Початкову військову освіту здобув в «Школі солдатів» у Яссах (рум.Şcoala Fiilor de Militari din Iaşi), де навчався протягом 1878—1886 років. Перше офіцерське звання Sublocotenent1888 року, після завершення навчання в «Школі офіцерів артилерії та інженерії» у Бухаресті (рум.Şcoala de Ofiţeri de Artilerie şi Geniu). Пізніше (1896—1898) закінчив столичний«Університет національної оборони ім. Кароля I» (рум.Universitatea Naţională de Apărare „Carol I”).
У період з 1888 р. до 1920 р. обіймав різні посади в румунській армії, найважливішими серед яких були: командир 8-го артилерійського полку (рум.Regimentului 8 Artilerie1909-1914), начальник штабу 3-го та 4-го армійських корпусів (рум.Corpurile 3 şi 4 Armată1914-1916), командир 8-ї піхотної дивізії (рум.Divizia 8 Infanterie1916—1920).
25 травня1919 р. дивізія генерала Якоба Задіка вступила на територію, яку в ході польсько-української війни оспорювали один у одного Західноукраїнська Народна Республіка і Польська республіка. Остання була союзником румунських сил в даній операції. На початок червня 1919 року війська генерала Задіка повністю зайняли Покуття, ліквідували Гуцульську Республіку і змусили відступити в Закарпаття і здатися чехословацьким військам два підрозділи українсько- галицької армії (1-ю гірську бригаду і групу «Глибока»). Влада Західноукраїнської Народної Республіки не чинила військового опору румунським військам, обмежившись лише деклараціями протесту. Румунська окупація Покуття тривала до початку серпня 1919 року.
.svg){kind=small}
