Melopyrrha grandis

Melopyrrha grandis

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Саякові (Thraupidae)
Рід: Чорна вівсянка (Melopyrrha)
Вид: Melopyrrha grandis
Melopyrrha grandis
(Lawrence, 1881)
Ареал виду
Ареал виду
Синоніми
Loxigilla portoricensis grandis
Melopyrrha portoricensis grandis
Pyrrhulagra portoricensis grandis
Посилання
Вікісховище: Melopyrrha grandis
Віківиди: Melopyrrha grandis
МСОП: 216918514

Melopyrrha grandis (вісянка-снігурець сент-кіттська) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae)[1], імовірно, вимерлий. Є ендеміком Сент-Кіттс і Невісу. Деякі дослідники вважають його підвидом рудоголової вівсянки-снігурця[2][3].

Опис

Довжина птаха становила 15 см. Забарвлення було переважно блискучо-чорним, верхня частина голови, горло і гузка рудими, гузка також була поцяткована чорними плямками. Дзьоб і лапи були чорними. У молодих птахів тім'я і горло були поцятковані рудими плямками, нижня частина тіла у них була коричнювато-охристою, махові пера темно-сірими, спина і гузка коричнюватими з рудувато-оливковим відтінком[4][5].

Поширення і збереження

Сент-кіттські вівсянки-снігурці були ендеміками острова Сент-Кіттс. Дослідники припускають, що раніше вони були поширені на більшій території, зокрема на сусідніх островах Невіс і Сінт-Естатіус, які були поєднані з Сент-Кіттсом під час останнього льодовикового максимуму, однак викопних решток виду з цих островів немає[6]. У 1880-х роках сент-кіттські вівсянки-снігурці жили лише у гірських тропічних лісах на схилах гори Ліамуїґа, і були досить поширеним видом в межах свого ареалу. Однак у 1920-х роках вид перебував на межі зникнення, а останній зразок птаха був отриманий у 1929 році. Причиною вимирання виду може бути знищення природного середовища, хижацтво з боку інтродукованих видів тварин і низка катастрофічних ураганів. За деякими неперевіреними свідченнями, сент-кіттську вівсянку-снігурця спостерігали, зокрема, у 1993 році[7][8][9]. Однак, під час експедицій 1993, 2012 і 2021 років науковцям не вдалось зафіксувати птаха[10][11].

Примітки

  1. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 06 квітня 2022.
  2. Gerbracht, J. & Schulenberg, T.S. Elevate Melopyrrha portoricensis grandis to species status; Proposal 2021-C-13 // North and Middle American Classification Committee. — 2021. — С. 596.
  3. Garrido, O.H. & Wiley, J.W. The taxonomic status of the Puerto Rican Bullfinch (Loxigilla portoricensis) (Emberizidae) in Puerto Rico and St. Kitts. — 2003. — ISSN 1075-4377.
  4. Raffaele, H. (1977). Comments on the extinction of Loxigilla portoricensis grandis in St. Kitts, Lesser Antilles (PDF). Condor. 79 (3): 389—390. doi:10.2307/1368023. JSTOR 1368023. Архів оригіналу (PDF) за 6 квітня 2022. Процитовано 6 квітня 2022.
  5. Extinct Birds, Extinct Birds, Poyser, ISBN 978-1-4725-9754-0, процитовано 29 липня 2021
  6. Steadman, D. W. (1997). The Birds of St. Kitts, Lesser Antilles (PDF). Caribbean Journal of Science. 33 (1–2): 15—16. Архів оригіналу (PDF) за 20 липня 2011. Процитовано 2 грудня 2006.
  7. Horwith, Bruce (1999). A biodiversity profile of St. Kitts and Nevis. Island Resources Foundation. OCLC 786005670.
  8. Is the St. Kitts Bullfinch Still Alive?. Birds of St Kitts Nevis (амер.). 18 листопада 2012. Архів оригіналу за 29 липня 2021. Процитовано 29 липня 2021.
  9. St. Kitts Bullfinch Granted Full Specie Status—Although extinct for almost 100 years!!!. Birds of St Kitts Nevis (амер.). 27 червня 2021. Архів оригіналу за 29 липня 2021. Процитовано 29 липня 2021.
  10. The Caribbean has Two New Bird Species . . Sadly, They May Both be Extinct. www.birdscaribbean.org. 8 липня 2021. Архів оригіналу за 14 жовтня 2021. Процитовано 29 липня 2021.
  11. Wiley, Orlando H. Garrido and James W. (2003). The Taxonomic Status of the Puerto Rican Bullfinch (Loxigilla Portoricensis) (Emberizidae) in Puerto Rico and St. Kitts. Ornitologia Neotropical. 14 (1): 91—98. Архів оригіналу за 29 липня 2021. Процитовано 6 квітня 2022.

Strategi Solo vs Squad di Free Fire: Cara Menang Mudah!