PROFILBARU.COM

**Fata Morgana**
Fata Morgana
Жанр	повість
Форма	роман
Автор	Михайло Коцюбинський
Мова	українська
Написано	1901, 1910
	Цей твір у Вікіцитатах
	Цей твір у Вікіджерелах

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Fata Morgana.

«Fata Morgana» (Марево про землю) — повість українського письменника Михайла Коцюбинського, присвячена темі змін в українському селі на початку XX століття та революції 1905—1907. Повість має підзаголовок «З сільських настроїв».

Її назва є алюзією на оптичне явище фата-моргана, міраж. Таким вибором назви автор намагається показати примарність надій і сподівань селянства на землю, волю, ліквідацію соціальної нерівності.

Історія написання

Повість була написана частинами, спочатку у вигляді оповідання 1903 року, а 1910 року доповнена описом подій на селі під час революції 1905—1907 років у Російській імперії (події у с. Вихвостові Городнянського району, що на Чернігівщині).

У листі до шведського славіста А. Єнсена 28 листопада 1909 р. Коцюбинський повідомляв, що має намір написати й третю частину повісті, основною темою якої, за словами автора, мало бути «„заспокоєння“ та здичіння села в останні часи». Але заключна частина так і залишилася ненаписаною^[1].

Зміст

Повість розповідає про родину безземельного бідняка Андрія Волика. Дружина Андрія, Маланка — найтрагічніший образ. Вона все життя плекала мрію про землю, сподівалася, що колись її будуть ділити, однак її мрії залишилися тільки маревом.

Пестила мрію про землю, а земля встала проти неї, ворожа, жорстка, збунтувалася і втекла з рук, як марево, поманила і як марево щезла.

Сам Андрій Волик відійшов від землі, став фабричним робітником, зненавидів хліборобство. Його мрія — відновлення фабрики. Але фабричний світ робить його калікою. Мрію Андрія теж зруйновано.

Донька Андрія, Гафійка — представник нового покоління, з яким пов'язані сподівання письменника. Вона приєднується до революційного гуртка Марка Гущі, юнака, який повернувся із заробітків і приніс у село ідеї організованої боротьби за свої права, думку про те, що «земля не панська, а людська».

Описаний у повісті революційний виступ зазнав невдачі, але Марко Гуща, Гафійка, вічний наймит Хома Гудзь залишаються живими, й з ними не вмерли сподівання на те, що земля перестане колись бути маревом.

Екранізації

У 1931 р. режисер Б. Х. Тягно екранізував у фільмі «Фата морґана» окремі епізоди повісті.

У 1956 р. за мотивами повісті знято фільм «Кривавий світанок».

Див. також

Вихвостівська трагедія

Примітки

↑ Пошуки прекрасного: Твори Михайла Коцюбинського: Навчальний посібник / Упоряд. В. І. Шкляр, передмова, біографія письменника та примітки Л. С. Дем'янівська. — К. : Грамота, 2004. — 400 с. — ISBN 966-8066-23-5.

Джерела

Ю. А. Мицик, О. Г. Бажан, В. С. Власов. Історія України / Навчальний посібник.— Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2008.
Якубовський Фелікс. “Fata Morgana” Коцюбинського та наше “сьогодні”, 1926

Посилання

[1] Пошуки прекрасного: Твори Михайла Коцюбинського: Навчальний посібник / Упоряд. В. І. Шкляр, передмова, біографія письменника та примітки Л. С. Дем'янівська. — К. : Грамота, 2004. — 400 с. — ISBN 966-8066-23-5.

[1]