Фет Афанасій Афанасійович

Афанасій (Опанас) Фет
Афанасий Афанасьевич Фет
Ім'я при народженні	Афанасій Афанасійович Шеншин
Народився	23 листопада (5 грудня) 1820(1820-12-05) селище Новосьолки, Мценський повіт, Орловська губернія, Російська імперія
Помер	21 листопада (3 грудня) 1892(1892-12-03) (71 рік) Москва, Російська імперія ·інфаркт міокарда
Громадянство	Російська імперія
Національність	росіянин
Діяльність	поет-лірик
Сфера роботи	творче та професійне письмо^d[1] і поезія[1]
Alma mater	Історико-філологічний факультет Московського державного університету^[d] (1844)
Мова творів	російська
Роки активності	з 1839
Жанр	лірика
Батько	Afanasy Neofitovich Shenshin^d
У шлюбі з	Maria Petrovna Fet-Shenshina^d
Автограф
Нагороди
Фет Афанасій Афанасійович у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах
Роботи у  Вікіджерелах

Афанасій Афанасійович (Опанас Опанасович) Фет (перші 14 і останні 19 років життя офіційно носив прізвище Шеншин, народився 23 листопада (5 грудня) 1820(18201205), селище Новосьолки Мценського повіту Орловської губернії — 21 листопада (3 грудня) 1892, Москва, Російська імперія) — російський поет-лірик, перекладач, мемуарист.

Біографія

Афанасій Афанасійович Фет (Шеншин) народився 23 листопада 1820 року. В його документальній біографії є багато неточностей — неточна і дата народження. Місце народження майбутнього поета — Орловська губернія, село Новосілки, родовий маєток батька. Батько чи не все своє життя провів на військовій службі, брав участь у війні з Наполеоном. Афанасій був його позашлюбним сином і в чотирнадцять років за ухвалою духовної консисторії отримав прізвище своєї матері Шарлотти Фет, одночасно втративши право на дворянство. Згодом він домігся відновлення дворянського звання і повернув собі прізвище Шеншин, але літературне ім'я — Фет — залишилося за ним назавжди. У домі батька Фет прожив до чотирнадцяти років, про що пізніше зізнався: «…сам я ніколи не лину в дитинство».

Хронологічна таблиця

1820, 23 листопада — народився в селі Новосілки Мценського повіту Орловської губернії в сім'ї поміщика Шеншина.

1835 — 1837 — навчавшись в німецькому приватному пансіоні Крюммера в м. Верро (тепер р. Виру, Естонія), Фет починає писати вірші, проявляє інтерес до класичної філології.

1838 — 1844 — навчання в Московському Університеті.

1840 — вихід збірки віршів Фета «Ліричний пантеон» за участю А. Григор'єва з університету Фета.

1842 — публікації в журналах «Москвитянин» і «Вітчизняні записки».

Фото будинку в Новогеоргіївську в якому у 1840-х роках жив Афанасій Фет^[4]

1845 — вступ на військову службу в кірасирській Військового ордена полк, стає кавалеристом.

З 1845 до 1853 року на території Єлисаветградського повіту (Кропивницький) Афанасій Фет проходив військову службу ад'ютантом командира полку. Літературознавці відзначають, що саме в цей проміжок часу ним були написані найліричніші твори. Під час приїзду Ференца Ліста до Єлисаветграда саме А. Фет розповсюджував квитки на концерти знаменитого піаніста і композитора.

1846 — присвоєння першого офіцерського звання.

1850 — друга збірка Фета, отримала позитивні відгуки критиків в журналах «Современник», «Москвитянин» і «Вітчизняні записки». Загибель Марії Кузьмінічни Лазич, коханої поета, спогадам про яку присвячена поема «Талісман», вірші «Старі листи», «Ти відстраждала, я ще страждаю…», "Ні, я не змінив. До глибокої старості… " і багато інших його віршів.

1853 — Фета переводять у гвардійський полк під Петербургом. Поет часто буває в Петербурзі, тоді — столиці. Зустрічі Фета з Тургенєвим, Некрасовим, Гончаровим та іншими. Зближення з редакцією журналу «Современник».

1854 — служба в Балтійському Порту описана в його мемуарах «Мої спогади».

1856 — третя збірка Фета. Редактор — Тургенєв.

1857 — одруження Фета на Марії Петрівні Боткіній, сестрі лікаря Сергія Петровича Боткіна.

1858 — поет йде у відставку в чині гвардійського штаб-ротмістра, поселяється в Москві.

1859 — розрив з журналом «Современник».

1863 — вихід двотомного зібрання віршів Фета.

1867 — Фет обраний мировим суддею на 11 років.

1872 — повернуто дворянство і прізвище Шеншин. Літературні твори та переклади поет і надалі підписував прізвищем Фет.

1883 — 1891 — публікація чотирьох випусків збірки «Вечірні вогні».

1892, 21 листопада — смерть Фета в Москві. За деякими даними, його смерті від серцевого нападу передувала спроба самогубства. Похований у селі Клейменова, родовому маєтку Шеншиних.

Примітки

1. Чеська національна авторитетна база даних
   d:Track:Q13550863
2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
3. LIBRIS — Королівська бібліотека Швеції, 2018.
   d:Track:Q953058d:Track:Q1798125
4. Жорстокий романс Афанасія Фета. Газета «День»

Посилання

• Фет Афанасій // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 487.
• Біографія та тексти поезій [Архівовано 14 лютого 2010 у Wayback Machine.] (рос.)