Агнеса фон Вайблінген

Агнеса фон Вайблінген
нім. Agnes von Waiblingen
Біографічні дані
Народження1072[1][2][…]
Смерть24 вересня 1143(1143-09-24)[2]
Клостернойбург, Він-Умгебунг, Нижня Австрія, Австрія
ПохованняМонастир Клостернойбургd
У шлюбі зЛеопольд III[4] і Фрідріх I[4]
ДітиФрідріх II (герцог Швабії)[4], Конрад III[4], Леопольд IV, Генріх II, Агнеса Бабенбергська, Оттон Фрайзінзький[5], Ютта фон Бабенберг[4], Гертруда фон Бабенберг, Richilde de Staufend, Конрад II фон Бабенберг[5], Berta of Bolld, Адальберт ІІ Побожний[5], Luitgard of Elchingen-Ravensteind[5], Heilika von Staufend, Bertha of Austriad і Elisabeth von Österreichd
ДинастіяСалічна династія
БатькоГенріх IV[4]
МатиБерта Савойська[4]
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Агнеса фон Вайблінген (нім. Agnes von Waiblingen), також Агнеса Салічна (1072(1072) — 24 вересня 1143) — друга дочка Генріха IV, імператора Священної Римської імперії та Берти Савойської. У першому шлюбі — герцогиня Швабії, у другому — маркграфиня Австрії. Своє ім'я Агнеса отримала на честь бабусі Агнеси де Пуатьє.

Біографія

Агнеса фон Вайблінген походить з Салічної династії. У семирічному віці 24 березня 1079 року її заручили з 30-річним герцогом Швабії Фрідріхом I, союзником імператора проти повсталих князів. У 1086 або 1087 році був укладений сам шлюб. Таким чином Агнеса стала предком роду Гогенштауфенів. Пізніше ця спорідненість стала обґрунтуванням для претензій Гогенштауфенів, зокрема Фрідріха Барбаросси і Генріха VI, на корону імператора Священної Римської імперії.

Після смерті Фрідріха у 1105 році її брат Генріх V поспішно видав Агнесу заміж за маркграфа Австрії Леопольда III, сподіваючись таким чином отримати могутнього прихильника в боротьбі зі своїм батьком за імператорський трон[6]. Завдяки другому шлюбу Агнеси з'явився тісний зв'язок між Бабенбергами і Гогенштауфенами.

Високе походження Агнеси і плодючість пари стали пізніше інтерпретувалися хроністами як знаки особливого божого благовоління святому Леопольду. Його святість ґрунтувалася на численних заснованих ним монастирях і багатих дарах вже існуючим[7].

Агнеса була похована поряд зі своїм другим чоловіком, згодом зарахованим до лику святих, у заснованому ним монастирі Клостернойбург. Їхні тіла лежать у невеликій капелі Леопольда. Реліквії самого Леопольда з 1936 року знаходяться у срібній позолоченій скриньці у стіні позаду вівтаря[8].

Шлюби і діти

Діти від першого шлюбу з Фрідріхом I фон Штауфен, герцогом Швабії[9]:

  • Хейліка (померла після 1110) з 1101/1102 одружена з Фрідріхом III фон Петтендорф (помер 3 квітня 1119), графом фон Ленгенфельд
  • Бертрада (Берта), одружена з Адальбертом фон Ельхінген, графом фон Ельхінген і фон Ірренберг
  • Фрідріх II Одноокий (1090 — 4 або 6 квітня 1147), герцог Швабії з 1105
  • Хільдегарда
  • Конрад III (1093 — 15 лютого 1152), герцог Франконії 1116/1120, антикороль Німеччини 1127—1135, король Німеччини з 1138
  • Гізела (Гізельхільдіс)
  • Генріх (помер до 1102)
  • Беатріс (померла після 1147), черниця в Мішельштейні в 1146
  • Кунігунда (Куніца) одружена з Генріхом Гордим, герцогом Баварії
  • Софія одружена з графом Адальбертом
  • Гертруда (померла після 1182) одружена з Германом III фон Шталек (помер 2 жовтня 1156), графом фон Шталек, пфальцграфом Рейнським з 1142, з 1157 черниця під ім'ям Фідес
  • Ріхільда (близько 1100 — ?) одружена з Гуго (близько 1090 — близько 1160), графом де Русі

Від другого шлюбу з Леопольдом III Святим, маркграфом Австрії народилися[10]:

Пам'ять

У 1894 році у віденському районі Деблінг на честь Агнеси було названо провулок Agnesgasse.

У 2009 році площа Welfenplatz отримала нову назву Hohenstaufenplatz на честь роду Гогенштауфен. На площі також була відкрита стела в пам'ять про цей рід з перерахуванням імен. Ім'я Агнеси стоїть на першому місці[11].

  • Статуя Агнеси в монастирі Клостернойбург
    Статуя Агнеси в монастирі Клостернойбург
  • Вітраж з Агнесою в абатстві Хайлігенкройц
    Вітраж з Агнесою в абатстві Хайлігенкройц
  • Саркофаг Агнеси, який знаходиться в капелі Леопольда
    Саркофаг Агнеси, який знаходиться в капелі Леопольда
  • Стела на честь роду Гогенштауфен
    Стела на честь роду Гогенштауфен
  • Салічна династія: Конрад II сидить на троні, тримаючи в лівій руці державу, а в правій - зображення Генріха III, Генріха IV, Конрада, Генріха V і Агнеси
    Салічна династія: Конрад II сидить на троні, тримаючи в лівій руці державу, а в правій - зображення Генріха III, Генріха IV, Конрада, Генріха V і Агнеси

Примітки

  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118722301 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б Find a Grave — 1996.
  3. ↑ Faceted Application of Subject Terminology
  4. ↑ а б в г д е ж Kindred Britain
  5. ↑ а б в г Lundy D. R. The Peerage
  6. ↑ Egon Boshof: Die Salier [Архівовано 3 квітня 2019 у Wayback Machine.]. — Штутгард, 2008, стор 301
  7. ↑ Gedächtnis des Landes. Markgräfin Agnes. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 20 травня 2022.
  8. ↑ Peter Koblank.Staufergräber [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.]. на порталі stauferstelen.net
  9. ↑ Генеалогічне древо герцогів Гогенштауфен [Архівовано 2012-04-18 у Wayback Machine.] Foundation for Medieval Genealogy
  10. ↑ Генеалогічне древо маркграфів Австрії Бабенбергів [Архівовано 6 вересня 2019 у Wayback Machine.] Foundation for Medieval Genealogy
  11. ↑ Stauferstele Klosterneuburg [Архівовано 3 квітня 2019 у Wayback Machine.] на порталі stauferstelen.net