Шлойме Ройтман

Шлойме Ройтман
Народився	11 лютого 1913(1913-02-11) Могилів-Подільський
Помер	1985(1985) Герцлія
Громадянство	Російська імперія →  СРСР →  Ізраїль
Національність	єврей
Діяльність	письменник, поет
Мова творів	їдиш
Нагороди	відмінник народної освіти РСФСР премія ім. Мангера премія Всесвітнього конгресу культури на їдиш

|Ukrcenter= |Примітки=

Шлойме Ройтман (Ройтман Соломон Іделевич) (11 лютого 1913, Могилів-Подільський — 1985, Герцлія, Ізраїль) — єврейський літературознавець і поет, кандидат філологічних наук, член Союзу письменників СРСР, 1960 — «відмінник народної освіти» РСФСР. Лауреат премії ім. І. Мангера та премії Всесвітнього конгресу культури на їдиш.

Життєпис

Походить із родини ремісників. 1931 року виходять друком його перші вірші в харківському журналі «Зай грейт».

У 1930-х роках друкується в єврейській періодиці Києва, Мінська, Москви та Харкова.

1939 року закінчив Московський педагогічний інститут, 1941 року захистив кандидатську дисертацію; працював вчителем у середній школі.

Протягом 1945—1948 років працював редактором у московському видавництві «Емес».

Після вбивства Соломона Міхоелса не чекав приходу по нього, а повернувся до Могилева-Подільського, кілька місяців переховувався.

Після розгрому єврейської культури в СРСР з 1948 року працював старшим викладачем російської та зарубіжної літератури Марійського державного педагогічного інституту ім. Крупської в Йошкар-Олі, 1949 — доцент.

З 1961 року постійно дописує в журнал «Советіш геймланд».

На початку 1970-х відбувся його творчий вечір у Могилів-Подільській бібліотеці.

1973 року репатріюється до Ізраїлю.

Вийшли друком такі його поетичні збірки

• 1940 — «Виноградник»,
• 1947 (перевидано російською 1965) — «Доброго ранку, співак!»,
• 1955 — «Світло й тіні» — в перекладі російською мовою,
• 1971 — «Материнський наспів»,
• 1975 — «Блазень та лицар»,
• 1976 — «Мій ізраїльський ріжок»,
• 1977 — «Сонети»,
• 1980 — «Герцлійські строфи»,
• 1982 — «Вірші про народний дух»,
• 1984 — «Ліричне дихання. Другий том сонетів».

Його твори переведені, зокрема, і марійською мовою.

Посмертно вийшло дві збірки прози:

• 1986 — «Коли прокидаються речі»,
• 1988 — «Фрази».

Джерела

• http://www.marihistory.ru/index.php?option=com_content&view=article&id=1725:2011-11-17-16-38-58&catid=48:2011-01-01-15-41-23&Itemid=156 [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Ізраїльська енциклопедія (рос.) [Архівовано 12 квітня 2019 у Wayback Machine.]
• Мої земляки-літератори з Придністров'я(рос.)