PROFILBARU.COM

Гран-прі Бразилії
Гран-прі Сан-Паулу
Автодром Жозе Карлуса Пачі

Місце проведення	Інтерлагус, Сан-Паулу, Бразилія
Проведено Гран-прі	52 (1972-2024)
Більше всього перемог у Гран-прі:
Пілот	Ален Прост (6)
Конструктор	Макларен (12)
Останні перегони (2024):
Кіл	71
Довжина кола	4309 м
Дистанція	305 879 м
Переможець
Макс Ферстаппен	Red Bull Racing-Honda RBPT	2:06:54.430
Поул-позишн
Ландо Норріс	McLaren-Mercedes	1:23.405
Найшвидше коло
Макс Ферстаппен	Red Bull Racing-Honda RBPT	1:20.472

Гран-прі Бразилії (порт. Grande Prêmio do Brasil), зараз проводиться під назвою Гран-прі Сан-Паулу (порт. Grande Prêmio de São Paulo) — один з етапів чемпіонату світу з автоперегонів в класі Формула-1, який проходить на Автодромі Жозе Карлуса Пачі (порт. Autódromo José Carlos Pace, раніше та неофіційно «Інтерлагус») у місті Сан-Паулу, Бразилія.

Історія

Гран-прі Бразилії було вперше проведено на автодромі Інтерлагус у 1972 році. Перше Гран-прі не було етапом чемпіонату світу в класі Формула-1, і лише наступного року воно було включене в офіційний календар. У 1978 році Гран-прі Бразилії було перенесено на автодром Нельсона Піке (порт. Autódromo Internacional Nelson Piquet або «Жакарепагуа») в Ріо-де-Жанейро, тимчасово повертаючись на «Інтерлагус» у наступні два сезони. У 1981 році «Жакарепагуа» став основним місцем проведення Гран-прі Бразилії через проблеми безпеки на 8-кілометровій конфігурації «Інтерлагуса». У 1990 році Гран-прі повернувся на скорочену версію «Інтерлагуса», де і проводиться дотепер. У 2005 році, вперше у своїй історії, Гран-прі Бразилії вирішив долю титулу Чемпіона світу, який дістався Фернандо Алонсо. 2 листопада 2008 року Феліпе Масса став останнім бразильським переможцем Гран-прі, однак його перемоги в останній гонці сезону 2008 не вистачило для здобуття титулу Чемпіона світу, і він програв Льюїсу Гамільтону лише одне очко.

Автодром «Інтерлагус» став місцем проведення одних з найзахоплюючіших та найпам'ятніших перегонів у сучасній історії Формули-1 та вважається одним з найцікавіших та найзахоплюючіших автодромів у каледнарі чемпіонату. Поряд із Спа-Франкоршам, він є особливим у тому, що є одним з небагатьох автодромів з довгою історією в чемпіонаті, які не втратили свого характеру в період адаптації до сучасних вимог до безпеки проведення Гран-прі.

Так, захоплюючою видалася гонка 2003 року, яка принесла першу перемогу в кар'єрі Джанкарло Фізікеллі. Злива перед перегонами та під час них створила проблеми з вибором гуми для багатьох команд, що дозволило слабкій команді Мінарді претендувати на перемогу в гонці єдиний раз за всю історію цієї команди, оскільки вони єдині підготувалися до дощу, однак їхні пілоти зійшли з дистанції. Підступні погодні умови спричинили схід багатьох гонщиків, серед яких був і Міхаель Шумахер, тодішній Чемпіон світу. Цей схід завершив його серію з фінішів у перегонах, яка тривала ще з Гран-прі Німеччини 2001 року. Під час гонки різні пілоти, серед яких Кімі Ряйкконен та Девід Култхард, які виступали за Макларен, посідали першу позицію, і, коли важка аварія Рено Фернандо Алонсо спричинила припинення перегонів, не було відомо, хто став переможцем. На той момент лідирував Фізікелла, обігнавши Ряйкконена; однак переможцем оголосили останнього через те, що за таких обставин переможець визначається за положенням гонщиків за два кола до зупинки перегонів. Це рішення було змінене через декілька днів на засіданні Апеляційного суду ФІА у Парижі, коли були представлені докази того, що Фізікелла двічі перетнув фінішну смугу лідером перегонів перед аварією Алонсо і тому має бути закономірним переможцем.

Гран-прі Бразилії 2001 року запам'яталося вибуховою появою у чемпіонаті Хуана Пабло Монтойї. Колумбійський пілот несподівано обігнав Міхаеля Шумахера на перших колах дистанції та лідирував аж до інциденту, в якому пілот Ероуз Йос Ферстаппен вдарив його болід ззаду та спричинив його схід. Тим не менше, Монтойя виграв Гран-прі Бразилії 2004 року в своїй останній гонці за Вільямс перед переходом у Макларен, завершивши перегони попереду свого майбутнього напарника по команді Кімі Ряйкконена. У тій гонці брати Міхаель та Ральф Шумахери вперше в історії стартували з одного ряду стартового поля.

Фернандо Алонсо став наймолодшим на той час Чемпіоном світу на Гран-прі Бразилії 2005 року, посівши третю позицію позаду переможця гонки Хуана Пабло Монтойї та свого конкурента у суперечці за чемпіонський титул Кімі Ряйкконена, чого виявилося достатньо, щоб виграти чемпіонство за дві гонки до завершення чемпіонату.

У 2006 році, як і у 2004, Гран-прі Бразилії мало честь завершувати чемпіонат. Ця гонка була останньою для Міхаеля Шумахера, який раніше оголосив про завершення кар'єри, однак повернувся до перегонів у 2010 році. Стартувавши з десятої позиції, Шумахер провів дивовижну гонку. Він опустився на 19-у позицію на дев'ятому колі через прокол шини, спричинений легким зіткненням із Джанкарло Фізікеллою під час обгону. Після піт-стопу Шумахер повернувся попереду лідера Феліпе Масси, отже, майже відстаючи на коло, однак обігнав декількох пілотів і у підсумку фінішував четвертим. Однак йому не вистачило цього результату для завоювання свого восьмого титулу Чемпіона світу, оскільки Фернандо Алонсо, якому було потрібно набрати лише одне очко для перемоги у загальному заліку, фінішував другим. Бразилець Феліпе Масса, вигравши поул-позишн, лідирував протягом усієї гонки та здобув свою другу перемогу в кар'єрі на радість бразильських уболівальників.

У березні 2008 року, мер Сан-Паулу повідомив про підписання нового контракту з Берні Екклстоуном про продовження проведення Гран-прі Бразилії. Це дозволить бразильському етапові бути присутнім у календарі чемпіонату до 2015 року. На автодромі уже намічено реконструкцію споруд боксів команд та паддоку.

В останній гонці сезону 2008 Льюїс Гамільтон став новим наймолодшим Чемпіоном світу на Гран-прі Бразилії. На гонку він обрав консервативну стратегію і особливо не ризикував, оскільки для перемоги у загальному заліку йому було достатньо посісти 5-е місце. Однак дощ, що розпочався незадовго до закінчення перегонів, створив непередбачувані проблеми. Спершу, Гамільтон був відкинутий на 5-у позицію німецьким пілотом Тімо Глоком, який вирішив не змінювати гуму на проміжну, як це робила більшість лідерів. За 3 кола до фінішу, Себастьян Феттель також обігнав британця, що означало, що у загальному заліку Гамільтон та Масса матимуть однакову кількість очок, але бразилець матиме на одну перемогу більше. Боротьба між Гамільтоном та Феттелем точилася до самого кінця перегонів, однак у ній вони змогли несподівано обігнати в останньому повороті перед фінішем Тімо Глока, який, перебуваючи на гумі для сухого асфальту, утратив зчеплення з вологою від дощу трасою. Це означало, що хоча Феліпе Масса й виграв перегони, Гамільтон в останній момент виборов п'яте місце, якого йому було достатньо для перемоги у загальному заліку Чемпіонату світу. Фернандо Алонсо на Рено, попередній наймолодший Чемпіон світу, фінішував другим попереду напарника Масси по команді Кімі Ряйкконена та Себастьяна Феттеля з Торо Россо.

Переможці

Багаторазові переможці (пілоти)

Жирним виділено імена пілотів, які ще беруть участь у перегонах Формули-1
Рожевим позначені перегони, які не були частиною чемпіонату світу з Формули-1

К-сть	Пілот	Роки
6	Ален Прост	1982, 1984, 1985, 1987, 1988, 1990
4	Карлос Ройтеманн	1972, 1977, 1978, 1981
4	Міхаель Шумахер	1994, 1995, 2000, 2002
3	Себастьян Феттель	2010, 2013, 2017
	Льюїс Гамільтон	2016, 2018, 2021
	Макс Ферстаппен	2019, 2023, 2024
2	Емерсон Фіттіпальді	1973, 1974
	Нельсон Піке	1983, 1986
	Найджел Менселл	1989, 1992
	Айртон Сенна	1991, 1993
	Міка Гаккінен	1998, 1999
	Хуан Пабло Монтойя	2004, 2005
	Феліпе Масса	2006, 2008
	Марк Веббер	2009, 2011
	Ніко Росберг	2014, 2015

Багаторазові переможці (конструктори)

Жирним виділено конструкторів, які ще беруть участь у перегонах Формули-1
Рожевим позначені перегони, які не були частиною чемпіонату світу з Формули-1

К-сть	Конструктор	Роки
12	Макларен	1974, 1984, 1985, 1987, 1988, 1991, 1993, 1998, 1999, 2001, 2005, 2012
11	Феррарі	1976, 1977, 1978, 1989, 1990, 2000, 2002, 2006, 2007, 2008, 2017
7	Ред Булл	2009, 2010, 2011, 2013, 2019, 2023, 2024
6	Вільямс	1981, 1986, 1992, 1996, 1997, 2004
6	Мерседес	2014, 2015, 2016, 2018, 2021, 2022
3	Бребем	1972, 1975, 1983
2	Бенеттон	1994, 1995
2	Рено	1980, 1982

Переможці за роками

Рожевим позначені перегони, які не були частиною чемпіонату світу з Формули-1
З 2021 року захід проходить під назвою «Гран-прі Сан-Паулу».

Рік	Пілот	Конструктор	Траса	Докладніше
2024	Макс Ферстаппен	Ред Булл-Хонда RBPT	Інтерлагус	Результати
2023	Макс Ферстаппен	Ред Булл-Хонда RBPT		Результати
2022	Джордж Расселл	Мерседес		Результати
2021	Льюїс Гамільтон	Мерседес		Результати
2020	Скасовано через пандемію COVID-19^[1]
2019	Макс Ферстаппен	Ред Булл-Хонда	Інтерлагус	Результати
2018	Льюїс Гамільтон	Мерседес		Результати
2017	Себастьян Феттель	Феррарі		Результати
2016	Льюїс Гамільтон	Мерседес		Результати
2015	Ніко Росберг	Мерседес		Результати
2014	Ніко Росберг	Мерседес		Результати
2013	Себастьян Феттель	Ред Булл-Рено		Результати
2012	Дженсон Баттон	Макларен-Мерседес		Результати
2011	Марк Веббер	Ред Булл-Рено		Результати
2010	Себастьян Феттель	Ред Булл-Рено		Результати
2009	Марк Веббер	Ред Булл-Рено		Результати
2008	Феліпе Масса	Феррарі		Результати
2007	Кімі Ряйкконен	Феррарі		Результати
2006	Феліпе Масса	Феррарі		Результати
2005	Хуан Пабло Монтойя	Макларен-Мерседес		Результати
2004	Хуан Пабло Монтойя	Вільямс-БМВ		Результати
2003	Джанкарло Фізікелла	Джордан-Ford		Результати
2002	Міхаель Шумахер	Феррарі		Результати
2001	Девід Култхард	Макларен-Мерседес		Результати
2000	Міхаель Шумахер	Феррарі		Результати
1999	Міка Хаккінен	Макларен-Мерседес		Результати
1998	Міка Хаккінен	Макларен-Мерседес		Результати
1997	Жак Вільньов	Вільямс-Рено		Результати
1996	Деймон Гілл	Вільямс-Рено		Результати
1995	Міхаель Шумахер	Бенеттон-Рено		Результати
1994	Міхаель Шумахер	Бенеттон-Ford		Результати
1993	Айртон Сенна	Макларен-Ford		Результати
1992	Найджел Менселл	Вільямс-Рено		Результати
1991	Айртон Сенна	Макларен-Хонда		Результати
1990	Ален Прост	Феррарі		Результати
1989	Найджел Менселл	Феррарі	Жакарепагуа	Результати
1988	Ален Прост	Макларен-Хонда		Результати
1987	Ален Прост	Макларен-TAG		Результати
1986	Нельсон Піке	Вільямс-Хонда		Результати
1985	Ален Прост	Макларен-TAG		Результати
1984	Ален Прост	Макларен-TAG		Результати
1983	Нельсон Піке	Бребем-БМВ		Результати
1982	Ален Прост	Рено		Результати
1981	Карлос Ройтеманн	Вільямс-Ford		Результати
1980	Рене Арну	Рено	Інтерлагус 8 км	Результати
1979	Жак Лаффіт	Ліж'є-[[Ford]	Інтерлагус 8 км	Результати
1978	Карлос Ройтеманн	Феррарі	Жакарепагуа	Результати
1977	Карлос Ройтеманн	Феррарі	Інтерлагус 8 км	Результати
1976	Нікі Лауда	Феррарі		Результати
1975	Карлус Пачі	Бребем-Ford		Результати
1974	Емерсон Фіттіпальді	Макларен-Ford		Результати
1973	Емерсон Фіттіпальді	Лотус-Ford		Результати
1972	Карлос Ройтеманн	Бребем-Ford	Інтерлагус 8 км	Результати