Андрес Каламаро

Андрес Каламаро
Andrés Calamaro
Andrés Calamaro
Основна інформація
Повне ім'я	Andrés Calamaro Masel
Дата народження	22 серпня 1961(1961-08-22) (63 роки)
Місце народження	Буенос-Айрес
Роки активності	з 1977
Громадянство	Аргентина
Професія	музикант композитор співак продюсер
Інструменти	вокал клавішні фортепіано гітара синтезатор бас-гітара ударні
Жанр	рок блюз фанк танго поп-рок New wave
Колективи	Los Rodríguez Los Abuelos de la Nada
Членство	Raíces^d, The Morgan^d, Los Abuelos de la Nada^d і Los Rodríguez^d
Лейбл	Universal Music (1984-1987) Sony Music (1988-1990) Warner Music (з 1991)
Нагороди	Latin Grammy Award for Best Rock Solo Vocal Album^d (2008) Latin Grammy Award for Best Rock Song^d (2014) Latin Grammy Award for Best Rock Song^d (2017) Latin Grammy Award for Best Pop/Rock Album^d (2020) Latin Grammy Award for Best Rock Song^d (2020)
У шлюбі з	Julieta Cardinali^d і Teresa Arellano^d
Брати, сестри	Javier Calamaro^d
www.calamaro.com
Файли у Вікісховищі

Андре́с Калама́ро Масе́ль (ісп. Andrés Calamaro Masel, *22 серпня 1961, Буенос-Айрес) — аргентинський музикант, композитор, співак та продюсер. Володар премії Latin Grammy^[1]. Його гурт Los Rodríguez^[en] мав великий успіх в Іспанії у 1990-х. Андрес Каламаро — один з найвпливовіших представників аргентинського року. За свою кар'єру продав більш ніж 1,3 мільйона дисків.

Біографія

Андрес Каламаро (1984)

Андрес Каламаро народився у Буенос-Айресі. У віці 10 років написав свою першу пісню «La chica del paraguas». У віці 17 років взяв участь у записі диску гурту Raíces^[en] як запрошений музикант. Незабаром він заснував власний гурт Elmer Band^[2].

Каламаро у Буенос-Айресі 2006 року.

На початку 1981 Мігель Абуело^[en] запросив Каламаро у свій гурт Los Abuelos de la Nada^[en] як клавішника. Гурт мав успіх, велика кількість його хітів була написана Андресом Каламаро. 1985 року Андрес взяв участь у записі останнього альбому Los Abuelos de la Nada, після чого покинув цей гурт.

1984 року, ще до розпаду Los Abuelos de la Nada, Каламаро випустив свій перший сольний альбом Hotel Calamaro, продюсером якого став відомий аргентинський музикант Чарлі Гарсія. Його другий альбом, Vida Cruel, який було записано невдовзі після виходу з гурту, був тепло сприйнятий критиками, але не мав комерційного успіху.

Після запису третього альбому, Por Mirarte (1988), Каламаро почав співпрацювати з такими гуртами як Los Fabulosos Cadillacs^[en], Enanitos Verdes^[en] та іншими музикантами.

Наприкінці 1980-х Каламаро створив свій власний гурт, який 1989 записав альбом Nadie sale vivo de aquí, котрий було номіновано на найкращий альбом року в Аргентині. 2007 року цей альбом на 60-й позиції було включено до Списку 100 найкращих альбомів аргентинського року журналу Rolling Stone^[3].

Через економічну кризу в Аргентині, Андрес Каламаро разом з другом Аріелем Ротом^[en] переїхав до Іспанії, де вони створили гурт Los Rodríguez^[en]. Los Rodríguez випустили 3 успішних студійних альбоми Buena Suerte (1991), Sin documentos (1993) та Palabras más, palabras menos (1995), концертник Disco Pirata (1992) та компіляцію Hasta luego (1996). Sin documentos, у якому поєднувалися фламенко, румба та латиноамериканські ритми, приніс їм міжнародне визнання. Диск Palabras más, palabras menos (1995) був найуспішнішою роботою гурту. 1996 року музиканти вирішили розійтися через суперечності між Андресом та рештою.

1997 року Каламаро записав альбом Alta suciedad, який розійшовся тиражем більш ніж півмільйона копій (другий найбільш комерційно успішний диск аргентинського року)^[4]. Alta suciedad знаходиться на десятій позиції у Списку 100 найкращих альбомів аргентинського року журналу Rolling Stone^[3].

Після цього Каламаро почав активно писати. За півроку він створив понад 100 пісень. 37 з них були видані на наступному альбомі, подвійному CD Honestidad brutal, який став двічі платиновим в Аргентині^[4]. У тому ж списку журналу Rolling Stone Honestidad Brutal посідає 30-те місце.^[3]

Каламаро на концерті у Барселоні у вересні 2008.

2000 року Андрес Каламаро записав 103 нові пісні на п'яти-дисковому альбомі El salmón, який згодом став золотим^[5].

Впродовж наступних років Каламаро багато виступав як запрошений музикант на концертах та у записах альбомів. У 2001—2002 роках він виклав велику кількість своїх невиданих пісень для вільного звантаження в мережі Internet.

У лютому 2004 він презентував альбом El Cantante, де були зібрані кавер-версії класичних танго, болеро та латиноамериканських пісень. Диск став платиновим в Аргентині^[4].

2005 року Андрес повернувся на сцену після довгого періоду без концертів. 11 лютого він разом з гуртом Bersuit Vergarabat виступив на фестивалі Siempre Rock у Коскіні^[en], провінція Кордова. 18-20 квітня Каламаро дав у Буенос-Айресі на стадіоні Luna Park^[en] концерти, запис яких було видано на диску El regreso. Диск було презентовано 17 грудня на стадіоні Obras Sanitarias перед аудиторією у 25 000 глядачів. Альбом отримав премії Гарделя^[en] 2006 як найкращий альбом рок-виконавця та за найкращу обкладинку. Сам Андрес Каламаро отримав премію Золотий Гардель — головну музичну нагороду Аргентини. За продажами диск став тричі платиновим^[4].

22 травня 2006 року вийшов його новий диск Tinta Roja — колекція класичних танго.

20 листопада 2006 було випущено альбом El Palacio de las Flores, записаний разом з Літто Неббією^[en], 11 вересня 2007 вийшов у світ диск La Lengua Popular. Перший диск став платиновим, другий подвоїв цей результат^[4]. Тур на підтримку La lengua popular пройшов у Чилі, Аргентині, Іспанії, Колумбії, Мексиці, Перу та Парагваї. Завершальний концерт у Буенос-Айресі зібрав 60 000 глядачів. У березні 2008 року Андрес Каламаро вдруге здобув Золотого Гарделя, а також нагороди як найкращий рок-музикант, за найкращу обкладинку, пісню року, найкращий відеокліп та альбом року за диск La lengua popular. 2007 року Андрес Каламаро був визнаний людиною року в Аргентині. 2009 року він отримав премію Grammy Latinos за найкращий рок-альбом^[6] за все той же диск.

2008 року він повернувся до свого першого гурту Raíces, через 30 років після їх першого співробітництва, задля запису нового диска Raíces 30 Años. 2009 року вийшла антологія пісень Каламаро Andrés на 6 CD иа 2 DVD^[2]. На підтримку антології Каламаро провів турне з 20 концертів у Іспанії, Аргентині, Мексиці та Чилі. Тур закінчився концертом у Буенос-Айресі перед 50 000 глядачів.

У червні 2010 року Андрес Каламаро випустив новий альбом On The Rocks. Вже за перший тиждень продажів він став найбільш продаваним у Іспанії^[7].

Концерт Каламаро у Мадриді (2014)

2013 року вийшов черговий сольний альбом Каламаро Bohemio, а 2015 — альбом Hijos del pueblo, куди увійшли концертні записи зі спільного з іспанським музикантом Енріке Бунбурі^[en] туру у Мексиці.

2016 року Каламаро випустив новий студійний альбом Volumen 11, а 2018 — ще один під назвою Cargar la suerte. Альбом отримав схвальні відгуки критиків, які називали його одним з найбільш значимих у кар'єрі музиканта разом з Honestidad brutal^[8].

Концерт Каламаро в Іспанії (2023)

2021 року вийшов альбом Dios los cría, куди увійшли записи хітів Каламаро, виконаних разом з відомими музикантами, серед яких Хуліо Іглесіас, Алехандро Санс, Мілтон Насіменту^[en], Рафаель, Маноло Гарсія^[en], Вісенте Аміго^[en], Хуанес, Хульєта Венегас^[en], Карлос Вівес, Vicentico^[en], Ліла Даунс, Леон Х'єко^[en] та інші.

2024 року в Україні стала вірусною пісня гурту Los Abuelos de la Nada^[en] «Mil horas^[en]», автором і виконавцем якої є Андрес Каламаро. Пісню активно використовували у соцмережах в рамках тренду «Ухилянт»^[9].

Дискографія

Диск	Гурт	Рік	Примітки
B.O.V Dombe	Raíces^[en]	1978
Los Abuelos de la Nada	Los Abuelos de la Nada^[en]	1982
Vasos y Besos	Los Abuelos de la Nada^[en]	1983
Himno De Mi Corazón	Los Abuelos de la Nada^[en]	1984
Hotel Calamaro	сольно	1984
Los Abuelos en el Ópera	Los Abuelos de la Nada^[en]	1985	концертний альбом
Vida Cruel	сольно	1985
Por Mirarte	сольно	1988
Nadie Sale Vivo De Aquí	сольно	1989
Buena suerte	Los Rodríguez^[en]	1991
Disco Pirata	Los Rodríguez^[en]	1992	концертний альбом
Sin documentos	Los Rodríguez^[en]	1993
Grabaciones Encontradas Vol. 1	сольно	1994
Live In Ayacucho'88	сольно	1994
B.S.O Caballos Salvajes	сольно	1995
Palabras Más, Palabras Menos	Los Rodríguez^[en]	1995
Hasta Luego	Los Rodríguez	1996	Компіляція, невидане, концертні записи, демо
Grabaciones Encontradas DOS	сольно	1996
Completo	сольно	1997	компіляція
Alta Suciedad	сольно	1997
Inéditos + Rarezas + Canciones	сольно	1998	Las Otras Caras De Alta Suciedad + Una Década Perdida
Honestidad Brutal	сольно	1999	подвійний диск
El Salmón	сольно	2000	5 Cd
Himnos Del Corazón	Los Abuelos de la Nada^[en]	2000	Компіляція, 2 Cd
Lo Mejor De Andrés Calamaro	сольно	2001	компіляція
Para No Olvidar	Los Rodríguez^[en]	2002	Компіляція, невидане, концертні записи, демо
El Cantante	сольно	2004
El Regreso	сольно	2005	концертний альбом
Made In Argentina (DVD) + Made In Spain (CD)	сольно	2006	концертний альбом
Tinta Roja	сольно	2006
El palacio de las flores	сольно	2006	Разом з Літто Неббією^[en]
La Lengua Popular	сольно	2007
Dos son multitud	сольно	2007	Cd + 2 DVD концертів, разом з Fito y Fitipaldis
Raíces 30 Años	Raíces	2008
Andrés — Obras Incompletas	сольно	2009	6 Cd's + 2 Dvd + 1 книга
Nada Se Pierde (Efe Eme 10 Años)	сольно	2009
On The Rock	сольно	2010
Bohemio	сольно	2013
Jamón del medio	сольно	2014	концертний
Pura sangre	сольно	2014	концертний DVD
Hijos del pueblo	з Енріке Бунбурі^[en]	2015	концертний
Volumen 11	сольно	2016
Cargar la suerte	сольно	2018
Dios los cría	сольно	2021
Razzmatazz	сольно	2023	концертний

Нагороди і відзнаки

Grammy Latino

Рік	Категорія	Твір	Результат
2000	Найкращий рок-вокаліст	Te quiero igual	Номінація
2008	Найкращий сольний рок-альбом	La lengua popular	Переможець
	Найкраща рок-пісня	Carnaval de Brasil	Номінація
		Mi gin tonic	Номінація
	Найкраща альтернативна пісня	5 minutos más	Номінація
2010	Найкращий вокальний рок-альбом	On the rock	Номінація
	Найкраща рок-пісня	Los divinos	Номінація
2014	Найкраща рок-пісня	Cuando no estás	Переможець
	Найкращий альбом автора-виконавця	Bohemio	Номінація
2017	Найкраща рок-пісня	La noche	Переможець
2019	Найкращий поп-рок-альбом	Cargar la suerte	Переможець
	Найкраща рок-пісня	Verdades afiladas	Переможець

Премія Карлоса Гарделя^[en]

Рік	Категорія	Твір	Результат
1999	Найкращий поп-соліст	Alta suciedad	Номінація
	Найкразий відеокліп	«Flaca»	Номінація
		«Loco»	Номінація
2000	Альбом року	Honestidad brutal	Номінація
	Найкращий рок-виконавець		Номінація
2006	Альбом року	El regreso	Переможець
	Найкращий альбом рок-виконавеця		Переможець
	Виконання року		Переможець
	Найкращий дизайн обкладинки		Переможець
	Продукція року		Номінація
	Найкращий відеокліп	«Tuyo siempre»	Номінація
2007	Альбом року	El palacio de las flores	Номінація
	Найкращий альбом рок-виконавця		Номінація
	Продукція року		Номінація
	Найкращий дизайн обкладинки		Номінація
	Найкращий альбом у жанрі танго нових форм	Tinta roja	Переможець
	Альбом-відкриття у жанрі танго		Номінація
	Пісня року	«Corazón en venta»	Номінація
	Виконання року		Номінація
	Найкращий відеокліп		Номінація
	Найкращий DVD	Made in Argentina 2005	Переможець
2008	Альбом року	La lengua popular	Переможець
	Найкращий альбом рок-виконавця		Переможець
	Найкращий дизайн обкладинки		Переможець
	Пісня року	«5 minutos más (Minibar)»	Переможець
	Найкращий відеокліп	«Carnaval de Brasil»	Переможець
2010	Найкраща компіляція	Obras incompletas box	Переможець
2014	Альбом року	Bohemio	Номінація
	Найкращий альбом рок-виконавця		Переможець
	Пісня року	«Cuando no estás»	Номінація
2015	Найкращий альбом рок-виконавця	Pura sangre	Номінація
		Jamón del medio	Переможець
2017	Пісня року	«La noche»	Номінація
2019		«Verdades afiladas»	Номінація
	Альбом року	Cargar la suerte	Номінація
	Найкращий альбом рок-виконавця		Переможець
2020	Найкращий короткий відеокліп	«Transito lento»	Номінація
2021	Найкраща колаборація	«Bohemio» (з Хуліо Іглесіасом)	Переможець
2022	Альбом року	Dios los cría	Номінація
	Найкращий альбом рок-виконавця		Номінація
	Найкращий концептуальний альбом	ADN (Capítulo A)	Номінація

Премія Konex

Рік	Відзнака	Категорія
1995	Диплом за заслуги	Автор/композитор у жанрі рок
2005	Платиновий конекс	Автор/композитор у жанрі рок
2015	Диплом за заслуги	Автор/композитор

Посилання

• Офіційний сайт Андреса Каламаро [Архівовано 20 листопада 2010 у Wayback Machine.](ісп.)
• DeepCamboya — сайт про Андреса Каламаро [Архівовано 24 жовтня 2010 у Wayback Machine.](ісп.)
• Camisetas Para Todos — сайт про Андреса Каламаро [Архівовано 1 листопада 2020 у Wayback Machine.](ісп.)
• AC30 — сайт про Андреса Каламаро(ісп.)
• Andrés Calamaro — Beyond Prolific [Архівовано 4 жовтня 2010 у Wayback Machine.](англ.)
• Calamaro Web(ісп.)
• laWEBdeCALAMARO(ісп.)

Примітки

1. 2008 Winners [Архівовано 1 вересня 2010 у Wayback Machine.] Grammy.com
2. Офіційна біографія [Архівовано 4 січня 2010 у Wayback Machine.] (ісп.)
3. Архівована копія. Архів оригіналу за 29 червня 2012. Процитовано 6 листопада 2010.
4. http://www.capif.org.ar/Default.asp?PerDesde_MM=0&PerDesde_AA=0&PerHasta_MM=0&PerHasta_AA=0&interprete=&album=&LanDesde_MM=0&LanDesde_AA=0&LanHasta_MM=0&LanHasta_AA=0&Galardon=P&Tipo=1&ACCION2=+Buscar+&ACCION=Buscar&CO=5&CODOP=ESOP^{[недоступне посилання з лютого 2019]}
5. http://www.capif.org.ar/Default.asp?PerDesde_MM=0&PerDesde_AA=0&PerHasta_MM=0&PerHasta_AA=0&interprete=&album=&LanDesde_MM=0&LanDesde_AA=0&LanHasta_MM=0&LanHasta_AA=0&Galardon=O&Tipo=1&ACCION2=+Buscar+&ACCION=Buscar&CO=5&CODOP=ESOP^{[недоступне посилання з лютого 2019]}
6. GRAMMY.com. Архів оригіналу за 8 жовтня 2009. Процитовано 6 листопада 2010.
7. Архівована копія. Архів оригіналу за 28 червня 2012. Процитовано 28 червня 2012.
8. https://www.libertaddigital.com/cultura/musica/2018-10-17/cargar-la-suerte-de-andres-calamaro-la-sangre-del-duende-1276626619/
9. Проснувся — ухильнувся. Як росіяни через тренди у TikTok змушують українців пересваритися. Громадське. 19 квітня 2024. Архів оригіналу за 25 вересня 2024. Процитовано 10 грудня 2024.