На острові Яп по нині в обігу перебувають кам'яні гроші раї, найбільші з яких мають вагу 2 тони та в діаметрі біл. 3 метрів. Вартість кам'яних монет завжди змінювалась, що протирічить поняттю західної економіки про стабільність валюти. Монети оцінюють за розміром, який може коливатися від 7 см до 3,6 м в діаметрі. На вартість також впливають зовнішні якості каменю та навіть те наскільки важко було його видобути зі скелі. Вартість монети також залежить від того, кому її віддавати в оплату і за що.
У кожному селищі на острові є "банк", де зберігаються надто важкі грошові одиниці, які не можна зрушити з місця. Оригінальну кам'яну валюту використовують на острові вже кілька століть, хоча ніхто достеменно не знає, звідки походить ця ідея. Проте відомо, що кожен кам'яний диск, вирізьблений із вапняку, відрізняється розміром і має свою окрему легенду.
На острові Яп не було міцної гірської породи або дорогоцінних металів, з яких можна було б виготовляти гроші. Тоді заможні япські родини почали споряджати команди досвідчених моряків до Палау, куди вони пливли спочатку на бамбукових плотах, а пізніше - шхунах, і привозили вапняк з місцевих кар'єрів. Як свідчать повідомлення 1880-х років, лише в одному кар'єрі міста Корор на Палау працювали понад чотири сотні япців. Це було значною частиною населення Япа, де мешкали в загальному близько 7 тисяч людей. Коли моряки поверталися з грошима з Палау, їх зустрічали вожді зі всього острову. Вони відбирали собі найбільші кам'яні диски і 2⁄5 каменів меншого розміру.
Кам'яним монетам зазвичай давали імена — власне ім'я вождя або родини, а також визначали їхню грошову вартість на основі найстарішої монети острова — перлинних мушель яр. Кам'яні гроші таким чином вводилися в обіг і за них можна було купувати будь-що.
Спочатку монети були невеликого розміру, але з розвитком технологій та інструментів вони почали більшати і згодом стали навіть вищими за людей, які титанічною працею вирізьблювали їх зі скелі. Коли наприкінці XIX століття європейські купці привезли в Мікронезію залізні інструменти, видобуток каменю став легшим. Япці привозили їх з архіпелагу Палау, який лежить за 400 км на південний захід. Найперші камені використовували в якості подарунків. Вони мали форму китів — звідси походить й їхня назва "раї". Але згодом їх почали використовувати як засіб обміну, а для зручності перевезення океаном всередині кожного з них вирізьбили дірку. За таку валюту япці можуть придбати собі права, або оплатити послугу[2][3][4].
