Аркея жовто-синя

? Аркея жовто-синя
Охоронний статус
Близький до загрозливого  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) Родина: Саякові (Thraupidae) Рід: Аркея (Bangsia) Вид: Аркея жовто-синя
Біноміальна назва
Bangsia arcaei (Sclater & Salvin, 1869)
Ареал виду
Підвиди
(Див. текст)
Синоніми
Buthraupis arcaei
Посилання
Вікісховище: Bangsia arcaei Віківиди: Bangsia arcaei ITIS: 558846 МСОП: 22722558 NCBI: 548498

Арке́я жовто-синя^[2] (Bangsia arcaei) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae). Мешкає в Центральній і Південній Америці.

Опис

Довжина птаха становить 13,3-15 см. Тім'я яскраво-синє, верхня частина тіла, крила і хвіст чорнувато-сині, нижня частина тіла золотисто-жовті. Дзьоб чорний, міцний. Очі червоні.

Підвиди

Жовто-синя аркея

Виділяють два підвиди:^[3]

• B. a. caeruleigularis (Ridgway, 1893) — Коста-Рика;
• B. a. arcaei (Sclater, PL & Salvin, 1869) — Панама.

Поширення і екологія

Жовто-сині аркеї мешкають на східних схилах гір в Коста-Риці і Панамі, а також в горах Серранія-дель-Дар'єн^[es] на північному заході Колумбії. Вони живуть у вологих гірських і рівнинних тропічних лісах. Зустрічаються на висоті від 300 до 1500 м над рівнем моря, переважно на висоті від 700 до 1050 м над рівнем моря. Живляться плодами, комахами і павуками, а також нектаром.

Збереження

МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція жовто-синіх аркей становить від 3700 до 15000 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.

Примітки

1. BirdLife International (2016). Bangsia arcaei. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 19 березня 2022.
2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 19 березня 2022.