UNIMARC

Історія

Формат UniMarc [Архівовано 24 грудня 2005 у Wayback Machine.] (акронім для Universal Machine Readable Cataloging) розроблено зі сприяння Міжнародної Федерації Бібліотечних Асоціацій і Установ (IFLA) у 1977 році для розв'язання проблеми несумісності між різними національними МАРК-форматами. Головною метою було створення міжнародного МАРК-формату, який міг би розмістити бібліографічні записи усіх видів МАРК-форматів. Такі записи могли бути перетворені у UNIMARC — який діяв би як базовий формат — і звідти в будь-який інший МАРК-формат, якщо потрібно. UNIMARC повинен був бути форматом, що б полегшив міжнародний обмін бібліографічними відомостями у машиночитній формі.

Оскільки багато країн не утворили власного національного МАРК-формату і були на грані прийняття рішення, UNIMARC був прийнятий, як їх власний формат впродовж 80-х та 90-х років. В кінці 20-го сторіччя, 50 установ використовувало UNIMARC, з них 22, як обмінний формат і 10, як внутрішній і 17 інших вказали, що вони можуть використати UNIMARC. Це були установи зі всього світу.

Спершу UNIMARC використовувався лише для бібліографічних записів[1] але у 1991 був виданий UNIMARC для авторитетних записів[2] і, останнім часом створені формати UNIMARC для класифікаційних даних[3] та даних про зберігання[4].

Національні версії

Зараз UNIMARC є також національним форматом Франції[5][6], адаптований у Росії[7] та Білорусі[8], Молдавії[9], Румунії[10], Словенії[11], Італії[12], Португалії[13], Китаї[14] Тайвані[15], та інших країнах. Проєкт формату був створений в Україні, і зберігає певне розповсюдження та розвиток[16][17].

Опис формату

UNIMARC є специфічною реалізацією міжнародного стандарту ISO 2709, що визначає структуру записів, що містять бібліографічні дані.

Формат UNIMARC включає поля, необхідні для опису таких видів документів, як текстові документи монографічні (насамперед, сучасні книги), стародруки, серіальні видання, нотні документи, графічні матеріали на непрозорій основі, аудіоматеріали, відео-та проєкційні матеріали, електронні ресурси, картографічні матеріали.

Характерною рисою UNIMARC є чітке та ясне розподілення бібліографічних даних за функціональними ознаками. Вони розподіляються на 10 блоків відповідно до кожної з функцій:

блок 0 — елементи ідентифікації (номери);
блок 1 — закодовані фрагменти інформації;
блок 2 — описова інформація (ISBD);
блок 3 — примітки;
блок 4 — зв’язки (між різними бібліографічними записами);
блок 5 — різноманітні форми назви;
блок 6 — аналіз змісту (рубрики, класифікації);
блок 7 — інтелектуальна відповідальність;
блок 8 — блок міжнародного використання;
блок 9 — локальні дані (зарезервовано для полів для національного/місцевого використання).

Поля формату UNIMARC можна підрозділити на загальні та специфічні. Загальні поля використовуються при описі будь-яких видів документів, специфічні — лише при описі певних видів. Специфічні поля зустрічаються в блоках полів формату 0ХХ, 1ХХ, 2ХХ. У блоці 0ХХ є поля для запису унікальних міжнародних ідентифікують номерів документів (ISBN, ISSN, ISMN і т.д.). У блоці 1ХХ існують поля кодованих даних окремо для книг (105), серіальних видань (110), відеоматеріалів (115), графічних матеріалів (116), електронних ресурсів (135). У блоці описової інформації 2ХХ специфічне поле 230 відображає область специфічних відомостей про електронні ресурси.

Див. також

Посилання

Примітки

  1. ↑ Он-лайн (скорочено): UNIMARC Concise Bibliographic Format (2008)
    Он-лайн (повністю): UNIMARC manual / Hopkinson, Alan (2008) UNIMARC manual. Manual. K.G. Saur, Munich. — PDF [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.], DOC[недоступне посилання] і за полями DOC [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
    Паперове видання: UNIMARC manual: bibliographic format / IFLA UNIMARC Core Activity; ed. By Alan Hopkinson. 3rd ed. — München: Saur, 2008. (IFLA Series in Bibliographic Control, 36). ISBN 978-3-598-24284-7, 760 p.
    Доповнення — поле 13 (2010) [Архівовано 3 серпня 2012 у Wayback Machine.]
  2. ↑ Он-лайн: UNIMARC Concise Authorities Format (2009) [Архівовано 3 серпня 2012 у Wayback Machine.] Он-лайн (старіша версія): UNIMARC Authorities (2001) [Архівовано 20 березня 2009 у Wayback Machine.]
    Паперове видання: UNIMARC manual: authorities format / IFLA UNIMARC Core Activity; ed. by Mirna Willer. 3rd ed. - München: Saur, 2009. - (IFLA Series on Bibliographic Control, 38). ISBN 978-3-598-24286-1
  3. ↑ Concise UNIMARC classification format [Архівовано 13 липня 2018 у Wayback Machine.] (2000)
  4. ↑ UNIMARC manual: holdings format [Архівовано 16 травня 2008 у Wayback Machine.] (2007) та зміни — UNIMARC Holdings List of Changes 2007 [Архівовано 30 березня 2017 у Wayback Machine.].
  5. ↑ Comité français UNIMARC [Архівовано 26 листопада 2008 у Wayback Machine.] (CfU), створений Федерацією користувачів бібліотечного програмного забезпечення (FULBI [Архівовано 23 листопада 2008 у Wayback Machine.]) та Національною бібліотекою Франції [Архівовано 13 травня 2007 у Wayback Machine.].
  6. ↑ Bibliothèque nationale de France / Format UNIMARC. Архів оригіналу за 29 грудня 2010. Процитовано 18 жовтня 2010.
  7. ↑ RUSMARC — российский коммуникативный формат [Архівовано 9 серпня 2011 у Wayback Machine.] (российская версия UNIMARC)
  8. ↑ Белорусский коммуникативный формат представления библиографических записей в машиночитаемой форме (BELMARC) и Белорусский коммуникативный формат представления авторитетных/нормативных записей в машиночитаемой форме (BELMARC/AUTHORITIES). Архів оригіналу за 27 грудня 2010. Процитовано 5 січня 2010. [Архівовано 2010-12-27 у Wayback Machine.]
  9. ↑ Довідник UNIMARC на румунській мові [Архівовано 9 травня 2008 у Wayback Machine.], Biblioteca Naţională a Republicii Moldova, Centrul SIBIMOL[1] [Архівовано 23 травня 2008 у Wayback Machine.]
  10. ↑ ROMARC — румунська версія Unimarc; UNIMARC Manual: traducere si adaptare on limba romana, on colaborare cu Bora Mihaela, Paraschivescu Mihaela, lucrare editata sub Egida Federatiei Internationale a Asociatiilor si Institutiilor de biblioteci — Bucuresti: Biblioteca Nationala, 1993, 482 pagini (ISBN 973-96016-5-0).
  11. ↑ COMARC/B format: format za bibliografske podatke: priročnik za uporabnike. Maribor: IZUM, 1991-[1998]. COMARC використовується у національному кооперативному каталозі COBISS (Kooperativni Online Bibliografski Sistem in Servisi)
  12. ↑ Comitato italiano UNIMARC (Istituto Centrale per il Catalogo Unico) [Архівовано 29 березня 2009 у Wayback Machine.]. In Italia è adottato dal Servizio Bibliotecario Nazionale [2] [Архівовано 9 листопада 2008 у Wayback Machine.]. http://unimarc-it.wikidot.com [Архівовано 18 червня 2018 у Wayback Machine.]
  13. ↑ UNIMARC Bibliográfico abreviado [Архівовано 27 травня 2011 у Wayback Machine.]. Biblioteca Nacional de Portugal
  14. ↑ CNMARC. National Library of China; 国家图书馆编. 新版中国机读目录格式使用手册. 北京：北京图书馆出版社， 2004： 307;
  15. ↑ CMARC [Архівовано 7 липня 2007 у Wayback Machine.] — Chinese MARC (Taiwan); Chinese MARC Working Group, Library Automation Planning Committee, «Preface,» Chinese MARC Format for Books (Taipei, Taiwan: Library Association of China & National Central Library, 1981)
  16. ↑ Офіційна сторінка УКРМАРК, проекту національного формату представлення [[бібліографічні відомості|бібліографічних даних]] на сайті НБУВ. Процитовано 13 червня 2018. {{cite web}}: |archive-date= вимагає |archive-url= (довідка)
  17. ↑ УКРМАРК. unimarc.org.ua. Процитовано 23 жовтня 2023.

Strategi Solo vs Squad di Free Fire: Cara Menang Mudah!