Закінчивши середню школу, він вступив на юридичний факультет Палермського університету. Здобувши вищу освіту, 1891 року він почав працювати префектом у Палермо та Феррарі. Пізніше Монкада був переведений до Міністерства внутрішніх справ. Під час Першої світової війни він працював у Генеральному штабі.
1921 року Монкада був префектом у Тревізо, а у період із 1922 до 1924 року — у Венеції. Після цього Монкада був призначений очільником італійської поліції замість Еміліо Де Боно, який звільнився через скандал, пов'язаний із убивством Джакомо Маттеотті. Його головним завданням було відновити довіру народних мас до поліції, а також вернути під контроль свого відомства всі околиці Риму, які збунтувалися.
13 вересня1926 року Монкада був звільнений із посади очільника поліції через те, що не зміг запобігти серії замахів на Беніто Муссоліні.
1928 року він став сенаторомкоролівства, паралельно залишаючись радником у Міністерстві внутрішніх справ до своєї відставки у 1937 році.
Примітки
Джерела
Frances Stonor Saunders, La donna che uccise Mussolini, Faber and Faber, Londra, 2010 (італ.)