Ярослав Вєров — колективний псевдонім українських російськомовних письменників-фантастів Гліба Володимировича Гусакова та Олександра В'ячеславовича Христова.
Творчий напрямок
Працює в напрямах наукової фантастики, філософської містики, психологічної прози, гумористичної фантастики.
Любить змішувати у творах різні напрями. Приклад суміші містики та фантастичної сатири — роман «Пан Чичиков» (рос. Господин Чичиков)[1][2].
Автори
Історія псевдоніма
1995 року троє молодих науковців[джерело?] — Гліб Гусаков, Олександр Христов та Олексій Мухін вирішили розпочати письменницьку діяльність. Вони взяли творчий псевдонім «Три графомани» — за аналогією з «Трьома мушкетерами», «Трьома товаришами», «Трьома богатирями»… Однак видавцям це не сподобалося. Тому співавтори невдовзі змінили псевдонім на «Ярослав Вєров». А попередній невдовзі втратив актуальність, оскільки 2001 року Олексій Мухін залишив колектив.
Перша публікація: Три Графомана. «По велению души» // «Порог»[3], № 10, 1999, Кіровоград
Гліб Володимирович Гусаков
Народився 23 жовтня 1966 року в Донецьку. 1990 року закінчив Донецький політехнічний інститут, у 1993 — аспірантуру Донецького фізико-технічного інституту (ДонФТІ) за спеціальністю «Фізика твердого тіла». Наразі працює в ДонФТІ на посаді провідного інженера. 1988 року одружився, 1991 народилася дочка Ксенія.
Відомий реставратор ікон[4]. Автор книг «Усім Скорботним Радість. Ікони XVI—XX ст. У приватних зібраннях м. Донецька» (рос. Всем Скорбящим Радость. Иконы XVI—XX вв. В частных собраниях г. Донецка)[5] та «Благовіщення. Хроніки врятованого іконостаса» (рос. Благовещение. Хроники спасенного иконостаса)[6][7] (обидві — у співавторстві з Олегом Мечиславовичем Здановичем).
Співзасновник та провідний редактор книжкового видавництва Снежный Ком М[ru][8]. Директор фестивалю фантастики «Сузір'я Аю-Даг»[9][10] та літературного семінару «Партеніт».
Олександр В'ячеславович Христов
Народився 1966 року. 1990 року здобув освіту фізика-теоретика у Донецькому державному університеті, кандидат фізико-математичних наук. Нині працює у ДонФТІ.
Вєров-Мінаков
2006 року Гліб Гусаков, залишаючись під псевдонімом Вєров, склав новий співавторський дует з Ігорем Валерійовичем Мінаковим[11]. Вєров-Мінаков працював у жанрі жорсткої наукової фантастики.
Співавтори випустили романи «Десант на Сатурн, або Триста років самотності»[12] (2008), «Десант на Європу, або Повернення Мафусаїла»[13] (2008), збірку «Операція „Вірус“»[14] (2010) та повість «Cygnus Dei» (2010).
2013 року співавтори отримали премію «Меч Бастіону», яку за особливі заслуги у розвитку фантастики вручає Колегія літературно-філософської групи «Бастіон».
Бібліографія
Книжкові публікації. Романи та повісті
- 2002: роман «Хроніки Вторгнення»
- 2003: повість «Думкохід» (англ. Мыслеход; зб. «Усі прапори»)
- 2005: роман «Пан Чичиков»[15]
- 2007: роман «Завгосп Всесвіту»
- 2008: роман «Десант на Сатурн, або Триста років самотності» (Ярослав Вєров, Ігор Мінаков).
- 2008: роман «Десант на Європу, або Повернення Мафусаїла» (Ярослав Вєров, Ігор Мінаков)
- 2008: повість «Німецька казка» (збірка «Повернення Ктулху»)
- 2010: повість «Ключ до свободи» (Ярослав Вєров, Ігор Мінаков, збірка «Герої. Нова реальність»)
- 2010: авторська збірка «Операція „Вірус“»[14] (Ярослав Вєров, Ігор Мінаков)
- 2010: роман «Третя Концепція Рівноваги»
- 2010: повість «Cygnus Dei» (Ярослав Вєров, Ігор Мінаков; антологія «Бозон Хіггса»)
- 2011: роман «Двійники»
- 2011: роман «Пан Чичиков» (перевидання в авторській редакції, видавництво «Шико»)
- 2011: роман «Пан Чичиков» (подарункове видання, колекційна серія «Зоряний міст»[16]).
- 2012: роман «Меон та маленькі містечка Землі»
- 2013: повість «Готель для троглодита» (Ярослав Вєров, Ігор Мінаков; антології «Прискорювач» та «Справжня фантастика-2013»).
- 2014: повість «Гаряче літо вісімдесят третього» (антологія «Лабіринт Мебіуса»)
Книжкові публікації. Оповідання, п'єси, поезія
- 2009: НФ-п'єса «Фізика везіння» (збірка «Справжня фантастика-2009»)
- 2010: оповідання «Механізм розкручування» (збірка «Російська фантастика-2010»)
- 2010: вірш «Мій Франкенштайн» («Містична Механіка»)
- 2010: оповідання «Бойовий Алфавіт» («Справжня Фантастика-2010»)
- 2010: оповідання «Бозон Хіггса» (антологія «Бозон Хіггса»)
- 2011: оповідання «Дама з собачкою» («Справжня Фантастика-2011»[17])
- 2011: оповідання «Нетрадиційний психоаналіз» (під псевдонімом Тетяна Паукова; антологія «Фемініум»[18])
- 2012: оповідання «Майже як люди» (збірка «Фантум-2012. Локальний екстремум»)
- 2012: оповідання «Степова ромашка» («Антологія Міту-2011»)
- 2012: оповідання «Привіт із минулого» (збірка «Справжня Фантастика-2012»)
- 2013: оповідання «Гроші» (збірка «Піастри»)
- 2013: оповідання «Критична помилка» («Російська фантастика-2013»)
- 2014: оповідання «„Пірати“ ХХ століття» («Справжня фантастика-2014»)
Аудіокниги
- 2010: повість «Операція „Вірус“» (Вєров-Мінаков) — М.: Видавничий дім «Союз» (читає Сергій Чонішвілі)
- 2011: роман «Пан Чичиков» — М.: Видавничий дім «Союз» (читає Олександр Клюквін[ru]).
Публікації в періодиці
- 1999 Три Графомана «По велению души» (Порог. № 10)
- 1999 Три Графомана «Бой» (Порог. № 12)
- 2000 Три Графомана «Ксенофоб» (Порог. № 3)
- 2000 Три Графомана «Поединок» (Порог. № 5)
- 2000 Три Графомана «Вторжение» (Порог. № 7)
- 2000 Три Графомана «Высадка на Нептун» (Порог. № 10)
- 2000 «Новогодний подарок» (Порог. № 12)
- 2011 «Степная ромашка» (Порог. № 2)
- 2001 «Путь на Восток» (Порог. № 5)
- 2001 «Вторжение-2» (Порог. № 7)
- 2001 «Вторжение-2 (окончание)» (Порог. № 8)
- 2001 «Вторжение-3. Вторжение-4» (Порог. № 9)
- 2001 «Метаморфозы» (Порог. № 11)
- 2001 «Большая Свалка» (Уральский Следопыт. № 11)
- 2001 «Отчего гибнут киллеры» (Порог. № 12)
- 2002 «Боевой Алфавит» (Порог. № 2)
- 2002 «День нестабильности». (Порог. № 9)
- 2002 «Сказка о космонавте, жителе одного молодого звёздного скопления» (Порог. № 11)
- 2003 «Их нравы» (Порог. № 2)
- 2003 «Отчего умер…» (Порог. № 9)
- 2003 «Ловушка для магов», під псевдонімом Г. Енакиев, Л. Ростиславский (Интересная газета. № 10)
- 2003 «Отчего гибнут киллеры» («Полдень. XXI век».[19] № 5-6)
- 2004 Я. Веров, Л. Ростиславский «Прижизненная слава» (Реальность фантастики. № 5)
- 2004 Я. Веров, Л. Ростиславский «Физика везения» (Химия и Жизнь.[20] № 9)
- 2005 «Высадка на Нептун» («Химия и жизнь» № 6)
- 2006 «Ангел Мщения» («Реальный мир». № 1)
- 2009 «Никогда не отвечайте незнакомцам» (Наука и жизнь.[21] № 12)
- 2010 Веров-Минаков «Cygnus Dei» (Если. № 9)
- 2011 Веров-Минаков «Дама с собачкой» (Популярная Механика.[22] № 1)
Статті, інтерв'ю
- 2004: «А дальше нас уносит во Вселенную». Інтерв'ю М. Корець («Труд» — 24.03.2004. -№ 22)
- 2005: «Г. Гусаков. Человек Земли» («Химия и Жизнь» № 8)[23]
- 2007: «Ярослав Веров избыточен, но пародий не пишет». Інтерв'ю В. Іванченко (Книжная Витрина. — № 11)
- 2008: «Романы на экспорт». Інтерв'ю О. Доровських (Газета «24». № 50)
- 2008: «„Господин Чичиков“: духовная фантастика о Донецке». Інтерв'ю Т. Жукової (Акцент. № 65).
- 2008: Я. Веров, И. Минаков. «НФ — „золотое сечение“ фантастики» (FANтастика. № 6)
- 2009: Я. Веров, И. Минаков. «На своем поле» («Если» № 3)
- 2009: Я. Веров, И. Минаков. «Жертвоприношение» («Полдень, XXI век» № 4)
- 2009: Г. Гусаков. «В начале будет Слово? Размышления по поводу фестиваля фантастики „ФантОР“» (Наука и Жизнь. № 9)[24]
- 2010: Я. Веров, И. Минаков. «Утоление жажды» («Если» № 4)
- 2013: Я. Веров. «Писатель, как измерительный прибор» (Настоящая фантастика 2013)
- 2014: Я. Веров. «Хищные вещи века или век голода и убийств» («Настоящая фантастика-2014»)
Нагороди та премії
- 2002: Інтерпрескон[ru]. Премія в номінації «Надкороткі оповідання»
- 2003: Зоряний міст. Найкраща дебютна книга. 1 місце «Золотий Кадуцей»[25]
- 2008: Басткон. Премія «Чаша Бастіону». 3 місце
- 2008: Басткон. Премія «Бісобій»
- 2008: Зоряний міст. Найкращий цикл, серіал і роман із продовженням. 1 місце «Золотий Кадуцей»[26]
- 2009: Бронзовий Ікар. Найращий художній твір
- 2009: Срібна стріла. Співтворення (найкраще співавторство)
- 2009: Срібна стріла. «Стрімкий домкрат»
- 2009: Басткон. Премія «Чаша Бастіону». 1 місце
- 2011: Басткон. Премія «Чаша Бастіону». 1 місце
- 2012: Сузір'я Аю-Даг. Премія «Сузір'я Малої Ведмедиці». 1 місце
- 2013: Басткон. Премія «Меч Бастіону».
- 2014: Басткон. Премія «Чаша Бастіону». 2 місце.
- 2014: Сузір'я Аю-Даг. Премія ім. О. Гріна «Золотий ланцюг»
- 2015: Філігрань. Премія «Мала Філігрань»
Примітки
Посилання
Інтерв'ю
Рецензії на твори Ярослава Вєрова
Інше