300 арагвинців (груз. სამასი არაგველი) — в грузинській історіографії — загін горян з долини Арагві, які під час Крцаніської битви у 1795 році обороняли Тбілісі від вторгнення Каджарської армії. Грузинська православна церква канонізувала 300 арагвинців і в 2008 році зачислила їх до мучеників.
Історія
Загін скалдавці з мешканців долини річки Арагві, через що і отримав свою назву. Загін брав участь у військових діях проти персів при вторгненні до Грузії військ Ага-Мохаммед-хана у 1795 році і відзначився 11 вересня в битві на полях Крцанісі на південних підступах Тбілісі та в боях на вулицях міста. Грузинське військо під командуванням царя Іраклія II зазнало поразки від супротивника (5 000 грузин протистояло 35 000 персів та їхніх союзників). Згідно з грузинськими хроніками, арагвинці присяглися битися до смерті і залишалися вірними своїй клятві. Більшість з них були вбиті в битві, давши Іраклію з військом, що залишилося, можливість безпечно відступити.[1][2]
Вшанування
Вперше про подвиг арагвинців згадав принц Теймураз (син царя Георгія XII), який був активним учасником Крцаніської битви. 300 арагвинців як героїв у своїх творах прославляли провідні діячі грузинської літератури 19-20 століть, такі як Григол Орбеліані, Ілля Чавчавадзе, Якоб Гогебашвілі, Важа Пшавела, Галактіон Табідзе, Ладо Асатіані тощо.[3]
1959 року на місці розкопок могил загиблих встановлено пам'ятник авторства О. Бакрадзе. На честь 300 арагвинців названо сусідній парк, міст через Куру[4] і станція Тбіліського метро[5].
27 червня 2008 року Священний Синод Грузинської Православної Церкви під головуванням католікоса-патріарха Іллі II канонізував «300 арагвинців, духовенство і мирян, які загинули в битві біля Крцанісі 1795 року», як «святих мучеників», встановивши 11 вересня як день їхнього вшанування.[6]
Примітки
