Озеро Чорне Мале розташоване на північний захід від села Пульмо. Площа озера становить 36 га, довжина — 875 м, ширина — 575 м, максимальна глибина — 2,5 м
Характеристика
Озеро Чорне Мале розташоване на північний захід від села Пульмо. Об'єм — 0.439 млн м3, площа дзеркала — 33 га, координати: 51°31'57"N 23°47'16"E.
Озеро Чорне Мале з'єднане каналом з Климівським озером. Це добре видно на карті, але неможливо ним пройти.
Північний та північно-західний берег озера заболочений, південно-східний берег — припіднятий. Дно озера рівне, вкрите товстим шаром мулу, переважно рослинного походження. У південно-східній частині озеро заростає. Дійти до води можна з північно-східної сторони.
Живлення озера здійснюється за рахунок поверхневого стоку, атмосферного стоку та підземних вод.
Походження
Якщо говорити про генезис озера Чорне Мале, як і всіх озер Шацького національного природного парку, то їх досліджували і українські, і російські, і польські вчені. Але ще й досі вони не дійшли єдиної думки. Одні вважають, що дані озера є залишками древньої великої прісної водойми, так званого Пінського моря, інші вказують на льодовикове або карстове походження цих водойм, до думки останньої схиляється більшість учених.
Визначити тенденції екологічних процесів, що відбуваються у водоймі, та окремі характеристики її екологічного стану можна не лише за видовим складом рослин-індикаторів, але й за особливостями просторового розподілу рослинних угруповань (фітоценозів). Просторовий розподіл заростей водних рослин у водоймі залежить від багатьох чинників (швидкості течії, характеру ґрунту, глибини, наявності захищених мілководь, рельєфу берегової лінії, вітро-хвильового впливу тощо). Озеро Чорне Мале має поступове збільшення глибини. У ньому виражені чотири пояси водної рослинності. Перший пояс безпосередньо на прибережних ділянках утворюють низькорослі повітряно-водні рослини: лепешняк великий, хвощ річковий, різні види осок, стрілолист стрілолистий, ситняг болотний, їжача голівка пряма, частуха подорожникова. Наступний — пояс високих повітряно-водних рослин — розповсюджений, зазвичай, до глибини і складається з угруповань очерету звичайного, рогоза вузьколистого, куги озерної. Пояс рослин з плаваючими на поверхні води листками (в інтервалі глибин 0,5-) формують латаття біле чи сніжно-біле, глечики жовті, гірчак земноводний, рдесник плаваючий. Значного розвитку у цьому поясі набули зарості водяного різака алоевидного, жабурника звичайного та рясок, про це свідчить заболочення ділянки водойми.
Туристичний путівник «Шацькі озера». (Упорядники — Зуб П. П., Кубай В. О.). Таблиця «Озера Шацького національного парку», ст.35.
Мальцев В. І., Карпова Г. О., Зуб Л. М. Визначення якості води методами індикації: науково методичний посібник — К.: Науковий центр екомоніторингу та біорізноманіття мегаполісу НАН України, Недержавна наукова установа Інституту екології (ІНЕКО) Національного екологічного центру України, 2011. — 112 с.: іл.
.png)
.png)
_%D0%A7%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B5_%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D0%B5.png)
