Діапазон V також використовується для високоємних наземних систем зв'язку міліметрового діапазону. У Сполучених Штатах Федеральна комісія зв'язку виділила діапазон частот від 57 до 71 ГГц для неліцензійних бездротових систем.[3] Ці системи в основному використовуються для високої пропускної здатності на короткій відстані (менше 1 миля) комунікацій. Крім того, частоти 70, 80 і 90 ГГц було виділено як «слабко ліцензовані» діапазони для багатогігабітного бездротового зв'язку. Усі лінії зв'язку в V-діапазоні вимагають безперешкодної прямої видимості між точкою передачі та прийому, і під час аналізу бюджету лінії зв’язку[en] необхідно враховувати дощове затухання[en] .
Використання
15 грудня 1995 р. V смуга на 60 ГГц використовувався для першого в світі перехресного зв'язку між супутниками в групі. Цей зв'язок відбувався між військовими супутниками США Milstar 1 і Milstar 2.[4] 60 ГГц є привабливим для захищених супутникових перехресних зв'язків, оскільки він забезпечує високу швидкість передачі даних, вузькі промені та, лежачи в сильній смузі поглинаннякисню, забезпечує захист від перехоплення наземними супротивниками.
Інтернет-провайдери шукають шляхи розширення гігабітних високошвидкісних послуг для своїх клієнтів. Цього можна досягти за допомогою архітектури широкосмугової мережі "волокно до приміщення " або більш доступної альтернативи з використанням фіксованого бездротового зв’язку[en] на «останній милі» в поєднанні з волоконно-оптичними мережами на «середній милі[en]», щоб зменшити витрати на прокладку волоконно-оптичних кабелів для користувачів. У Сполучених Штатах та кількох інших країнах діапазон V не потребує ліцензії. Це робить V-діапазон привабливим вибором для використання в якості фіксованого бездротового доступу для гігабітних послуг для підключення до будинків і підприємств.[6] Радіостанції V-діапазону доступні як у конфігураціях «точка-точка» (P2P), так і «точка-багатоточка» (P2MP).
Сузір'я супутників
Станом на березень 2017, кілька компаній з США, Великої Британії та Канади — Boeing, SpaceX, OneWeb, Telesat[en], O3b Networks[en] та Theia Holdings подали до регуляторних органів США (FCC) «плани розміщення груп супутників V-діапазону на негеосинхронних орбітах для надання послуг зв'язку» з використанням електромагнітного спектру, який раніше «активно не використовувався для комерційних послуг зв'язку»..[7]
У 2020 році SpaceX отримала дозвіл FCC на запуск 12 000 супутників, які можуть використовувати ці частоти.[8]