Іван Сенюк

Іван Сенюк
Ivan Senjuk
Народний герой Югославії Іван Сенюк
Прізвисько	Вуйко
Народження	28 серпня 1920(1920-08-28) (104 роки) Слободниця
Смерть	24 серпня 1944(1944-08-24) Грубішно-Полє, Беловарсько-Білогорська жупанія, Хорватія помер від ран^[d]
Країна	Югославія
Приналежність	НВАЮ
Рід військ	піхота
Роки служби	1941—1944
Партія	Комуністична партія Югославії
Звання	майор НВАЮ
Командування	12th Slavonian Proletarian Brigade^d
Війни / битви	Народно-визвольна війна в Югославії
Нагороди	Народний герой Югославії

Іван Сенюк, відомий також під партизанським псевдонімом Вуйко (сербохорв. Иван Сењук-Yjak / Ivan Senjuk-Ujak, 28 серпня 1920, Слободниця — 24 серпня 1944, Грубишно-Полє) — югославський партизан Другої світової війни, командир 12-ї Славонської ударної бригади, майор Народно-визвольної армії Югославії. Народний герой Югославії — єдиний серед усіх представників української національної меншини цієї країни^{[К 1][1]}.

Біографія

Народився в 1920 році в населеному пункті Слободниця (коло міста Славонський Брод) у бідній селянській родині галицьких переселенців, українець^{[К 2]}. Закінчив початкову школу в Слободниці і гімназію в місті Славонський Брод, що був на той час одним із центрів активної діяльності Спілки комуністичної молоді Югославії. Займався пропагандою молодіжного руху в селах Сибинь, Оріоваць, Бродський Ступник та інших населених пунктах. Видавав газету «Боротьба молоді» (серб. Борба младих), входив до складу літературного гуртка «Месич»^[1][3][4].

Політичний комісар 12-ї Славонської бригади Іван Сенюк (праворуч), заступник комісара Перо Цар^[sr] (в центрі) і член штабу бригади Михайло Яворський-Бато^[sr], Раковац, Боснія, 1943 рік^[5][6]

На початку липня 1941 року Сенюк увійшов до складу першої партизанської групи, сформованої в Церовацькому лісі на горі Діль. У середині липня в групі нараховувалось близько 25 осіб. Надалі Сенюк був призначений політичним комісаром роти в складі 1-ї Славонської бригади, а після створення 3-го батальйону бригади — став його комісаром. Брав участь у боях за населені пункти Вочин, Подравська-Слатина, Нашиці, Велика Писаниця, Подгорач та інші. Брав участь у боях у Хорватському Загір'ї з метою оволодіння містом Лепоглава та в Боснії в період з листопада 1943 до травня 1944 років. Відзначився в боях за Прнявор 19 січня 1944 року, а також на Мотаїці в боротьбі із німецькими загарбниками, усташами і четниками. Після повернення до Славонії зайняв посаду політичного комісара 16-ї Молодіжної бригади імені Йожі Влаховича, потім став комісаром та, пізніше, командиром 12-ї Славонської ударної бригади.

20 серпня 1944 року під час штурму Грубишно-Полє Іван Сенюк був поранений в горло, але продовжував командувати бригадою до оволодіння містом. У наступні чотири дні лікарі боролися за життя комбрига, однак Іван Сенюк помер від отриманої рани. 19 червня 1945 року йому посмертно присвоєно звання Народного героя Югославії.

Коментарі

1. Уяк — псевдонім Івана Сенюка, в перекладі із сербохорватської мови означає дядько^[1].
2. Відповідно до інформації письменника Владимира Костельника, мати Івана Сенюка — Катерина — до кінця життя розмовляла майже виключно українською мовою^[2].

Примітки

1. Буркут Игорь. Югославские русины и украинцы во Второй мировой войне 1941—1945 гг. // «Русин»: журнал. — 2011. — № 2 (24) — С. 44.
2. Kostelnik, 1981, с. 140.
3. Доманкушич С., Мілетич А. Українець Іван Сенюк Дядько — Народний герой Югославії (І-ІІІ) // Нова думка: журнал. — 1984. — № 43. — С. 17-25; — № 44. — С. 22-31; — № 45. — С. 23-26.
4. Milan Kavgić. «Verna brda», 12. slavonska proleterska brigada. — Beograd: Vojnoizdavački i novinski centar, 1990. — S. 101.
5. Kranjc, 1952.
6. Kokot, 1987, Čišćenje Motajice od četnika.

Література

• Kokot, Jovan. 12. proleterska slavonska brigada. — Beograd : Vojnoizdavački i novinski centar, 1987.
• Kranjc, Ivan; Škrbec, Mirko; Kociper, Zvonko. Slavonija u borbi: 1941—1945: album fotografija iz Narodnooslobodilačkog rata. — Zagreb : Glavni odbor Saveza boraca Narodnooslobodilačkog rata Hrvatske, 1952.
• Vlado Kostelnik. Prilog historiografiji i bibliografiji o sudjelovanju jugoslavenskih Rusina i Ukrajinaca u narodnooslobodilačkoj borbi 1941–1945 // Časopis za suvremenu povijest. — 1981. — Vol. 13, br. 1. — Str. 131—157.
• Народни хероји Југославије. «Младост», Београд 1975. година.