Poème électronique — електронний музичний твір Едгара Вареза, написаний 1958 р. для павільйону фірми Philips на Всесвітній виставці у Брюсселі[1]. Поема була частиною однойменної мультимедійної композиції, яка відтворювалася у павільйоні і мала звукову, відео- та світлову складові. У початковій версії Поема мала три звукові канали й була реалізована у лабораторії Philips у Ейндговені.
Проектом павільйону опікувався Ле Корбюзьє. Проте, оскільки він був сильно завантажений, значну частину координації проектом здійснював Яніс Ксенакіс, який також спроектував накриття павільйону[джерело?]. Роботу над звуковою доріжкою Варез розпочав 2 вересня 1957 р., а 21 грудня того ж року відбулася зустріч з представниками Philips, де їм представили фрагменти Поеми. Втім, вони були незадоволені твором, і Ле Корбюзьє довелось поставити їм ультиматум: якщо вони забажають відмовитися від участі Вареза, Ле Корбюзьє піде з проекту[2].
Під час Всесвітньої виставки звукова доріжка Поеми відтворювалася у просторовій проєкції через 11-канальну звукову систему[3] на 150—400 гучномовців (за різними джерелами[4]) і її супровожджувала відеодоріжка авторства Ле Корбюзьє. Окремі фрагменти звукової доріжки створив Янніс Ксенакіс[2].
Поема складалася з семи розділів[5]:
Час (с.) |
Назва
|
0-60 |
Походження (англ. Genesis)
|
61-120 |
З духу й матерії (англ. Of Spirit and Matter)
|
121-204 |
Від темряви до світанку (англ. From Darkness to Dawn)
|
205-240 |
Боги, створені людьми (англ. Man-Made Gods)
|
241-300 |
Як час формує цивілізацію (англ. How Time Moulds Civilization)
|
301-360 |
Гармонія! (англ. Harmony!)
|
361-480 |
Для всього людства (англ. To All Mankind)
|
Примітки