Від народження він був Івар Еріксен, але його мати змінила прізвище, одружившись вдруге після смерті чоловіка.[1][2]
Крім ковзанярського спорту Баллангруд займався велоспортом і стрибками з трампліна, але міжнародне визнання отримав саме як ковзаняр.
У 1924 році він дебютував на міжнародних змаганнях. На чемпіонаті світу в класичному багатоборстві в Гельсінкі Баллангруд зайняв загальне 5 місце, а на дистанції 5000 м він був в парі з фіном Юліусом Скутнабб, який перед цим став олімпійським чемпіоном 1924 на дистанції 10 000 м, і переміг чемпіона на його рідній землі, зайнявши на цій дистанції третє місце.
У 1926 році Баллангруд став чемпіоном світу в класичному багатоборстві, повторивши цей успіх в 1932, 1936 і 1938 роках. Чотири рази Івар ставав срібним призером чемпіонатів світу в багатоборстві і тричі бронзовим. Чотири рази Баллангруд вигравав чемпіонат Європи в класичному багатоборстві.
На Олімпійських іграх 1928 Івар став олімпійським чемпіоном на дистанції 5000 м і виграв бронзу на дистанції 1500 м.