Центральне статистичне управління

Центральне статистичне управління
рос. Центральное статистическое управление
Абревіатура	ЦСУ РСФСР(рос.), ЦСУ СССР(рос.), ЭСС Госплана СССР(рос.), ЦУНХУ Госплана СССР(рос.), ЦСУ СССР(рос.), Госкомстат СССР(рос.)
Тип	національний орган статистики
Засновано	25 липня 1918
Розпущено	1991
Країна	СРСР
Дочірня(і) організація(ї)	Q59259952? Institute of Conjuncture^d

Центральне статистичне управління — радянський державний орган, що займався збором статистики.

Історія

• До 1917 року — Статистична рада й Центральний Статистичний комітет при Міністерстві внутрішніх справ
• Декрет Ради Народних Комісарів від 25 липня 1918 року. Про державну Статистику^[1]
• Декрет Ради Народних Комісарів від вересня 1918 «Про місцеві статистичні установи» губернські статкомітети припиняли діяльність

Назви й підпорядкування

1918–1923 — Центральне статистичне управління Української РСР (ЦСУ УРСР). Утворено Декретом Ради Народних Комісарів від 25 липня 1918 «Про державну статистику»

1923–1926 — Центральне статистичне управління (ЦСУ) при Раді Народних Комісарів СРСР

1926–1930 — Центральне статистичне управління СРСР (ЦСУ СРСР)

1930–1931 — Економіко-статистичний сектор (ЕСС) Держплану СРСР

1931 — Сектор народно-господарського обліку Держплану СРСР

1931–1941 — Центральне управління народно-господарського обліку (ЦУНГО) Держплану СРСР

1941–1948 — Центральне статистичне управління (ЦСУ) Держплану СРСР

1948–1987 — Центральне статистичне управління (ЦСУ) при Раді Міністрів СРСР . Постанова Ради Міністрів СРСР від 10 серпня 1948 року № 3018 «Про перетворення ЦСУ Держплану СРСР в Центральне Статистичне управління при Раді Міністрів СРСР»

1987–1991 — Державний комітет СРСР зі статистики

1991 — нині — Федеральна служба державної статистики

Відповідно до постанови РНК СРСР від 10 березня 1932 року, якою затверджено Положення про республіканських, обласних (крайових) органах народногосподарського обліку, управління народногосподарського обліку союзних і автономних республік, країв і областей, районні і міські інспектури народногосподарського обліку перебували в безпосередньому підпорядкуванні ЦУНГО Держплану СРСР.

Функції

• Законом СРСР від 19 грудня 1963 № 2000-VI визначено, що Начальник Центрального статистичного управління при Раді Міністрів СРСР входить до складу Ради Міністрів СРСР (Ст. 70).

Всю свою діяльність ЦСУ СРСР здійснювало через ЦСУ республік і місцевих органів державної статистики: статистичні управління автономних республік, країв і областей, районні (міські) інформаційно-обчислювальні станції (центри) і інспектури державної статистики

ЦСУ СРСР затверджував загальносоюзний мінімум показників статистичної звітності для всіх галузей народного господарства і форми статистичної звітності для підприємств, організацій та установ, що входять в систему центральних органів виконавчої влади СРСР, а також для колгоспів і видає інструкції щодо їх заповнення.

Джерела даних

• періодична і річна звітність, яку представляють підприємства, організації та установи за формами і в терміни, встановлені ЦСУ СРСР або ЦСУ республіки;
• одноразові великі економічні роботи і перепису (Наприклад, Всесоюзні переписи населення 1959 і 1970, розробка звітних міжгалузевих балансів виробництва і розподілу продукції за 1959, 1966 і 1972, переоцінка основних фондів країни за станом на 1 січня 1960 1 січня 1972 по госпрозрахунковим організаціям, на 1 січня 1973 по бюджетним організаціям та ін.
• щорічний перепис невстановленого обладнання (станом на 1 січня) — постанова Ради Міністрів СРСР від 29 вересня 1959 № 1135
• одноразове вибіркове обстеження доходів і житлових умов громадян (раз на 5 років, починаючи з 1967) — постанова Ради Міністрів СРСР від 3 вересня 1966 № 717 (з 1974 один раз в 3 роки — розпорядження Ради Міністрів СРСР від 25 вересня 1974 № 2451)

Про ЦСУ

Сталін на XIV з'їзді ВКП (б) 18 грудня 1925 в Політичному звіті Центрального Комітету зазначив:

"Те ж саме можна сказати про злощасний хлібофуражний баланс Центрального статистичного управління, який він видав у червні, за яким виходило так, що товарних надлишків у заможних виявилося нібито 61 %, у бідноти — нічого, а у середняків — решта. Смішне тут в тому, що через кілька місяців ЦСУ прийшло з іншою цифрою: не 61 %, а 52 %. А недавно ЦСУ дало цифру вже не 52 %, а 42 %. Ну, хіба можна так обчислювати? Ми віримо в те, що ЦСУ є цитаделлю науки. Ми вважаємо, без цифр ЦСУ жоден керівний орган розрахувати й планувати не може. Ми вважаємо, що ЦСУ має давати об'єктивні дані, вільні від якого б то не було упередженої думки, бо спроба підігнати цифру під ту чи іншу упереджена думка є злочин кримінального характеру. Але як можна вірити після цього цифрам ЦСУ, якщо воно саме перестає вірити своїм цифрам? "^[2]

Сталін 27 грудня 1929 на Всесоюзній конференції аграрників-марксистів в доповіді «До питань аграрної політики в СРСР» сказав:

"Треба також поставити питання про популяризацію марксистської теорії відтворення. Треба розробити питання про схему побудови балансу нашого народного господарства . Те, що опублікувало ЦСУ 1926 року у вигляді балансу народного господарства, тобто не баланс, а гра в цифри… Схему балансу народного господарства СРСР повинні виробити революційні марксисти, якщо вони взагалі хочуть займатися розробкою питань економіки перехідного періоду "(Соч. М., 1952. Т.12. С.171-172)

Керівники

1918–1926 — П. І. Попов (керівник ЦСУ УРСР, СРСР)

1926–1928 — В. В. Осинський (керівник ЦСУ СРСР)

1928–1930 — В. П. Мілютін (керівник ЦСУ СРСР)

1931–1932 — С. В. Мінаєв — керівник Сектора економічної статистики Держплану

1932–1935 — В. В. Осинський (начальник ЦУНГО Держплану СРСР)

1935–1937 — І. А. Краваль (начальник ЦУНГО Держплану СРСР)

1937–1938 — І. Д. Верменічев (начальник ЦУНГО Держплану СРСР)

1938–1940 — І. В. Саутін (начальник ЦУНГО Держплану СРСР)

1940–1975 — В. Н. Старовський (керівник ЦУНГО Держплану СРСР, ЦСУ СРСР)

1975–1985 — Л. М. Володарський (начальник ЦСУ СРСР)

1985–1989 — М. А. Корольов (1985—1986: начальник ЦСУ СРСР; 1987—1989: голова Держкомстату СРСР)

1989–1991 — В. Н. Кириченко (голова Держкомстату СРСР)

1985–1993 — П. Ф. Гужвін (голова Держкомстату Росії)

1993–1998 — Ю. О. Юрков (голова Держкомстату Росії)^[3]

1998–2009 — В. Л. Соколін (голова Держкомстату Росії, керівник Росстату)

2009 — 2018 — А. Е. Суринов (керівник Росстату)

з 2018 П. В. Малков (керівник Росстату)

З восьми керівників радянського статистичного відомства між 1918 і 1941 роками п'ятеро були розстріляні в 1937-39 рр .: В. В. Осинський, С. В. Мінаєв, В. П. Мілютін , І. А. Краваль, І. Д. Верменічев^[4] .

Працівники

• Громан Володимир Густавович — член Колегії
• Смирнов Володимир Михайлович — член Колегії
• Гернет, Михайло Миколайович — відділ моральної статистики
• Юровський Леонід Наумович — відділ іноземної статистики
• Соболь Валеріан Антонович — завідувач відділом
• 1933–1937 — Курман Михайло Веніамінович (1905—1980) — начальник сектора населення, заступник начальника відділу населення і охорони здоров'я ЦУНГО Держплану СРСР
• Малишев Іван Степанович — перший заступник голови
• 1930–1931 — Мінаєв Сергій Володимирович (начальник економіко-статистичного сектора Держплану СРСР)
• 1948—1953 — Рябушкін Тимон Васильович — заступник начальника, начальник відділу статистичної методології
• Бурлін Валентин Федорович — начальник Статистичного управління при Раді міністрів Української РСР в 1948—1950 роках.

Організації при ЦСУ СРСР

1928–1939 — Кон'юнктурний інститут ЦСУ СРСР: Експертна рада при ЦСУ СРСР: Науково-дослідний інститут з проектування обчислювальних центрів і систем економічної інформації (НДІ ЦСУ СРСР), створений в 1963

1971–1986 — Всесоюзне виробниче технічне об'єднання з технічного обслуговування і ремонту обчислювальної техніки ЦСУ СРСР: Всесоюзний державний проектно-технологічний інститут по механізації обліку та обчислювальних робіт (ВГПТІ), створений в 1971

Див. також

• Перепис населення
• Всесоюзний перепис населення СРСР 1926 року
• Всесоюзний перепис населення СРСР 1937 року
• Всесоюзний перепис населення СРСР 1959 року
• Перепис населення СРСР (1970)
• Перепис населення СРСР (1989)

Література

• Радянський період діяльності органів державної статистики (1918—1991 роки) [Архівовано 14 серпня 2019 у Wayback Machine.]
• Районирование СССР: Сб. материалов по районированию с 1917 г. по 1925 год / К. Д. Егоров (ред.). — М.: Л. : Плановое хозяйство: Госплан СССР, 1926. — 307 с.
• Алфавитный перечень районов, городов, городских поселений Союза ССР. — Изд. 2-е, исправленное и дополненное. — М. : ЦУНХУ Госплана СССР, 1935.

Примітки

1. Декрет Совета Народных Комиссаров. О Государственной Статистике. Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 26 листопада 2019. [Архівовано 2019-02-09 у Wayback Machine.]
2. Полное собрание сочинений Сталина И. В. Т.7.^{[недоступне посилання з Июнь 2019]}
3. Российская государственная статистика. Личности. Архів оригіналу за 27 серпня 2019. Процитовано 26 листопада 2019.
4. Блюм А., Меспуле М. Бюрократическая анархия: статистика и власть при Сталине. / Перевод с французского. — М.: РОССПЭН, 2006