Американці німецького походження дуже часті в США; блакитним кольором позначені округи, в яких за результатами перепису 2000 року переважає населення німецького походження
Американці німецького походження або Американські німці (англ.German American, нім.Deutschamerikaner) — громадяниСполучених Штатів Америки, які мають повне або часткове німецьке походження.
За оцінками демографів та даними національних переписів, 50 мільйонів американців (17 % від загального їх числа) мають повне або часткове німецьке походження (друга за чисельністю етнічна група США після латиноамериканців)[1][2][3][4][5][6][7].
Історія
Незважаючи на спочатку британську колонізацію регіону і абсолютне переважання англійських іммігрантів на початковому етапі історії США, саме німецька імміграція стала переважаючою в 1840—1900 роках. Незважаючи на поступову втрату рідної мови, німецькі іммігранти були настільки впливовими і численними, що істотно вплинули на формування всіх аспектів сучасного життя. Ключ до розуміння культури США тоді і зараз багато в чому лежить у розумінні традицій, звичаїв і причин німецької імміграції. З часом американці німецького походження становили найчисленнішу групу населення США.
Німці включали в себе досить багато різних підгруп з різними релігійними і культурними цінностями[8].
XVII століття
Перші німці з'явилися на території США ще в 1607 році, в Джеймстауні штат Вірджинія, разом з першими англійськими колоністами[9][10][11][12].
Перше постійне німецьке поселення Германтаун було засновано 6 жовтня1683 недалеко від Філадельфії[13].
Велика кількість німців мігрували в період з 1680-х до 1760-х років, в основному в Пенсільванію. Вони мігрували в Америку з цілого ряду причин[13]. Більшість з них були лютерани або німецькі реформатори; багато належали до невеликих релігійних сект, таких як меноніти. Німецькі католики не прибували у великій кількості до війни 1812 року[14].
XVIII століття
Кількість німецьких переселенців значно зросла в 1680-1760-х роках, коли малоземелля, релігійні та військові конфлікти змушували німецьких переселенців (в основному, звичайно, фермерів і дрібних міських ремісників) переїжджати в США, де їх приваблювала велика кількість вільної землі. До 1790 року, за даними першого перепису населення незалежних США, люди німецького походження становили 9 % білого населення, хоча деякі американські діячі скептично ставилися до їх масового приїзду і компактного проживання, оскільки вважали, що вони погано асимілюються. Тим не менш, через свою генетичну та мовну спорідненість з англосаксами німці (а також голландці і скандинави) вважалися єдиною більш-менш прийнятною категорією іншомовних мігрантів в США, так як офіційно визнавалися білими.
XX століття
У квітні 1917 року Конгрес проголосував за оголошення війни Німеччині[15]. Частина американців німецького походження покинула країну і повернулася до Німеччини. Близько 1 % з 480 тисяч іноземців німецького походження було кинуто у в'язниці за підозрою в шпигунстві на користь Німеччини[16]. Тисячі іноземців були змушені купувати облігації військових позик, щоб продемонструвати свою лояльність США[17]. Відомі також випадки лінчування етнічних німців[18]. У громадській думці панувала фобія всього німецького[19].
Чисельність і розселення
За оцінками демографів та даними національних переписів, приблизно від 42 до 58 мільйонів американців (17-20 % загального їх числа) мають повне або часткове німецьке походження (для порівняння, число німців у Німеччині — близько 75 мільйонів чоловік). Німецькі прізвища зустрічаються серед сучасних, в тому числі відомих американців дуже широко. Для порівняння, близько 28-35 мільйонів американців мають англійське походження. Звичайно, процеси асиміляції в середовищі німців США вже прийняли необоротний характер, хоча культура і традиції німців у їх дещо архаїчній формі зберігаються в США.
Мова
У 1860—1917 роках німецька мова була вельми поширеною на теренах проживання німецької громади. Але після вступу США в Першу світову війну на боці британців (1917), майже все навчання німецькою закінчилось,
як і більшість церковних служб цією мовою[20].
До Першої світової війни німецька мова уживалася в системі освіти США ба й претендувала на статус регіональної в ряді штатів та округів.
У XX столітті число американських німців, які говорять німецькою і вважають її рідною, неухильно падало. Лише в період з 1980 по 2007 рік зниження склало 30 % — з 1,6 до 1,1 млн осіб[21].
Унаслідок того, що імміграція німців до США носила масовий характер і тривала кілька століть, розподіл німецькомовних набув високого ступеню розсіювання країною, тож на райони з найбільш високою концентрацією нащадків вихідців з Німеччини до 2010 року припадало лише 15 % усіх американців німецького походження, які продовжували користуватися рідною мовою[22].
↑Reynolds Farley, 'The New Census Question about Ancestry: What Did It Tell Us?', Demography, Vol. 28, No. 3 (August 1991), pp. 414, 421.
↑Stanley Lieberson and Lawrence Santi, 'The Use of Nativity Data to Estimate Ethnic Characteristics and Patterns', Social Science Research, Vol. 14, No. 1 (1985), pp. 44-6.
↑Stanley Lieberson and Mary C. Waters, 'Ethnic Groups in Flux: The Changing Ethnic Responses of American Whites', Annals of the American Academy of Political and Social Science, Vol. 487, No. 79 (September 1986), pp. 82-86.
↑Mary C. Waters, Ethnic Options: Choosing Identities in America (Berkeley: University of California Press, 1990), p. 36.
↑Paul Kleppner, The Third Electoral System, 1853—1892: Parties, Voters, and Political Cultures (1979) pp 147-58 maps out the political beliefs of key subgroups.
↑Grassl, Gary Carl (June–July 2008), Tour of German-American Sites at James Fort, Historic Jamestown(PDF), German-American Journal, 56 (3): 10, About 1% of the more than 700,000 objects catalogued by archaeologists at Jamestown so far bear words. More than 90% of these words are in German[недоступне посилання з лютого 2019]
