Єршов Олексій Іванович

Олексій Іванович Єршов
Народження	18 квітня 1925(1925-04-18) село Аполіха Купинського району Новосибірської області, РФ.
Смерть	11 січня 1944(1944-01-11) (18 років) біля села Корені Світлогорського району (Гомельська область), Білорусь
Поховання	Світлогорський район
Країна	СРСР
Рід військ	піхота
Роки служби	1943–1944
Звання	гвардії червоноармієць
Командування	стрілець 6-ї стрілецької роти 2-го стрілецького батальйону 212-го гвардійського стрілецького полку 75-ї Бахмацької двічі Червонозоряної ордена Суворова гвардійської стрілецької дивізії
Війни / битви	Радянсько-німецька війна
Нагороди

Єршов Олексій Іванович (18.04.1925 — 11.01.1944) — учасник Радянсько-німецької війни, стрілець 6-ї стрілецької роти 2-го стрілецького батальйону 212-го гвардійського стрілецького полку 75-ї Бахмацької двічі Червонозоряної ордена Суворова гвардійської стрілецької дивізії 30-го стрілецького корпусу 60-ї Армії Центрального фронту, Герой Радянського Союзу (17.10.1943), гвардії червоноармієць^[1].

Біографія

Народився 18 квітня 1925 року в селі Аполіха Купинського району Новосибірської області, РФ. В 1940 році закінчив з відзнакою Новосільску семирічну школу.

В армію був призваний у 1943 році і направлений в Кемеровське піхотне училище^[2] (за іншими даними вчився в полковій школі у м. Кемерово^[3]). У серпні 1943 року курсантів без присвоєння офіцерського звання передали до Діючої армії. З 4 вересня 1943 року стрілець 6-ї стрілецької роти 2-го стрілецького батальйону 212-го гвардійського стрілецького полку 75-ї Бахмацької двічі Червонозоряної ордена Суворова гвардійської стрілецької дивізії.

Особливо відзначився при форсуванні ріки Дніпро та утриманні плацдарму на північ від Києва у вересні 1943 року. 23 вересня 1943 року у складі взводу молодшого лейтенанта Г. Г. Яржина форсував Дніпро в районі села Ясногородка Вишгородського району Київської області. Брав участь у захопленні пароплава «Миколаїв» і баржі з військово-інженерним вантажем. У бою за село Ясногородка знищив до 20 фашистів^[4].

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 жовтня 1943 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистськими загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм червоноармійцю Єршову Олексію Івановичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка»^[5].

Брав участь у звільненні України і Білорусі. Загинув 11 січня 1944 року в бою за визволення Білорусі біля села Корені Домоновичеського (зараз Світлогорського) району Гомельської області. Похований на полі бою.

Нагороди

• медаль «Золота Зірка» (17 жовтня 1943)
• Орден Леніна

Пам'ять

• В м. Купіно (Новосибірська обл., РФ) та в м. Світлогорськ (Гомельська обл., Білорусь) іменем Героя названі вулиці.
• На могилі Героя встановлено його бюст^[6].

Примітки

1. Посада та військове звання подані на дату здійснення подвигу
2. Кемеровское высшее военное командное училище связи — Открытое Кемерово [Архівовано 20 лютого 2014 у Wayback Machine.](рос.)
3. http://www.edu54.ru/sites/default/files/upload/2011/08/lietopis_po_istorii_kupino.doc [Архівовано 2 лютого 2014 у Wayback Machine.] Летопись родного края (рос.)
4. http://www.podvignaroda.mil.ru/ [Архівовано 2012-07-25 у Wayback Machine.] ЦАМО Фонд 33. Оп.793756, ед. хран. 15, запись 150010170, стр.494 (рос.)
5. http://www.podvignaroda.mil.ru/ [Архівовано 2012-07-25 у Wayback Machine.] ЦАМО фонд 33 опись 682525 ед. хран 48 запись 12057300(рос.)
6. http://tekna20000.beon.ru/14351-099-kupino.zhtml [Архівовано 3 лютого 2014 у Wayback Machine.] Купино(рос.)

Посилання

• Ершов, Алексей Иванович [Архівовано 21 листопада 2012 у WebCite](рос.)
• Новосибирская книга памяти [Архівовано 3 лютого 2014 у Wayback Machine.](рос.)
• Их именами названы…^{[недоступне посилання з травня 2019]}(рос.)
• Ершов Алексей Иванович [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
• Купино [Архівовано 3 лютого 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
• Летопись родного края (рос.)

Література

• Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1987. — Т. 1 /Абаев — Любичев/. — 911 с. — 100 000 экз. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382 (рос.)
• Днепр — река героев. — 2-е изд., доп. — Киев: Изд. полит. лит Украины, 1988. — ISBN 5-319-00085-5 (рос.)
• О войне и товарищах. Сборник воспоминаний. — Красноград: АО «КМП», 1996 (рос.)
• Навечно в сердце народном. 3-е изд., дополненное и исправленное. — Минск: Гл. ред. Белорус. сов. энцикл., 1984.(рос.)

Портал «Біографії»   Портал «СРСР»