У листопаді 2010 року троє колишніх учасників гурту (за винятком Гоммі, який відмовився брати участь) возз'єдналися під адаптованим псевдонімом «Kyuss Lives!» для світового туру з планами записати новий альбом[9]. Федеральний позов, поданий згодом Гоммі, призвів до того, що Олівері покинув гурт у березні 2012 року[10], а через п'ять місяців суд постановив, що Гарсія та Бйорк не мають права випускати аудіозаписи під іменем Kyuss Lives![11]. У результаті вони змінили назву на Vista Chino[12].
Історія
Як Katzenjammer та Sons of Kyuss (1987—1991)
Гурт утворився в 1987 році під назвою Katzenjammer (німецький жаргон, що означає «Похмілля» [архаїчне], буквально «стогін кота»), перш ніж зрештою вирішив вибрати назву Sons of Kyuss. Брант Бйорк взяв це ім'я з монстра, знайденого в рольовій гріAdvanced Dungeons & Dragons[13]. У 1989 році гурт записав свій однойменний дебютний мініальбомSons of Kyuss, який став їх єдиним релізом, де брав участь басист Кріс Кокрелл. Після того, як в 1990 році мініальбом був випущений, в гурт повернувся Нік Олівері, який до цього грав у Katzenjammer на гітарі, щоб замінити Кокрела, а назва була скорочена до Kyuss.
Як Kyuss (1991—1995)
Перший склад гурту під цією назвою виглядав наступним чином: вокалістДжон Гарсія, гітарист Джош Гоммі, басистНік Олівері та барабанщикБрент Бйорк. Гурт давав концерти по всій південній Каліфорнії: для її імпровізованих виступів (які отримали назву «генераторних»)[14], що проводилися переважно на відкритому повітрі, були характерні невеликі групки людей, пиво та використання бензинових генераторів, що виробляють електроенергію для обладнання[15]. Гоммі прокоментував пізніше, що: гра в пустелі «була формуючим фактором для гурту», зазначивши, що «тут немає клубів, тому ви можете грати лише безкоштовно. Якщо ви не подобаєтеся людям, вони вам скажуть»[14].
Потім гурт підписав контракт із незалежним звукозаписним лейблом Dali Records, на якому у вересні 1991 року команда випустить свій дебютний студійний альбом — «Wretch». В альбом також увійшли деякі пісні з EPSons of Kyuss. Продаж альбому був повільним, хоча гурт швидко здобув собі ім'я як концертний гурт[3]. Невдовзі гітарист Джош Гоммі завоював хорошу репутацію завдяки своєму унікальному пом'якшеному, психоделічному стилю гри на гітарі через підсилювачі для бас-гітари для створення басового звуку. У 1992 році гурт разом із новим продюсером Крісом Госсом розпочала роботу над наступним альбомом — «Blues for the Red Sun». Ґосс зрозумів гурт і зміг точно передати живий звук у студії. Альбом, випущений у червні того ж року, був добре сприйнятий критиками та сьогодні широко вважається новаторським стоунер-роковим записом. До кінця 1993 року Kyuss також відіграли 9 концертів по Австралії разом з Metallica[14]. Порівняння з хрещеними батьками стоунер-року Black Sabbath стали звичайними, хоча Гоммі стверджував, що мало знав про гурт на той час[16], але водночас Бйорк заявляв, що він і Олівері перебували під величезним впливом британського гурту[17].
Олівері покинув гурт після завершення роботи над альбомом, а Скотт Рідер, якому було запропоновано приєднатися до Kyuss п'ять-шість місяців тому під час туру The Obsessed по Західному узбережжю США, дебютував на вечірці з нагоди випуску Blues for the Red Sun.
Невдовзі гурт підписав контракт з мейджор-лейбломElektra Records після того, як Dali Records зіткнулися з фінансовими проблемами та були куплені Elektra. У 1994 році вони випускають свій однойменний альбом, який невдовзі став широко відомий під назвою Welcome to Sky Valley. Знову спродюсований Крісом Госсом, він отримав визнання критиків і в музичному плані продемонстрував набагато більш психоделічний і зрілий звук. Однак виникли особисті проблеми, і барабанщикБрант Бйорк покинув гурт після завершення запису. Бйорк згадував про свою надзвичайну неприязнь до гастролей, особливо до проблем у стосунках із гуртом, які виникають під час тривалих періодів у дорозі. Його замінив Альфредо Ернандес, який раніше грав з Рідером у гурті Across the River у середині 80-х. У липні 1995 року вони випустили свій четвертий і останній альбом «...And the Circus Leaves Town». Наприкінці літа 1995 року Kyuss розпадається.
У 1997 вийшов спільний спліт, на якому були представлені три пісні Kyuss і три Queens of the Stone Age. У 2000 була випущена збірка кращих пісень гурту Kyuss Muchas Gracias: The Best of Kyuss, яка крім головних хітів гурту включала пісні, що раніше не видавались.
Чутки серед фанатів про возз'єднання стали постійними та наполегливими. Однак, коли у 2004 році Гоммі запитали про возз'єднання Kyuss, він відповів, що був би не дуже радий цьому. Але вже в грудні 2005 року Гарсія з'явився на сцені разом з Queens of the Stone Age у Лос Анджелесі, і разом вони виконали 3 пісні Kyuss: Thumb, Hurricane і Super Scoopa and Mighty Scoop[18].
↑Kyuss: Kings of the stoner age. The Guardian. 25 березня 2011. Процитовано 14 грудня 2020. described by pretty much everyone except the musicians themselves as stoner rock or desert rock
