«Азербайджан гадини» (азерб.Azərbaycan Qadını, «Жінка Азербайджану»[1]) — азербайджанський жіночий журнал. Заснований 1923 року, до 1938 року називався «Шарг гадини» («Жінка Сходу»), видається донині в Баку. Є першим жіночим журналом Азербайджану.
Історія
Перший номер видання побачив світ у листопаді 1923 року, коли внаслідок масового руху, спрямованого на розкріпачення жінок і залучення їх до широкої громадської діяльності і праці, було прийнято постанову про заснування журналу «Шарг гадини» («Жінка Сходу») — першого на мусульманському Сході періодичного видання, присвяченого нагальним проблемам сучасниць.
Журнал засновано за рішенням Центрального Комітету Азербайджанської комуністичної (більшовицької) партії від 2 липня 1923 року.[2]
Перший номер складався з 40 сторінок, вийшов накладом 1000 примірників.[2]
У 20-х роках його редакторкою стала одна з перших азербайджанських революціонерок Айна Султанова[4].
Журнал відіграв важливу роль у формуванні літературно-мистецької думки, розвитку культури, появі письменниць і публіцисток серед жінок. Шафіга Ефендізаде, Мірварід Дильбазі, Нігяр Рафібейлі, Алевія Бабаєва, Халіда Гасілова, Азіза Джафарзаде, Ханимана Алібейлі та інші вперше опублікували тут низку своїх перших творів.
Тому 1938 року «Шарг гадини» перейменовано на «Азербайджан гадини», зосередивши увагу на проблемах республіканського масштабу, не припиняючи при цьому публікації матеріалів і на міжнародні теми. Під цією назвою він регулярно виходить донині (виняток становлять періоди, з 1940 по 1951 і з 2001 по 2009), охопивши протягом свого майже вікового існування всі найважливіші та знакові події і ставши історичним виданням.
Перші номери видання друкувалися арабською графікою. В наступних виданнях можна спостерігати поступовий перехід до латинського алфавіту, потім до кирилиці, а з 1990-х років, після відновлення незалежності Азербайджану — до сучасного алфавіту на основі латинської писемності.
Від 2009 року журнал виходить щоквартально у двох версіях — азербайджанською і російською мовами.
Наші дні
Відродження журналу в пострадянський період відкриває нову сторінку його біографії.
Від 1997 року його головною редакторкою є завідувачка відділу з питань гуманітарної політики Адміністрації президента Азербайджану Фатма Абдуллазаде[5].
↑Айна Султанова (1895—1938) — державна і громадська діячка радянського часу, одна з перших революціонерок-азербайджанок. Айна — сестра Газанфара Мусабекова, дружина Гаміда Султанова (також активістів радянського періоду). 1912 року Айна Султанова закінчила гімназію «Святої Ніни» в Баку. 1918 року приєдналася до революційного руху і вступила до Комуністичної партії. У 1920-х роках працювала в Центральному комітеті Комуністичної партії Азербайджану, редакторкою журналу «Жінка Сходу»; в 1930—1937 роках — заступницею комісара народної освіти, комісаркою народної юстиції. Репресована 1938 року. В будинку, де проживала Айна Султанова, нині перебуває Іранське посольство.
↑Фатма Абдуллазаде [Шаблон:Webarchive:помилка: Перевірте аргументи |url= value. Порожньо.] на офіційному сайті президента Азербайджанської Республіки.