Філіп Сідні |
---|
англ. Philip Sidney |
---|
|
Народився | 30 листопада 1554[4][1][5] Penshurstd, Кент |
---|
Помер | 17 жовтня 1586(1586-10-17)[1][2][…] (31 рік) Арнем, Республіка Об’єднаних провінцій Нідерландів[6] ·гангрена |
---|
Поховання | собор Святого Павла |
---|
Країна | Королівство Англія Велика Британія[7] |
---|
Місце проживання | Essex Housed |
---|
Діяльність | поет, дипломат, прозаїк-романіст, військовослужбовець, політик, письменник, державний діяч |
---|
Alma mater | Крайст Черч і школа Шрусберіd |
---|
Знання мов | англійська[1][8] |
---|
Magnum opus | The Countess of Pembroke's Arcadiad |
---|
Посада | член Палати громад у Парламенті Англіїd, посол, Member of the 1572-83 Parliamentd[9] і Member of the 1584-85 Parliamentd[9] |
---|
Батько | Henry Sidneyd[10] |
---|
Мати | Mary Dudley, Lady Sidneyd[10] |
---|
Брати, сестри | Robert Sidney, 1st Earl of Leicesterd[10] і Mary Sidneyd[10] |
---|
У шлюбі з | Frances Walsinghamd[10] |
---|
Діти | Elizabeth Sydneyd[11][10] |
---|
|
Філіп Сідні (англ. Philip Sidney; 30 листопада 1554(1554листопада30) — 17 жовтня 1586) — англійський поет і громадський діяч єлизаветинської епохи.
Із життєпису
Аристократ за народженням, випускник Оксфорда, Сідні полюбляв науки, мови і літературу і став покровителем поетів, перш ніж прославився в цій якості сам.
Готуючись до дипломатичної кар'єри, він три роки провів на континенті у Франції, де зблизився з літераторами-протестантами Маро, Дюплессі-Морне та ін. Переживши в Парижі Варфоломіївську ніч, Сідні горів бажанням битися за справу протестантизму. У 1577 був призначений послом при імператорському дворі у Празі, де провів один рік, після чого через свої релігійні ідеї потрапив в опалу. Королева не розділяла його релігійні ідеї; тоді він віддалився у свої маєтки, де несподівано розкрився його поетичний талант. Цьому сприяли літературні дозвілля в гуртку його сестри Мері, майбутньої графині Пемброк, покровительки мистецтв. У сільській тиші Сідні створив цикл ліричних сонетів і повернувся до двору в блиску нової літературної слави, після того, як Єлизавета милостиво прийняла присвячену їй пастораль «Травнева королева» і в 1583 р зробила його лицарем. У столиці навколо нього згуртувався гурток поетів, названий Ареопагом, що включав Ґабріеля Гарві, Едмунда Спенсера, Фулька Гревіля і Едварда Дайера. Відтепер Сідні став в очах сучасників англійським втіленням досконалого придворного, поєднуючи аристократизм, освіченість, доблесть і поетичний дар.
У 1581 і в 1584—1585 рр. ставав членом Кентського парламенту. У 1583 р вирушив на війну в Нідерланди. Досяг там військових успіхів. В середині 1585 року призначений губернатором завойованих територій і керівником королівської кінноти. Протягом року під його керівництвом англійські війська не добилися результату, в програній битві при Зютфені Сідні був важко поранений. Під час транспортування в Арнем отримав зараження крові, від якого помер. Тіло його перевезли до Англії і з королівськими почестями поховали в соборі Св. Павла 16 лютого 1587. Трагічна загибель протестантського героя зробила його англійською національною легендою, і протягом багатьох років сер Філіп залишався найпопулярнішим поетом в Англії. Він же став першим з поетів єлизаветинської епохи, чиї вірші переклали іншими європейськими мовами.
Примітки
Посилання
Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво | |
---|
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво | |
---|
Генеалогія та некрополістика | |
---|
Література та бібліографія | |
---|
Тематичні сайти | |
---|
Словники та енциклопедії | |
---|
Довідкові видання | |
---|
Нормативний контроль | |
---|