Дві заявки претендували на проведення чемпіонату: Данія (Копенгаген) разом з Латвією (Рига) та Франція (Париж) разом з Німеччиною (Кельн). Франція та Німеччина спочатку конкурували, але в січні 2012 оголосили, що будуть подавати спільну заявку.[5] Остаточне ж рішення, яка країна прийме турнір, було оголошено на щорічній конференції в Стокгольмі17 травня2013 року.[6]
Загалом Франція приймає свій п'ятий чемпіонат до цього вона приймала два чемпіонати, які проходили в рамках зимових Олімпійських ігор 1924 та 1968 років і ще два разом з Німеччиною та Австрією в 1930-му та окремо 1951-го в Парижі.
Для Німеччини, як господаря це дев'ятий чемпіонат світу, вперше приймала разом з Австрією та Францією в 1930 році, в 1936 році чемпіонат проходив в рамках зимових Олімпійських ігор. Ще шість разів німці приймали чемпіонат одноосібно в 1955, 1975, 1983, 1993, 2001 та 2010 роках.
Посів команд у попередньому раунді визначався за результатами Світового рейтингу ІІХФ. Команди були розподілені по групах згідно з посівом (у дужках відповідна позиція у світовому рейтингу за підсумками чемпіонату світу 2016 року):
ІІХФ обрала 16 головних суддів, для забезпечення судійства на чемпіонаті світу 2017. Список головних суддів наступний[7][8]:
Головні судді
Марк Лемелін
Бретт Айверсон
Олівер Гуен
Едуардс Одіньш
Даніель Піхачек
Роман Гофман
Йозеф Кубуш
Стівен Рено
Головні судді
Анссі Салонен
Стефан Фонселіус
Антонін Єржабек
Ян Грібик
Тобіас Верлі
Даніель Штрікер
Маркус Лінде
Лінус Елунд
Регламент
На етапі кваліфікації учасники будуть розбиті на дві групи по вісім команд, по чотири з яких виходять у фінальний етап (плей-оф). Пари чвертьфіналістів утворюються за наступним принципом: лідер однієї з кваліфікаційних груп грає з четвертою командою другої кваліфікаційної групи, 2-га — з 3-ю, 3-тя — з 2-ю і т. д. Переможці потрапляли до півфіналу, де розігрували путівку у фінал. Команди, що поступилися у півфінальних протистояннях грають матч за третє місце. А переможні 1/2 фіналу розігрували звання чемпіонів світу. Команди які зайняли останні місця в групах вибувають до Дивізіону I. Команди які зайняли 5—8 місця в групах більше матчів на чемпіонаті не грають.
Після перших трьох турів несподіваним лідером групи стала збірна Латвії в активі, якої було дев'ять очок на очко менше в росіян — вісім, на третьому розташувались американці (6 очок) і замикали чільну четверку шведи (4 очки).
Надалі фаворити розставили все по своїх місцях, в останній день в матчі між росіянами та американцями вирішувалась доля першого місця, зірково-смугасті вирвали перемогу, програючи по ходу зустрічі, з рахунком 5:3. Таким чином збірна США фінішувала першою, росіяни другі, на третьому місці шведи, четверту сходинку посіли господарі — німці. Несподіванкою став вкрай невдалий виступ збірної Словаччини, яка фінішувала поза зоною плей-оф. З групи вибули італійці, що посіли останнє восьме місце.
Беззаперечним лідером групи після трьох турів є збірна Канади (9 очок), друге та третє місці ділять збірні Швейцарії та Норвегії по 6 очок, четверте та п'яте місце за французами та чехами по 5 очок. Несподіваним є шосте місце фінів срібних призерів торішнього чемпіонату.
Чинні чемпіони світу в групі «В» достроково посіли перше місце, другими фінішували швейцарці, третіми чехи, замкнули чільну четвірку фіни. Вибули до першого дивізіону словенці, які не виграли жодного матчу на турнірі.
ЧНЛ = часу на льоду (хвилини: секунди); ГП = голів пропушено; СП = Середня кількість пропущених шайб; КД = кидки; %ВК = відбитих кидків (у %); ША = шатаути
Джерело: IIHF.com [Архівовано 10 травня 2021 у Wayback Machine.]
↑Potts, Andy. Together for 2017. IIHFWorlds2017.com. International Ice hockey Federation. Архів оригіналу за 11 лютого 2017. Процитовано 10 лютого 2017.
↑A tennis player on the team. IIHFWorlds2017.com. International Ice Hockey Federation. 7 лютого 2017. Архів оригіналу за 10 лютого 2017. Процитовано 10 лютого 2017.
↑Welcome Timo Horn. IIHFWorlds2017.com. International Ice Hockey Federation. 4 квітня 2017. Архів оригіналу за 26 квітня 2017. Процитовано 25 квітня 2017.