У дорослому футболі дебютував 1981 року виступами за команду «Орхус»[1], в якій провів шість сезонів, взявши участь у 127 матчах чемпіонату. Більшість часу, проведеного у складі «Орхуса», був основним гравцем команди і у 1986 році він виграв з ним чемпіонат країни[2].
На початку 1988 року Ян перейшов у шотландський «Рейнджерс»[3], але через конфлікт з головним тренером глазговців Гремом Сунессом, якого данець назвав звіром або хуліганом[4], підтвердивши свої слова у автобіографії 1998 року[5].
В результаті вже влітку Бартрам повернувся на батьківщину і став гравцем «Брондбю», з яким виграв чемпіонат Данії 1988 року, після чого знову відправився за кордон, цього разу до західнонімецького «Баєра Юрдінген» за 3,5 мільйона данських крон[6]. Він дебютував за новий клуб в листопаді 1988 року і зіграв 74 гри за «Юрдінген» за три сезони[7], включаючи один сезон з іншим данцем, Браяном Лаудрупом. Однак Бартрам не знайшов спільну мову з новим тренером клубу Тімо Конецкою і зіграв свій останній матч за «Юрдінген» в березні 1991 року[8], після чого його виключили з клубу, формально через запізнення на тренування[5].
У квітні 1991 року повернувся до клубу «Орхус», за який зіграв 14 матчів в чемпіонаті Данії до червня, після чого вирішив призупинити свою футбольну кар'єру, для того щоб взяти річну відпустку і подорожувати по світу[1]. Він повернувся до команди у серпні 1992 року і провів ще 35 ігор за клуб до квітня 1996 року, коли завершив професійну кар'єру футболіста. З травня 1994 року по червень 1996 року Бартрам також був спортивним директором клубу
Виступи за збірну
27 січня 1985 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Данії в товариському матчі проти Гондурасу (0:1).
У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1986 року у Мексиці. На цьому турнірі він так і не вийшов на поле, але незабаром став постійним гравцем збірної.
У листопаді 1990 року Бартрам і брати Браян і Мікаель Лаудруп вирішили покинути збірну через конфлікт з тренером Ріхардом Меллер-Нільсеном. Тим не менш, Ян повернувся в команду в квітні 1991 року і зіграв свій останній міжнародний матч 1 травня 1991 року проти Югославії (2:1). Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 7 років, провів у її формі 32 матчі, забивши 5 голів[9].
↑Bob Ferrier et Robert McElroy, Rangers Player by Player, Londres, Hamlyn, 1998, 3e éd., 200 p. (ISBN 0-600-59495-5), p. 148
↑Kemp, Arnold (25 March 1988). Sports Opinion: by Arnold Kemp. Glasgow Herald. Herald & Times Group. с. 40. Процитовано 8 July 2013 — через Google News.[недоступне посилання з 01.03.2020]
↑ абBøgeskov, Lars (24 November 1998). Fodboldlivet ifølge Bartram. Politiken (Danish) . с. 18.
↑Rasmussen, Jens Jam (2009). Formanden. Bind 1: Pionererne (Danish) . People's Press. с. 190. ISBN978-87-7055-435-0.
↑Jan Bartram. Fussballdaten.de (German) . Архів оригіналу за 25 грудня 2008. Процитовано 8 July 2013.
↑Bøgeskov, Lars (24 November 1998). Med tragedier i kølvandet. Politiken (Danish) . с. 18.