Александр Клуґе

Александр Клуґе
нім. Alexander Kluge
Александр Клуґе, 2009
Дата народження	14 лютого 1932(1932-02-14) (92 роки)
Місце народження	Гальберштадт, Німеччина
Громадянство	Німеччина
Професія	режисер, сценарист, продюсер
Alma mater	Марбурзький університет і Франкфуртський університет
Роки активності	1960 — наш час
Напрям	драма
Член у	Німецька академія мови і поезії, Баварська академія витончених мистецтв, Берлінська академія мистецтв і Німецька кіноакадемія
IMDb	ID 0460176
Автограф
Нагороди та премії
Премія Георга Бюхнера (2003) Премія пам'яті Шиллера (2001) премія Теодора Адорно^d (2009) Hanns-Joachim-Friedrichs-Award^d (2001) Fontane-Preis^d (1979) Heinrich-Böll-Preis^d (1993) Ricarda-Huch-Preis^d (1996) Jean-Paul-Preis^d (2017) літературна премія міста Бремена^d (2001, 1979) Heinrich Heine Prize^d (2014) Премія Генріха Кляйста (1985) Німецька кінопремія (2008) Grimme-Preis^d (2010)
www.kluge-alexander.de
Александр Клуґе у Вікісховищі

Александр Клуґе (Клюге; нім. Alexander Kluge; 14 лютого 1932, Гальберштадт) — німецький режисер, письменник, продюсер, один з ідеологів «нового німецького кіно».

Біографія

Александр Клуґе народився в сім'ї доктора медицини Ернста Клуґе і його дружини Аліси, вродженою Гаусдорф. До кінця війни відвідував гімназію у Гальберштадту. У 13 років став свідком великого бомбардування рідного міста. З 1946 року відвідував гімназію в Шарлоттенбурзі, Берлін. Потім вивчав юриспруденцію, історію і церковну музику у Фрайбурзі, магдебурзі і Франкфурті-на-Майні, де він, зокрема, відвідував семінари Теодора В. Адорно. У 1956 році захистив дисертацію на тему самоврядування в університетах, разом з Гельмутом Бекером написав книгу «Культурна політика і контроль за витратами». У наступні роки разом зі зйомками фільмів опублікував ряд наукових книг, таких як «Громадськість і досвід» (1972, разом з Оскаром Негтом), «Економіка кіно у ФРН і Європі» (1973, разом з Флоріаном Горфом і Михаелем Достом), «Критична теорія і марксизм» (1974, разом з Негтом) і інші.

У 1958 році був волонтером на студії Артура Браунера «ССС-фільм» в Західному Берліні, у тому числі під час зйомок фільму Фріца Ланга «Індійська гробниця». В цей час написав ряд оповідань і начерків сценаріїв. За свій перший короткометражний фільм «Брутальность у камені» (1960, разом з Петером Шамоні) на Міжнародному кінофестивалі короткометражних фільмів в Обергаузені отримав один з головних призів. У 1962 році був одним з ініціаторів «маніфесту Обергаузена», в якому 26 молодих режисерів заявили про смерть реставративного кіно 1950-х і про намір протиставити йому свої фільми. У наступні роки при державній підтримці виникли перші роботи «Молодого німецького кіно». Клуґе, Едгара Райца і Деттена Шляйєрмахера призначили керівниками «кіноінституту» в Ульмі. Головна мета школи, заснованої за ініціативою групи Обергаузена, полягала у створенні теоретичного центру кіно.

У 1963 році Александр Клуґе заснував власну виробничу фірму. Завдяки фільмам «Прощання з минулим» (1966) і «Артисти під куполом цирку: безпорадні» (1968) він завоював позицію визнаного аутсайдера західнонімецького кіно.

Клуґе був ініціатором колективних публіцистичних фільмів «Німеччина восени» (1977), «Кандидат» (1980) та «Війна і світ» (1982), присвячених актуальним політичним подіям. У цей період він виступав за зближення кіно і телебачення. Фільми-есе «Влада почуттів» (1983) і «Настання сьогодення на решту часу» (1985) стали його останніми великими роботами в кіно.

У 1987 році він засновував dctp (Development Company for Television Program), що стала платформою для незалежних програм на приватному німецькому телебаченні. Компаньйони dctp — Александр Клуґе (37,5 %), японське рекламне агентство Dentsu (37,5 %), видавництво Spiegel (12,5 %) і Neue Zürcher Zeitung AG (12,5 %). Сам Клуґе є керівником компанії, а також автором незалежних передач-інтерв'ю, присвячених культурі.

У 2003 році був удостоєний премії Георга Бюхнера, в 2008 році — почесного Німецького кінопризу «Лола» за сукупність творчості, у 2009 році — премії Теодора Адорно, а в 2010 році — призу імені Адольфа Грімме.

Александр Клуґе одружений, має двох дітей, живе у Мюнхені.

Ставлення до України

Був серед підписантів відкритого листа німецькому бундесканцлеру Шольцу від 29.04.2022 з проханням обмежити постачання зброї Україні під час російського вторгнення 2022 року.^[1]

Обрана фільмографія

Рік		Назва українською		Оригінальна назва		Опис
1966		Прощання з минулим		Abschied von gestern
1967		Артисти під куполом цирку: безпорадні		Die Artisten in der Zirkuskuppel: ratlos
1969		Нескорена Лені Пайкерт		Die unbezähmbare Leni Peickert
1970		Реформаторський цирк (Результат невідомий)		Reformzirkus		телевізійний
1970		Великий гармидер		Der große Verhau
1972		Віллі Тоблер і загибель 6-го флоту		Willi Tobler und der Untergang der 6. Flotte
1973		Випадкова робота рабині		Gelegenheitsarbeit einer Sklavin
1974		В час загрози і наруги компроміс веде до згуби		In Gefahr und größter Not bringt der Mittelweg den Tod		спільно з Едгаром Райцом
1975		Сильний Фердинанд		Der starke Ferdinand
1978		На битву страшну я в страху повз сьогодні вночі		Zu böser Schlacht schleich ich heut Nacht so bang
1978		Німеччина восени		Deutschland im Herbst		спільно зі Шльондорфом, Фасбіндером, Едгаром Райцом та ін.
1979		патріотка		Die Patriotin
1980		Кандидат		Der Kandidat		спільно зі Шльондорфом, Штефаном Аустом і Александром фон Ешвеґе
1982		Війна і мир		Krieg und Frieden		спільно з Штефаном Аустом, Акселем Енгстфельдом і Фолькером Шльондорфом
1983		Влада почуттів		Die Macht der Gefühle
1985		Наступ сьогодення на решту часу		Der Angriff der Gegenwart auf die übrige Zeit
1986		Змішані вісті (Різноманітні новини)		Vermischte Nachrichten
2008		Вісті з ідеологічної античності. Маркс - Ейзенштейн - Капітал		Nachrichten aus der ideologischen Antike. Marx — Eisenstein — Das Kapital
2012		Людина 2.0 - Еволюція в наших руках		Mensch 2.0 - Die Evolution in unserer Hand

Література

• Hans-Michael Bock (Hrsg.): CINEGRAPH. Lexikon zum deutschsprachigen Film. edition text + kritik, München 1984.
• Александр Клюге. Хроника чувств. М.: Новое литературное обозрение, 2004.(рос.)

Посилання

• Бібліографія. Александр Клуґе // Німецька національна бібліотека
• Офіційний сайт [Архівовано 6 лютого 2015 у Wayback Machine.] Александр Клуґе
• Александр Клуґе на сайті IMDb (англ.)
• Андрей Плахов (16 апреля 2012). Кто такой Александр Клюге?. Архів оригіналу за 7 серпня 2012. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка)(рос.)
• Александр Клюге в Журнальном зале [Архівовано 30 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
• Беседа Бориса Гройса с Александром Клюге, 2004 [Архівовано 17 березня 2013 у Wayback Machine.]

Біографії   Німеччина   Кінематограф   Література

1. Offener Brief an Kanzler Olaf Scholz. Emma (нім.). Архів оригіналу за 29 квітня 2022. Процитовано 29 квітня 2022.