ЯкБ-12,7

Кулемет ЯкБ-12,7
ЯкБ у Тульскому державному музеї зброї
ЯкБ у Тульскому державному музеї зброї
Типавіаційний кулемет
ПоходженняСРСР
Історія використання
ОператориСРСР СРСР
Історія виробництва
РозробникЯкушев П. Г., Борзов Б. А.
Розроблено1969–1977
ВиробникКонструкторське бюро приладобудування
Виготовлення1977
Характеристики
Вага45 (ЯкБ-12,7)
60 (ЯкБЮ-12,7)
Довжина1345 мм; ствола - 970 мм
Набій12,7×108 мм
Калібр12,7
Стволи4
ДіяВідведення порохових газів,
електричний стартер
Темп вогню4000—4500
Дульна швидкість810
Дальність вогню
Ефективна1500
Система живленнястрічкове
Прицілколіматорний
ЯкБ-12,7 у Вікісховищі
ЯкБ на Мі-24В польської армійської авіації, 31-а авіабаза «Познань-Кшесіни».

ЯкБ-12,7 (індекс ГРАУ — 9-А-624, заводський індекс — ТКБ-063) — чотириствольний авіаційний кулемет з блоком стволів що оберталися. Спеціально для Мі-24 наприкінці 70-х рр. були розроблені вертолітні гондоли ГУВ-8700 (один чотириствольний кулемет ЯкБ та два чотириствольних ГШГ).

Конструкція

Газовий двигун, кулачкового типу, складався з єдиного поршня, який охоплював єдину для чотирьох стволів газову муфту з двома порожнинами, в які були виведені газовідводні отвори з кожного ствола таким чином, що пороховий газ при кожному пострілі надходив послідовно в різні порожнини, змушуючи поршень здійснювати зворотно-поступальний рух. Цей рух поршня за допомогою нерухомого копіра перетворювався в обертання блоку стволів кулемета. Прокрутка блоку стволів здійснюється при кожній черзі пострілів від пружинного стартерного пристрою, який запасає енергію в кінці черги пострілів при гальмуванні блоку і дострілі в цей момент двох останніх патронів в черзі пострілів.[1]

Історія

Проєктування нового 12,7-мм швидкострільного кулемета для вертольота Мі-24 розпочато згідно з Постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР № 1044-381 від 26 грудня 1968 року.

Попередні (заводські) випробування кулемета були проведені в кінці 1969, але на озброєння він надійшов тільки в 1977 році.

Військове застосування показало конструктивні недоліки кулемета. У числі яких, головним чином, примхливість від забруднень і перегріву кулемета. Проблеми з рухом патронної стрічки. Також після 250 пострілів кулемет «плювався» і заклинював. Внаслідок цього практична витрата боєприпасів була до 500 патронів за виліт.[1]

Модифікації

  • ЯкБЮ-12,7 (конструкції Якушева, Борзова, Юріщева, 9А-629) — модифікація ЯкБ-12,7 зі збільшеним з 4000-4500 до 4000-5000 постр./хв. темпом стрільби, збільшеною з 400 до 750 пострілів довжиною безперервної черги і більш високою живучістю кулемета (з 8000 до 12 000 пострілів).

Аналоги

  • WLKM — польський чотириствольний 12,7 мм кулемет з електричним двигуном.[2]
  • GAU-19 — американський триствольний 12,7 мм кулемет з електричним двигуном.
  • CS/LM5 — китайський триствольний 12,7 мм кулемет з електричним двигуном.

Примітки

  1. ↑ а б Широкорад, Александр Борисович. История авиационного вооружения / Под общ. ред. А. Е. Тараса. — Мн. : Харвест, 1999. — 560 с. — (Библиотека военной истории) — 11 000 прим. — ISBN 985-433-695-6.
  2. ↑ 12,7 mm multi-barrel machine gun WLKM | Small arms and remote weapon systems | Offer | ZM TARNÓW. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 2 березня 2016.

Посилання

Це незавершена стаття про артилерію.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.