Прийшов на телебачення з банківської справи[5] — до 1992 року працював у відділі валютних операцій одного з банків, пізніше — консультантом економічних програм Білоруського телебачення. Незабаром став ведучим щотижневої аналітичної програми «Проспект» Білоруського ТБ.
У 1996 році працював головним редактором «Белорусской деловой газеты». Того ж року призначений завідувачем білоруського бюро Громадського російського телебачення (скор.ОРТ, нині — Перший канал) і власним кореспондентом ОРТ по Білорусі.
Зарекомендував себе як противник режиму Лукашенка. У липні 1997, під час зйомки репортажу про ситуацію на білорусько—литовському кордоні, був заарештований співробітниками силових структур Білорусі за звинуваченням у незаконному перетині державного кордону, в отриманні грошей від закордонних спецслужб і незаконній журналістській діяльності. Засуджений до двох років позбавлення волі умовно і до одного року іспитового строку. Провів в ув'язненні в цілому три місяці і був депортований після того, як президент Росії Єльцин не пустив літак Лукашенка на територію Росії і публічно зажадав звільнення Шеремета.[джерело?]
1998 року почав працювати спеціальним кореспондентом програм «Новости» і «Время» дирекції інформаційних програм ОРТ, а в січні 1999 став шеф-редактором російської та зарубіжної кореспондентської мережі дирекції інформаційних програм ОРТ. Був ведучим щотижневої аналітичної програми «Время». У 2000 році пішов з новинних програм та продовжив працювати на Першому каналі вже як автор документальних фільмів і спеціальних проєктів[6] в рамках інформаційних програм[7]. Остаточно пішов з телеканалу 2008-го року[8].
У березні 2010 року білоруська влада позбавила Шеремета білоруського громадянства, нібито у зв'язку з набуттям російського. Павло розцінив це як помсту за професійну діяльність[9].
2011 року недовго був ведучим передачі «Вирок» на телеканалі РЕН ТВ[10]. З вересня 2013 по 2014[11] працював ведучим програми «Прав? Да!» на Громадському телебаченні Росії[12][13]. Учасник конгресу «Україна — Росія: діалог», що пройшов 24-25 квітня 2014 року в Києві[14].
В останньому дописі у своєму блозі від 17 липня 2016 року на сайті «Білоруський партизан» Павло Шеремет відзначив, що в Києві постійно перебуває в україномовному середовищі та закликав білорусів вчити та розмовляти білоруською мовою[15].
Авторські роботи
Автор документальних фільмів «Дике полювання» та «Дике полювання — 2», «Осетрова війна», «Чеченський щоденник», «1991 — Останній рік імперії», «Остання висота генерала Лебедя», «Страта Саддама. Війна без переможця», «Єгор Гайдар. Окаянні дні»[16], ювілейного фільму про колишнього президента СРСРМихайла Горбачова, фільму, присвяченого 60-річчю початку блокади Ленінграда, документальної стрічки про російський ринок антикваріату[17] і низки інших.
Навесні 2009 року опублікував навчальний посібник для журналістів «ТВ. Між ілюзією й правдою життя». Регулярно проводив майстер-класи для молодих, регіональних журналістів[джерело?].
Створив популярний незалежний громадсько-політичний новинний сайт «Білоруський партизан» (www.belaruspartisan.by).
Наприкінці грудня 1999 відсторонений від обов'язків генеральний прокурор Юрій Скуратов заявив, що подав до суду позов до Павла Шеремета про захист честі й гідності. Підставою для позову стала заява Шеремета про те, що Скуратов має будинок в Орловській області.
1998 року отримав Міжнародну премію за свободу преси[en] від Комітету захисту журналістів[be-x-old] за внесок у розвиток свободи слова, був номінантом премії ТЕФІ як «найкращий репортер» 1999 року і фіналістом ТЕФІ2001 року в номінації «журналістське розслідування» за фільм «Дике полювання», у 2003 році — в номінації «публіцистична програма» за документальний фільм «Раб і його жінки». 2002 року став лауреатом премії ОБСЄ за демократію та за захист прав людини в галузі журналістики.
Робота в Україні
2012—2016 — вів блог в інтернет-газеті «Українська правда»[18], де друкувалися його політико-аналітичні матеріали та інтерв'ю з провідними політиками, бізнесменами й митцями України та інших держав. На каналі «ТВі» вів програму «Проти ночі з Павлом Шереметом». З вересня 2015 року вів ранкові програми на радіо «Вести» по вихідних «Шоу Павла Шеремета». У червні 2015 року запустив авторський проєкт «Діалоги» на телеканалі 24[19].
З 2014 року Шеремет був регулярним гостем програм як політичний аналітик. З вересня 2015 року на вихідних він вів ранкові «Шоу Павла Шеремета», де серед іншого критикував Віктора Шокіна та звинувачував у рейдерстві директора департаменту комунікацій МВС Андрія Шевченка (згодом Андрій робив офіційні заяви про слідчі дії щодо вбивства Шеремета[20]) та Миколу Мартиненка[21].
З 2016 року працював по будням у програмі «Ранок Павла Шеремета», щочетверга в ній виходили спецвипуски під назвою «Чистий четвер»[22], де Шеремет викривав корупційні схеми владних структур та українських олігархів.
19 липня в останньому ефірі «Ранку Павла Шеремета»[23] жорстко критикував допінгові спецопераціїФСБ, вчергове викривав рейдерське захоплення «ТВі» та називав негідником Миколу Княжицького, розпитував про думку радіослухачів щодо зв'язку Сергія Лещенка з Костянтином Григоришиним, критикував радянські стереотипи щодо військової форми України. Зокрема — десантників та морської піхоти, спростовував радянські міфи та підтримував її оновлення.
Павло повідомив про зникнення начальника департаменту електропостачання «Укрзалізниці»[24], підкреслюючи, що «головне, щоб не повернулися 1990-ті, коли бандити творили що хотіли». В останні тижні роботи активно поглиблював знання української та проводив 15-хвилинки української мови, плануючи вести ефіри українською.
Останнє інтерв'ю дав Андрію Куликову та його колезі як гість в ефірі «Громадського радіо». В ньому Шеремет підкреслював важливість спілкування українською та білоруською мовою, говорив про різницю між вимовою українською, білоруською та російською мовами, а також між тарашкевицею та наркомівкою, критикував білоруську владу та розповів про розгін опозиційної молоді на своїй батьківщині, в Білорусі[25]. Соцмережі порівняли вбивство Шеремета з 90-тими, про важливість неповернення яких казав Шеремет в останньому прямому ефірі[26].
Шеремет неодноразово розглядав офшорні скандали[27][28], можливість збройного перевороту в Україні[29] та ситуацію з Олександром Онищенком. Незадовго до смерті він ретвітнув запис Олексія Навального «Ну что за скоты, а? Олега снова посадили в ШИЗО. Сидел днем на кровати»[30] та висміяв створення пам'ятника пропуску у закритому російському місті Желєногірськ[31].
Також Шеремет в останні тижні життя аналізував схеми приватизації Одеського припортового заводу та діяльність добробатів, зокрема полку «Азов»[32] та зустрічався друзями та колегами Нємцова у зв'язку з розслідуванням обставин його вбивства, і з Олександром Клименком з приводу обговорення призначення на посаду головного редактора радіостанції, від якого відмовився через неадекватність сприйняття дійсності останнім[33].
З місця події доповіли, що смерть Павла Шеремета — наслідок вибухового пристрою. Це убивство. Співчуваю Альоні і всім друзям покійного. Зроблю все, що можу, щоб разом з колегами розкрити злочин
У машині однозначно спрацював вибуховий пристрій. О 7:40 він від'їхав від будинку по Франка, 12 і доїхав до перехрестя. В цей момент під водійським сидінням від хлопка загорілася машина.
Ця машина належала керівниці «Української правди»Олені Притулі, але її в машині не було[34]. Згодом стало відомо, що, ймовірно, вибух стався через безоболонковий саморобний вибуховий пристрій, який скоріше за все, керувався дистанційно[37][38]. Для вбивства використали елементи протипіхотної міни МОН-50[39], таку ж пізніше знайшли в одного з підозрюваних.
Посол ЄС в Україні, ОБСЄ, Литва та Сполучені Штати Америки закликали повністю розслідувати цей злочин та покарати винних у ньому, а голова ПАРЄ назвав це атакою на свободу ЗМІ та безпеку журналістів[40][41][42].
22 липня у Києві в Українському домі відбулася громадська церемонія прощання з Павлом Шереметом[43]. Відспівали небіжчика 23 липня у мінському Храмі Всіх Святих[44].
Павло Шеремет похований 23 липня 2016 року у Мінську на Північному цвинтарі[45].
Розслідування
Справа про вбивство відомого журналіста одразу стала однією з найгучніших у країні.
20 липня 2016 р. СБУ заявило про розгляд слідством чотирьох основних версій вбивства:
професійна діяльність;
неприязнь у відносинах або особисті мотиви;
«російський слід» (дестабілізація ситуації в Україні);
Голова Національної поліції Хатія Деканоідзе не називала жодних версій, але висловила занепокоєння тим, що така подія відбулась перед хресною ходою УПЦ МП[47]. 21 липня 2016 року у денному ефірі радіо «Вести» та днем раніше на каналі 112-Україна[48] пов'язав вбивство журналіста із хресною ходою колишній заступник генпрокурора Микола Голомша.
20 липня 2016 року відеозапис моменту вибуху автомобіля на вул. Хмельницького в Києві, в результаті якого загинув Павло Шеремет, опубліковано в інтернеті[51].
У тому ж році слідство засекретили через побоювання витоків інформації.
У травні 2017 в рамках проєкту «Слідство.Інфо» вийшов фільм-журналістське розслідування «Вбивство Павла», яке висвітлило важливі подробиці стеження за Шереметом, знайдені журналістами[55]. Журналісти стверджували, що в ніч напередодні вбивства стеження за будинком Шеремета здійснював дехто Ігор Устименко, який на 2014 рік був чинним співробітником СБУ. Ця людина також бачила людей, що здійснили закладку вибухового пристрою під автомобіль Шеремета. Висловлювалося припущення про причетність до вбивства Павла Шеремета силових органів України. Згідно із заявою СБУ [Архівовано 15 червня 2017 у Wayback Machine.], Ігор Устименко був звільнений з СБУ 29 квітня 2014 за станом здоров'я.
У 19-й доповіді ООН про ситуацію з правами людини в Україні (2017) констатовано занепокоєння у зв'язку з тривалим розслідуванням вбивства[56].
Наприкінці 2018 року генпрокурор Юрій Луценко повідомив, що коло підозрюваних виконавців звузилося «з декількох тисяч до декількох сот» осіб[57].
20 липня 2019 року Генеральний прокурор УкраїниЮрій Луценко повідомив, що напередодні заслухав звіт начальника Національної поліції та начальника карного розшуку у справі вбивства. За словами Ю. Луценка, «допитано сотні осіб», «перевірено десятки тисяч» осіб, «залучені іноземні фахівці», «є гарячі версії», «робиться все можливе»[58].
За даними «УП» станом на листопад 2019, подружжя учасників АТО Інни та Владислава Грищенків фігурує у розслідуванні вбивства Шеремета. Їх затримали за готування іншого вбивства, а пізніше справу перевели до Києва «у зв'язку з причетністю до інших злочинів». Підозр, пов'язаних із Шереметом, їм не висувалося[59].
Ці дані підтвердилися 12 грудня, коли поліція затримала ще трьох підозрюваних у вбивстві: це музикант і військовослужбовець Андрій Антоненко, що є автором гімну Сил спеціальних операцій, та лікар-волонтерка Юлія Кузьменко[60]. Окрім того, слідство підготувало підозру Яні Дугарь, 26-літній військовій, яку слідство також вважає причетною до вбивства журналіста. Яна брала участь в ООС бойовим медиком 25 повітряно-десантної бригади[61].
Одночасно відбулася масштабна пресконференція правоохоронців, на якій було оголошено, що за версією слідства закладала вибухівку під авто Шеремета Кузьменко, а допомагав їй Антоненко. Основним мотивом убивства журналіста вважається спроба дестабілізації соціально-політичної ситуації в країні[62].
Організатором злочину початково вважали Антоненка, який «захопившись ультранаціоналістичними ідеями, культивуючи величність арійської раси … щоб привернути увагу громадськості до певних політичних переконань … вирішив створити організовану групу, щоб у її складі вчинити вбивство»[63]. Про замовників злочину слідство не повідомляло, але коло учасників оприлюдненими іменами не обмежується.
Усі підозрювані заперечують свою причетність до злочину; їм обрали запобіжні заходи.
Українські та закордонні оглядачі звернули увагу на недовіру частини суспільства до представлених правоохоронцями доказів винуватості затриманих осіб, а також до сформульованого слідством мотиву злочину[64][65][66].
Досудове розслідування щодо виконавців тривало 1402 дні та було закінчене 22 травня 2020 року. За цей час, за словами слідчих, опрацьовано майже 20 тисяч годин відеозаписів, допитано понад 3000 осіб, опрацьовано майже 44 тисячі абонентських номерів, 15 тисяч ІМЕІ та 400 моніторингів з'єднань абонентів. Проведено 180 окремих слідчих (розшукових) дій, 106 комплексних експертиз. Загалом назбирані 38 томів матеріалів досудового розслідування, а ще понад 200 томів справи стосуються інших фігурантів, організаторів та замовників злочину. У поліції заявили, що зібрали «достатньо доказів для оголошення підозри у вчиненні умисного вбивства Шеремета Кузьменко, Антоненку та Дугарь»[67].
У червні 2023 року було вирішено, що суд розпочнеться спочатку, оскільки двоє з трьох присяжних не можуть брати участь у судових засіданнях[69].
У січні 2024 року справу було зупинено, оскільки обвинувачені знаходяться у лавах ЗСУ: Яна Дугарь мобілізована, Андрій Антоненко служить за контрактом; крім того, адвокат потерпілих також проходить військову службу[70].
Замовники: білоруський слід
На початку 2021 року білоруське опозиційне видання «Белорусский народный трибунал[be-x-old]», Українська правда та бельгійське видання EUobserver опублікували переданий їм запис розмови, що відбулася 11 квітня 2012 року між головою Комітету держбезпеки Білорусі (2008—2012) Вадимом Зайцевим та двома співробітниками контртерористичного підрозділу КДБ Білорусі «Альфа[en]». На записі Зайцев обговорює спосіб вбивства Павла Шеремета, який у той час жив і працював у Росії, ставить завдання його підірвати і зробити це так, щоб вбивство стало публічним сигналом.
…До курсу цієї справи введене досить вузьке коло людей! І президент [ Лукашенко ] чекає цих чітких заходів, і доручено комітету займатися цими справами… Але так ось, і зрозумілі методи якими ми повинні будемо, де кого втопити, де кого розстріляти — це зрозуміло. А як спровокувати природний підрив, як спровокувати природну пожежу, вбивство, і всі інші речі […] Ось по Шеремету потрібно спрацювати, який заїбав блядь. Зробимо закладку якусь, і так далі, щоб цього щура блядь зовсім блядь ні рук, ні ніг не зберуть. Все щоб як натуральним чином, але це не так впливає на свідомість людей. […] Мені важливо щоб про КДБ навіть і не думали. Думки різні і розходяться… потім справи чергової немає, і все з цим[71].
Оригінальний текст (рос.)
…В курс этого дела, введён достаточно узкий круг людей! И президент ждет этих чётких мероприятий, и поручено комитету заниматься этими делами… Но так вот, и понятны методы которыми мы должны будем, где кого утопить, где кого расстрелять — это понятно. А как спровоцировать естественный подрыв, как спровоцировать естественный пожар, убийство, и все остальные вещи […] Вот по Шеремету нужно сработать, который заебал блядь. Сделаем закладку какую-то, и так далее, чтоб эту крысу блядь совсем блядь ни рук, ни ног не соберут. Всё чтобы было как натуральным образом, но это не так воздействует на сознание людей. […] Мне важно чтобы о КГБ даже и не думали. Мнения разные и расходятся… потом дела очередного то нету, и всё с этим.
Експерт Національного центру криміналістики засобів масової інформації (Університет Колорадо у Денвері, США) Каталін Григорас, який вивчав запис у 2020 році за запитом EUObserver, зазначив, що з запису видалений цифровий підпис, який міг би сприяти ідентифікації джерела в КДБ, але при цьому на записі не виявлено жодних помітних слідів аудіоманіпуляцій[71][72][73][74][75].
Менш ніж за годину після оприлюднення запису Нацполіція повідомила, що в грудні 2020 слідство отримало за допомогою Служби зовнішньої розвідки певну інформацію (документи та аудіозаписи, крайні з яких датовані 2012 роком), що представляє інтерес у розслідуванні з точки зору встановлення замовників злочину. Також отриманий дозвіл на проведення слідчих дій «в одній із європейських країн»[76].
Людиною, що опублікувала записи розмов, виявися Ігор Макар, що проживає у Вільнюсі. У січні 2021 року Макар, колишній заступник командира спецрозділу МВС «Алмаз», також заявив, що Іван Тертель, заступник голови КДБ Білорусі, був одним із розробників плану вбивства 2016 року[77]. У січні 2021 року Макар дав свідчення українським правоохоронцям у Києві[78].
Пам'ять
Форум громадянського суспільства Східного партнерства у Брюсселі заснував журналістську премію на честь Павла Шеремета «на знак визнання його видатного внеску у справу просування питань прав людини і свободи слова». Уперше її було вручено кримському журналістові Миколі Семені[79].
12 грудня 2019 року, в день затримання підозрюваних у вбивстві Павла, Київська міська рада назвала на його честь столичний сквер[81].
Наступного року, в четверту річницю, на місці загибелі був встановлений пам'ятний знак роботи скульптора Назара Білика. Меморіал виконаний у лаконічному стилі: білий аркуш паперу з ім'ям та прізвищем убитого журналіста, а також слова внизу «На цьому місці 20 липня 2016 року загинув журналіст»[82].
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 21 липня 2016. Процитовано 5 квітня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 23 липня 2016. Процитовано 21 липня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Popular German satirical meme alleging that the city of Bielefeld does not exist Memorial on the occasion of the end of the Bielefeld Conspiracy Bielefeld The Bielefeld conspiracy (German: Bielefeldverschwörung or Bielefeld-Verschwörung, pronounced [ˈbiːləfɛltfɛɐ̯ˌʃvøːʁʊŋ]) is a satirical conspiracy theory that claims that the city of Bielefeld, Germany, does not exist, and is instead an illusion propagated by various forces. First posted on the German Usenet in 1994, ...
Генріх XIII, князь Ройсс Грайцькийнім. Heinrich XIII. Fürst Reuß zu Greiz Народився 16 лютого 1747(1747-02-16)[1][2]Грайц, Німеччина[1]Помер 29 січня 1817(1817-01-29)[1][2] (69 років)Грайц, Німеччина[1]Діяльність офіцер, політик, державний діячГалузь політика[3], управління[3&...
Branch of study within Christian theology This article has an unclear citation style. The references used may be made clearer with a different or consistent style of citation and footnoting. (May 2020) (Learn how and when to remove this template message) Christian eschatology Contrasting beliefs Historicism Interpretations of Revelation Futurism Dispensationalism Preterism Idealism The Millennium Amillennialism Postmillennialism Premillennialism Prewrath rapture Post-tribulation rapture Dispe...
Social experiment and channel on Twitch Commands identified by the game engine shown on-screen (right of image) are applied to the player character in Pokémon Red (left) Twitch Plays Pokémon (TPP) is a social experiment and channel on the video game live streaming website Twitch, consisting of a crowdsourced attempt to play Game Freak's and Nintendo's Pokémon video games by parsing commands sent by users through the channel's chat room. It holds the Guinness World Record for having the mos...
Historia de México por entidad federativa Aguascalientes Baja California Baja California Sur Campeche Chiapas Chihuahua Coahuila Ciudad de México Durango Guanajuato Guerrero Hidalgo Jalisco México Michoacán Morelos Nayarit Nuevo León Oaxaca Puebla Querétaro Quintana Roo San Luis Potosí Sinaloa Sonora Tabasco Tamaulipas Tlaxcala Veracruz Yucatán Zacatecas[editar datos en Wikidata] El territorio que hoy conocemos como el estado de Campeche, ubicado en San Francisco de Campeche...
Akademi Teknik SoroakoRektorJasman, S.S.T., M.M. Akademi Teknik Soroako (sebelumnya bernama ISTC: Inco–Sumitomo Technical Training Center), adalah perguruan tinggi swasta di Sorowako, Kabupaten Luwu Timur, Sulawesi Selatan, Indonesia, yang berdiri pada tahun 1991. Rektor periode tahun 2014-2018 adalah Jasman, S.S.T, M.M. Sejarah ATS (awalnya bernama ISTC: Inco–Sumitomo Technical Training Center) didirikan oleh PT Inco Tbk atas dana patungan INCO Ltd. Canada dan Sumitomo Metal Mining – J...
Gene found in various cyanobacteria KaiBIdentifiersOrganismSynechococcus elongatusSymbolkaiBEntrez31251RefSeq (mRNA)NM_080317RefSeq (Prot)NP_525056UniProtP07663Other dataChromosomeX: 2.58 - 2.59 MbSearch forStructuresSwiss-modelDomainsInterPro KaiB is a gene located in the highly-conserved kaiABC gene cluster of various cyanobacterial species. Along with KaiA and KaiC, KaiB plays a central role in operation of the cyanobacterial circadian clock. Discovery of the Kai genes marked the first-eve...
1992 film by Martin Brest Scent of a WomanTheatrical release posterDirected byMartin BrestScreenplay byBo GoldmanBased onIl buio e il mieleby Giovanni Arpino Suggested byCharacter from Profumo di donnaby Dino Risi Produced byMartin BrestStarring Al Pacino Chris O'Donnell CinematographyDonald E. ThorinEdited by William Steinkamp Michael Tronick Harvey Rosenstock Music byThomas NewmanProductioncompanyCity Light FilmsDistributed byUniversal PicturesRelease date December 23, 1992 (...
Argentine television series OnceGenreTelenovelaCreated byJorge EdelsteinScreenplay byJavier Castro Albano Marcos Osorio Vidal Tom Wortley Fernando RiverosDirected bySebastián Pivotto Nicolas Di CoccoOpening themeI Love It LoudCountry of originArgentinaOriginal languageSpanishNo. of seasons3No. of episodes220ProductionExecutive producerCecília Mendonça Javier CastanyProducerAdrián SuarRunning time22-30 MinutesProduction companies Pol-Ka Producciones Pegsa Group Original releaseNetworkDisne...
Private university in Bohol, Philippines For the university in Oakland, California, United States, see Holy Names University. Holy Name UniversityPamantasang Banal na PangalanFormer namesHoly Name College(1947-1963)Divine Word College of Tagbilaran (1963-2001)MottoLatin: Benedicite Nomini EiusMotto in EnglishBlessed be His nameTypePrivate Roman Catholic Research Non-profit Coeducational Basic and Higher education institutionEstablishedJune 1947; 76 years ago (June 1947)Found...
Polish actor, director, and theatre professor Omar Sangare in 2006 Omar Sangare (born 14 November 1970, Stalowa Wola) is a Polish American actor, academic, poet, and theatre director. He graduated from The Aleksander Zelwerowicz National Academy of Dramatic Art in Warsaw, where he studied with the Oscar-winning director Andrzej Wajda. In 1994 he was awarded a scholarship to The British American Drama Academy in Oxford, England, where he worked with, among others, Michael Kahn, Jeremy Irons, S...
Atentados en Londres en 2005 Datos generales Cronología 7 de julio de 2005 Detalles Víctimas Reacciones Conmemoraciones Lugares Calle Liverpoola Aldgate(Circle Line) King's Crossa Plaza Russell(Piccadilly Line) Edgware Road(Circle Line) Plaza Tavistock(autobús) 21 de julio de 2005 Detalles Lugares Shepherd's Bush(H&C Line) Warren Street(Victoria Line) Oval(Northern Line) Bethnal Green(autobús) Los líderes del G8 respondieron a los ataques terroristas en el metro de Londres. El Parlam...
Hip hop recording artist discography ASAP Ferg discographyFerg performing in 2013Studio albums2EPs1Singles48Mixtapes2 American rapper ASAP Ferg has released two studio albums, three mixtapes, one extended play and forty eight singles (including twenty three as a featured artist and six promotional singles). Studio albums List of studio albums, with selected chart positions Title Details Peak chart positions Sales Certifications US[1] US R&B/HH[2] USRap[3] AUS[4...
1951 film by William A. Berke This article does not cite any sources. Please help improve this article by adding citations to reliable sources. Unsourced material may be challenged and removed.Find sources: FBI Girl – news · newspapers · books · scholar · JSTOR (May 2023) (Learn how and when to remove this template message) FBI GirlTheatrical release posterDirected byWilliam A. BerkeScreenplay byDwight V. BabcockRichard H. LandauBased onRupert HughesPr...
British Air Transport Auxiliary pilot and author. Mary de BunsenBorn29 May 1910Madrid, SpainDiedApril 13, 1982(1982-04-13) (aged 71)Weymouth, EnglandNationalityBritishKnown forATA pilot, author Mary de Bunsen (29 May 1910 – 13 April 1982) was a British Air Transport Auxiliary pilot and author. Early life Mary Berta de Bunsen was born in Madrid on 29 May 1910 to Sir Maurice William Ernest (1st Bt) de Bunsen and Bertha Mary Lowry-Corry. She was their fourth daughter and fourth child...
Kyūjutsu(弓術)FokusMenggunakan senjata berupa PanahKekerasanKompetitifNegara asal JapanPenciptaTidak dibuat oleh perseoranganOrang tuaBerkembangOlahraga olimpikTidak diperlombakan Kyūjutsu (弓 術code: ja is deprecated , (Seni memanah)) adalah seni bela diri tradisional dari Jepang yang menggunakan busur (yumi) sebagai alat utama dalam membela diri. Kyūjutsu dan ilmu memanah sebenarnya dianggap sebagai keterampilan yang penting dan sangat berperan dalam sebagian besar sejarah Jepang. ...
تعدينمعلومات عامةصنف فرعي من هندسة جزء من mining and quarrying (en) المنتج الثانوي mining wastes (en) يمارسها مهندس معادنالمعدن (وظيفة) تاريخ هذا الموضوع history of mining (en) رمز مهنة في تصنيف ISCO-88 الدولي الموحد للمهن 3117 لديه جزء أو أجزاء تحرير المعادنمنجم تعديل - تعديل مصدري - تعديل ويكي بيانات خريطة ...
Герб Вьетнама Детали Утверждён 30 ноября 1955 2 июля 1976 Девиз Cộng Hòa Xã Hội Chủ Nghĩa Việt Nam — Социалистическая Республика Вьетнам Медиафайлы на Викискладе Герб Вьетнама — изначально был принят как герб Демократической Республики Вьетнам (Северный Вьетнам) 30 ноября 1955 го�...
Este artículo o sección necesita referencias que aparezcan en una publicación acreditada.Este aviso fue puesto el 30 de julio de 2013. Carlos Ibáñez del Campo durante la campaña de la elección presidencial de 1952. Ibañismo o ibañista es la denominación que recibieron movimientos y partidos políticos que sentían inspiración y eran partidarios de la persona del general Carlos Ibáñez del Campo y su independencia política de los partidos tradicionales de la derecha, centro e izqu...
Чемпионат СССР по футболу 1984 (высшая лига) Время проведения 10 марта — 24 ноября 1984 Число участников 18 Призовые места Победитель «Зенит» Ленинград (1-й раз) Второе место «Спартак» Москва Третье место «Днепр» Днепропетровск Статистика турнира Сыграно матчей 306 Бомбарди...