Rangwapithecus

Rangwapithecus
Щелепа Rangwapithecus gordoni
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Примати (Primates)
Підряд: Сухоносі (Haplorhini)
Інфраряд: Вищі примати (Simiiformes)
Родина: †Dendropithecidae
Підродина: †Nyanzapithecinae
Рід: †Rangwapithecus
Andrews, 1974
Вікісховище: Rangwapithecus

Rangwapithecus — вимерлий рід мавп раннього міоцену Кенії. Пізньоміоценові фаланги з Угорщини також були віднесені до цього роду, але пізніше були перекласифіковані як дріопітеки[1].

Опис

Рангвапітек важив приблизно 15 кг, а розмір і форма зубів мавпи вказують на те, що це був листоїд[2]. Ця деревна мавпа з найдавнішого міоцену[3] пристосована до життя в тропічному лісі, пов'язана зокрема з островом Мфангано[4], хоча раніше цей вид населяв лісисто-чагарникову місцевість[5].

Таксономія

Rangwapithecus симпатричний з Proconsul[6], і може бути синонімом як Proconsul gordoni так і Proconsul vancouveringi[7].

Примітки

  1. ↑ Begun, 1988
  2. ↑ Fleagle, 1999, с. 462
  3. ↑ Lyell, 1833, с. 343
  4. ↑ Andrews та Kelley, 2007, Abstract
  5. ↑ Andrews та Evans, 1979
  6. ↑ Cameron, 2004, с. 62
  7. ↑ Tuttle, 1986, с. 28

Література

  • Andrews, Peter (May 2000). Evolution and Environment in the Hominoidea. У Gee, H (ред.). Shaking the tree: readings from Nature in the history of life. University of Chicago Press. ISBN 978-0-226-28497-2.
  • Andrews, P; Cronin, JE (1982). The relationships of Sivapithecus and Ramapithecus and the evolution of the orang-utan. Nature. 297 (5867): 541—6. Bibcode:1982Natur.297..541A. doi:10.1038/297541a0. PMID 7045678. S2CID 4368755.
  • Andrews, P.; Evans, E. N. (1979). The Environment of Ramapithecus in Africa. Paleobiology. 5 (1): 22—30. doi:10.1017/s0094837300006266. JSTOR 2400387.
  • Andrews, Peter; Kelley, Jay (2007). Middle Miocene Dispersals of Apes. Folia Primatologica. 78 (5–6): 328—43. doi:10.1159/000105148. PMID 17855786. S2CID 19293586.
  • Begun, David R. (1988). Catarrhine phalanges from the Late Miocene (Vallesian) of Rudabánya, Hungary (PDF). Journal of Human Evolution. 17 (4): 413—37. doi:10.1016/0047-2484(88)90030-9. Процитовано 22 грудня 2012.
  • Cameron, D. W. (2004). Hominid adaptations and extinctions. UNSW Press. ISBN 9780868407166.
  • Fleagle, JG (1999). Primate adaptation and evolution. Academic Press. ISBN 978-0-12-260341-9.
  • Greenfield, Leonard Owen (1979). On the adaptive pattern of "Ramapithecus". American Journal of Physical Anthropology. 50 (4): 527—48. doi:10.1002/ajpa.1330500406. PMID 111557.
  • Greenfield, L. O. (1987). A Late Divergence Hypothesis. У Ciochon, Russell L.; Fleagle, John G. (ред.). Primate evolution and human origins. Evolutionary Foundations of Human Behavior Series. Transaction Publishers. с. 222. ISBN 9780202011752. Процитовано 29 грудня 2011.
  • Leakey, R.E.; Leakey, M.G. (1987). A new Miocene small-bodied ape from Kenya. Journal of Human Evolution. 16 (4): 369—87. doi:10.1016/0047-2484(87)90067-4.
  • Lyell, C (1833). Principles of geology: being an attempt to explain the former changes of the earth's surface by reference to causes now in operation, Volume 3. J. Murray. Процитовано 29 грудня 2011.
  • Schwartz, JH (1984). The evolutionary relationships of man and orang-utans. Nature. 308 (5959): 501—5. Bibcode:1984Natur.308..501S. doi:10.1038/308501a0. PMID 6424028. S2CID 4343195.
  • Tuttle, R. (1986). Apes of the world: their social behavior, communication, mentality, and ecology. Noyes Publ. с. 28. ISBN 9780815511045.
  • Tuttle, Russell H. (2006). Seven Decades of East African Miocene Anthropoid Studies. У Ishida, Hidemi; Tuttle, Russell; Pickford, Martin; Ogihara, Naomichi; Nakatsukasa, Masato (ред.). Human origins and environmental backgrounds. Developments in Primatology: Progress and Prospects. Birkhäuser. с. 15–29. ISBN 978-0387296388.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Rangwapithecus

Strategi Solo vs Squad di Free Fire: Cara Menang Mudah!