Заснування Вільної церкви Шотландії. Фотомонтаж. 1843
Фотомонтаж як метод фотомистецтва з'явився майже одночасно з появою фотографії — приблизно у 1839 році або трохи пізніше. Перші фотографи робили фотомонтажі з допомогою примітивних підручних інструментів — ножиць та клею. Перші відомості про фотомонтаж належать до 1850-х років. Англійський художникДевід Хілл і його друг фотограф Роберт Адамсон1843 року підготували 470 фотопортретів і, відповідно змонтувавши їх, створили велику картину «Заснування Вільної церкви Шотландії». Дещо пізніше, шведОскар Густав Рейландер, що жив в Англії, прославився своїм помпезним багатофігурним монтажем «Два життєвих шляхи»[2].
Фотомонтаж має відмінні риси від інших жанрів фотомистецтва. Головне, що в ньому допускається вигадка: поєднання в образотворчому полі різночасових відбитків дійсності. Фотомонтаж не допускає прямої ілюстративності — використовуються засоби метафори, гіперболи, символіки тощо.
З точки зору техніки монтаж поділяється на:
Механічний фотомонтаж — з фотографій вирізують потрібні зображення, підганяють їх шляхом збільшення під необхідний масштаб, склеюють на аркуші паперу, ретушують, потім перезнімають.
Проекційний фотомонтаж — на фотопапері послідовно друкують зображення з декількох негативів. При цьому нерідко використовують маски, послідовно перекриваючи ними ті чи інші частини негатива.