У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Альшиць.
Лео́н Я́кович А́льшиць (30 січня 1910, Житомир — 21 лютого 1983, Одеса) — український радянський художник театру і педагог; член Спілки радянських художників України. Заслужений діяч мистецтв УРСР з 1978 року.
Біографія
Народився 17 [30] січня 1910(19100130) року в місті Житомирі (нині Україна). У 1931 році закінчив Київський художній інститут, де навчався у Володимира Татліна, Костянтиа Єлеви, Миколиа Тряскіна.
У 1929—1941 роках працював в Київському театрі російської драми. Оденочасно у 1937—1941 роках викладав у Київському театральному інституті імені Карпенка-Карого.
Брав участь у німецько-радянській війні як головний художник фронтового театру. Нагороджений медаллю «За оборону Сталінграда» (наказ по підрозділу № 102 від 4 листопада 1944 року)[1]. Член ВКП(б) з 1942 року.
У 1954—1979 роках працював в Одеському російському драматичному театрі імені Андрія Іванова, де протягом 1957—1975 років обіймав посаду головного художника. Одночасно у 1975—1978 роках викладав в Одеському театральному художньо-технічному училищі. У 1970-х — початку 1980-х років співпрацював з Київським театром російської драми імені Лесі Українки.
Жив в Одесі в будинку на вулиці Рози Люксембург, № 2, квартира № 7. Помер в Одесі 21 лютого 1983 року.
Творчість
Працював в галузі театрально-декораційного мистецтва. Серед оформлених вистав:
- у Київському російському драматичному театрі імені Лесі Українки
- в Одеському театрі Радянської армії
- в Одеськомиу російському драматичному театрі імені Андрія Іванова
- у Київському українському драматичному театрі імені Івана Франка
Брав участь у всеукраїнських та всесоюзних виставках з 1967 року.
Примітки
Література
- Альшиць Леон Якович // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 9.;
- Альшиць Леон Якович // Словник художників України / відпов. ред. М. П. Бажан. — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — 272 с.;
- Кучеренко З. В. Альшиць Леон Якович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1977. — Т. 1 : А — Борона. — 542, [2] с., [38] арк. іл. : іл., табл., портр., карти с.;
- Альшиць Леон Якович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 22. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
- З. В. Кучеренко Альшиць Леон Якович // Мистецтво України: Енциклопедія в 5 томах. / А. В. Кудрицький, відповідальний редактор. — К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — Т. 1 : А — В. — С. 49. — ISBN 5-88500-27-1.
- Альшиць Леон Якович // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 17. — ISBN 5-88500-071-9.;
- З. В. Кучеренко. Альшиць Леон Якович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. — Т. 1 : А. — 823 с. — ISBN 966-02-2075-8.;
- Альшиць, Леон Якович // Велика українська енциклопедія : [у 30 т.] / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — К. : ДНУ «Енциклопедичне видавництво», 2018— . — ISBN 978-617-7238-39-2.;
- Школьна О. Альшиць Леон Якович // Словник художників України. Біобібліографічний довідник. Книга 1 : А-В / [головний редактор Г. Скрипник]; НАН України, ІМФЕ імені М. Т. Рильського. Київ: видавництво ІМФЕ, 2019. С. 53. ISBN 978-966-02-8960-4.