Фустанелла

Грецький олімпійський чемпіон Спиридон Луїс у фустанеллі та фареоні

Фустанелла — традиційна спідниця, яку носили чоловіки кількох країн на Балканах — Греції, Албанії, Болгарії — схожа на кілти. У сучасну епоху фустанелла є частиною традиційних албанських і грецьких національних одягів, а також входить до офіційної уніформи елітних підрозділів Збройних сил Греції, наприклад, Президентської гвардії евзонів.

Історія

Деякі дослідники вважають, що фустанелла походить від римської тоги. Більшість статуй зображує римських імператорів у плісированих спідницях довжиною до колін. У холодніших регіонах створювалась більша кількість складок для забезпечення більшого тепла^[1]. Фустанелла евзона має 400 складок, що символізують роки, впродовж яких Греція перебувала під оттоманським правлінням.

Візантійські греки називали фустанеллу подея^[2], у тому ж значенні, що й фартух. Подеї носили, зокрема, акріти у 12 столітті^[2], в тому числі Дігеніс Акріт. Знахідки подей віднесені до доби візантійського імператора Мануїла I Комніна близько 1118—1180 років, за кілька століть до завоювання Османською імперією. В Албанії фустанелла початково була елементом вбрання південної групи народу — тоскських албанців. У Греції ж фустанелла стає традиційною саме завдяки албанцям в часи Османської окупації^[3], яка почалася у XV столітті. Використання фустанелли в одягу поширювалось угруповуваннями албанців серед населення Епіру в Греції у XVIII та XIX століттях^[4][5][6].

Подібні до фустанелли спідниці є частиною національного костюму Румунії та Сирії. При цьому кожна з націй доводить власне походження одягу. Подібності історичного одягу в літературі, а також пам'ятках мистецтва остаточно не доводять жодну з гіпотез, але і не спростовують їх.

Примітки

1. Notopoulos, James A. (1964). Akritan Ikonography on Byzantine Pottery Akritan Ikonography on Byzantine Pottery. Hesperia. 33 (2): 108—133. doi:10.2307/147182. ISSN 0018-098X.
2. The Oxford Dictionary of Byzantium (3-Volume Set) by Alexander P. Kazhdan,1991,ISBN 0195046528, page 47
3. James P. Verinis, «Spiridon Loues, the Modern Foustanéla, and the Symbolic Power of Pallikariá at the 1896 Olympic Games»^{[недоступне посилання з травня 2019]}, Journal of Modern Greek Studies 23:1 (May 2005), pp. 139—175.
4. Samuel J. Barrows, The Isles and Shrines of Greece, 2005, 159, ISBN 1417917482
5. A short history of modern Greece, 1958
6. The Nomads of the Balkans, 1914