Фаустіна Молодша

Фаустіна Молодша
Народилася	16 лютого 125(0125-02-16) Рим, Римська імперія
Померла	175 Фаустинополь^d
Поховання	Замок Сант-Анджело і мавзолей Адріана^[d]
Країна	Стародавній Рим
Діяльність	політична діячка
Знання мов	латина
Рід	Антоніни^[d]
Батько	Антоній Пій[1]
Мати	Фаустіна Старша[1]
Брати, сестри	Aurelia Fadilla^d, Marcus Galerius Aurelius Antoninus^d і Marcus Aurelius Fulvus Antoninus^d
У шлюбі з	Марк Аврелій[2]
Діти	Коммод[3][4], Аннія Луціла, Аннія Аврелія Фаділла, Марк Анній Вер Цезар^d, Аннія Корніфіція Фаустина Молодша^d, Вібія Аврелія Сабіна^d, Аннія Аврелія Галерія Фаустіна, Titus Aurelius Fulvus Antoninus^d і Domitia Faustina^d
Медіафайли у Вікісховищі

Фаустіна Молодша

Божественна Аннія Галерія Фаустіна Молодша (лат. Annia Galeria Faustina Minor, 130 — 176) — дружина римського імператора Марка Аврелія, мати імператора Коммода. Відзначалася красою та легковажною поведінкою.

Життєпис

Походила з імператорської родини Авреліїв Антонінів. Донька Антоніна Пія, імператора у 138—161 роках, та Аннії Галерії Фаустіни. Ще молодою дівчиною за наказом імператора Адріана була заручена у 137 з Луцієм Цейонієм Вером. Проте після смерті Адріана у 138 році її мати домоглася розриву цих заручин й організувала нові заручини з Марком Аннієм Вером, майбутнім імператором. Й лише у 145 році було укладено цей шлюб. 1 грудня цього ж року Антонін Пій надав доньці титул Августи. При цьому її чоловік залишився Цезарем.

Після того, як її чоловік Марк став імператором у 161 році Фаустіна постійно втручалася у державні справи, намагалася впливати на імператора. Так, за деякими відомостями саме Фаустіна наказала у 168 році отруїти Луція Вера, співправителя Марка Аврелія. В цьому ж році вона виступила проти наміру чоловіка укласти шлюб їхньої доньки Луціли з військовиком Клавдієм Помпеяном. Втім імператор домігся свого. Водночас Фаустіна досить часто супроводжувала чоловіка у походах. Так у 174 році вона брала участь у германському поході Марка Аврелія, за що отримала титул Матері військових таборів. Також у 175 році була разом з імператором під час поїздки на схід. Тут взимку 176 року вона померла у місті Халала (Мала Азія). Після смерті Фаустіни Марк Аврелій причислив її до богів, а місто Халалу перейменував на Фаустінопіль, надавши йому статус колонії. У цьому ж місті згодом було побудовано храм Фаустіни.

Родина

Чоловік — Марк Аврелій Антонін, імператор у 161—180 роках.

Діти:

• Тіт Аврелій Антонін
• Тіт Елій Аврелій (150—161)
• Тіт Елій Антонін (150—161)
• Гемел Луціл (149—150)
• Тіт Аврелій Фульв Антонін (161—165)
• Луцій Аврелій Коммод (161—192)
• Марк Анній Вер (162—169)
• Адріан (152—157)
• Доміція Фаустіна (150—161)
• Аннія Аврелія Галерія Луціла (149—182)
• Аннія Аврелія Галерія Фаустіна (147—166)
• Аннія Аврелія Фаділла (159—212)
• Аннія Корніфіція Фаустіна (160—після 211)
• Вібія Аврелія Сабіна (170—218)

Примітки

1. Фаустина // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1902. — Т. XXXV. — С. 377.
   d:Track:Q24503338d:Track:Q656d:Track:Q602358d:Track:Q23892978d:Track:Q19908137
2. Любкер Ф. Antoninus // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 107.
   d:Track:Q4249594d:Track:Q101490d:Track:Q656d:Track:Q694826d:Track:Q4135787d:Track:Q24933120d:Track:Q30059240d:Track:Q1459210d:Track:Q45275993
3. Любкер Ф. Commodus // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 315.
   d:Track:Q4249594d:Track:Q45185478d:Track:Q656d:Track:Q694826d:Track:Q4135787d:Track:Q24933120d:Track:Q30059240d:Track:Q101490d:Track:Q1459210
4. Коммод // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1895. — Т. XVа. — С. 874.
   d:Track:Q656d:Track:Q602358d:Track:Q24445130d:Track:Q19908137d:Track:Q23892925

Джерела

• Priwitzer, Stefan, Faustina minor - Ehefrau eines Idealkaisers und Mutter eines Tyrannen quellenkritische Untersuchungen zum dynastischen Potential, zur Darstellung und zu Handlungsspielräumen von Kaiserfrauen im Prinzipat (Bonn: Dr. Rudolf Habelt, 2008) (нім.)