Шахівниця — ігрове поле в шахах, шашках і деяких інших стратегічнихнастільних іграх. Традиційна шахівниця є полем 8×8 (усього 64) темних і світлих клітинок (полів), що чергуються. Поле «a1» традиційно чорне. У різних варіантах кількість полів може варіюватися, з радикальніших відступів — можлива зміна форми полів. Незмінна риса шахівниці — двоколірність.
У традиційному настільному (не комп'ютерному й не портативному) форм-факторі шахівниця дерев'яна. Зазвичай це коробка, що складається навпіл, в якій зберігаються шахові фігури.
Кожна клітинка має власну назву, що дозволяє здійснювати запис ходів партій. Існує кілька систем встановлення назв клітинок, найпопулярнішою є «алгебраїчна система позначень», ця ж система позначень і є офіційною. За цією системою кожна клітинка має назву, що відповідає рядку і стовпчику, у якому вона перебуває. Горизонталі (рядки) пронумеровано від 1 до 8, починаючи з боку гравця білими. Вертикалі (стовпчики) позначено літерами латинської абетки від «a» до «h» у напрямку зліва праворуч з боку гравця білими. У такій системі назва клітинки складається з літери, за якою вказують цифру. Таким чином клітинка у нижньому лівому куті дошки має назву «a1»[1].
Елементи шахівниці
Елементи шахівниці мають власні назви:
Горизонталь: горизонтальний рядок з клітинок шахівниці, в алгебраїчній нотації позначається арабською цифрою від 1 до 8.
Вертикаль: вертикальний стовпчик з клітинок шахівниці, в алгебраїчній нотації позначається латинською літерою від «a» до «h».
Діагональ: пряма лінія з клітинок одного кольору, що проходить під кутом 45° до країв шахівниці від однієї сторони шахівниці до іншої, в алгебраїчній нотації позначається поєднанням арабської цифри з літерою на позначення початку діагоналі й через дефіс — арабської цифри з літерою на позначення закінчення.
Центр: квадрат з чотирьох клітинок посередині шахівниці.