цікавить не матеріальна цінність украденого, а відчуття азарту, що супроводжує крадіжку[4]. Іноді його викликають, щоб розкрити заплутані злочини, іноді разом із англійським колегою на ім'я Герлок Шолмс (пародія на Шерлока Голмса)[2].
Обкладинка книги «Арсен Люпен проти Герлока Шолмса», 1910 р.Золотий трикутник / фр.Le Triangle d'or (1917)
Острів Тридцяти Трун / фр.L'Île aux trente cercueils (1919) — це єдиний роман, де головна дійова особа не Люпен, а молода жінка Вероніка Д'Ергемон, а Люпен з'являється в кінці, щоб допомогти розплутати змову.
Діамантове намисто / Il trio della dama nera (2011)
Остання дія спектаклю / Ultimo atto al teatro dell'opera (2012)
Таємниця червоної троянди / Il mistero della rosa scarlatta (2012)
Собор страху / La cattedrale della paura (2013)
Крижаний замок / Il castello di ghiaccio (2013)
Крістіан Посланец
Бездоганні злочини / Crimes parfaits (1994)
Мишель Бюссі
Код Люпена / Code Lupin (2006)
Мішель Зінк
Арсен Люпен і таємниця д'Арсонваля / Arsène Lupin et le mystère d'Arsonval (2004)
Кароліна і Дідьє Кайол / Caroline et Didier Cayol
Вовки Вінсана / Les Lupins de Vincent (2006)
Сергій Кобасьєв
Арсен Люпен у Росії / Арсен Люпен в России (1930)
Комікси
Арсен Люпен / Arsène Lupin (1948-49) — щоденні комікси у газеті «France-Soir»
Арсен Люпен / Arsène Lupin (1956-58) — у газеті «Le Parisien Libéré»
Арсен Люпен проти Герлока Шолмса: Білява дама / Arsène Lupin contre Herlock Sholmès: La Dame blonde (1983)
Арсен Люпен / Arsène Lupin (1989)
813 — Подвійне життя Арсена Люпена / 813 — La Double Vie d'Arsène Lupin (1990)
813 — Три злочини Арсена Люпена / 813 — Les Trois crimes d'Arsène Lupin (1991)
Зеленоока пані / La Demoiselle aux yeux verts (1992)
Пуста голка / L'Aiguille creuse (1994)
Ліга видатних джентльменів: Чорне досьє / The League of Extraordinary Gentlemen: Black Dossier (2007) — Люпен представлений як член спілки «Таємничі люди», французького аналога «Ліги видатних джентльменів»[8]
Кінематограф
Плакат фільму «Арсен Люпен повертається»
Фільми
Шляхетний грабіжник / The Gentleman Burglar (1908)
Арсен Люпен проти Шерлока Голмса / Arsène Lupin contra Sherlock Holmes (1910)
Арсен Люпен / Arsène Lupin (1914)
Шляхетний грабіжник / The Gentleman Burglar (1915)
Арсен Люпен / Arsène Lupin (1916)
Арсен Люпен / Arsène Lupin (1917)
Зуб тигра / The Teeth of the Tiger (1919)
813 (1920)
Останні пригоди Арсена Люпена / Les Dernières aventures d'Arsène Lupin (1921).
813 — Люпен / 813 — ルピモノ (1923) — перша поява Люпена в японському кінематографі.
Острів Тридцяти трун / L'Île aux trente cercueils (1979) — без участі Люпена
Гра і програш Арсена Люпена / Arsène Lupin joue et perd (1980)
Повернення Арсена Люпена / Le Retour d'Arsène Lupin (1989—1990)
Нові подвиги Арсена Люпена / Les Nouveaux Exploits d'Arsène Lupin (1995—1996)
Подвиги Арсена Люпена / Les Exploits d'Arsène Lupin (1996)
Люпен / Lupin (2007)
Їздець в масці × Їздець в масці Драйв і Ґайм: Кіновійна, повний газ / Kamen Rider × Kamen Rider Drive & Gaim: Movie War Full Throttle (2014) — фігурує персонаж Їздець в масці Люпен, заснований на Арсені Люпені
Загін крадіїв Люпенрейнджери проти поліцейського загону Патрейнджерів / Kaitou Sentai Lupinranger VS Keisatsu Sentai Patranger (2018) — команда героїв Люпенрейнджери заснована на образі Арсена Люпена. Авантюра самого Арсена лежить в основі сюжету[8]
Люпен / Lupin (2021)— в центрі сюжету перебуває чоловік, який черпає натхнення у книгах про Арсена Люпена
