PROFILBARU.COM

Тітов Нікіта
Тітов Нікіта
Народився	2 липня 1973 (51 рік); Йигві, Муніципалітет Йихвіd, Іда-Вірумаа, Естонська РСР, СРСР
Країна	СРСР; Україна
Діяльність	художник
Alma mater	Харківський національний педагогічний університет імені Григорія Сковороди
Заклад	Харківський літературний музей
Жанр	наївне мистецтво
	; ; ;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Тітов.

Нікіта Тітов, також Nikita Titov, також Микита Титов^[1] (нар. 2 липня 1973, м. Йихві, Естонія) — художник, ілюстратор, плакатист, театральний художник, digital-художник.

Біографія

Нікіта Тітов народився у невеличкому шахтарському містечку Йихві на північному сході Естонії, звідти родом його мати. Батько — українець, з Чугуєва. Батьки познайомилися в Петербурзі, де мати вивчала мистецтвознавство, а батько філософію. До третього класу він мешкав у бабусі Хільди в Естонії, коли батьки отримали кімнату у Харкові, переїхав жити до них. Потім знову мешкав у Естонії, де закінчив 8 класів і продовжував навчання у Харкові. З того часу постійно проживає в Україні^[2]^[3]^[4].

По закінченні школи намагався потрапити на навчання до Харківського художньо-промислового інституту, але там йому порадили взагалі не робити спроб стати художником. Попри ці рекомендації Нікіта вступив до Харківського педагогічного інституту, на художньо-графічний факультет. Після навчання займався живописом, вступив до молодіжного відділення Харківської спілки художників. У цей час у нього виявили алергію на олійні фарби^[2].

У пошуках роботи 2002 року переїхав до Києва. Працював ілюстратором і артдиректором в рекламній агенції «БЕЙТС Украина». 2014 року захворів, повернувся до батьків до Харкова на вулицю Алчевських^[2]^[5].

З серпня 2018 року працював художником у Харківському літературному музеї^[2].

1 грудня 2021 року після продажу квартири у Харкові разом з мамою переїджає до Києва. 23 лютого 2022 року за справамі приїджає до Харкова. 24 лютого повертається до Києва.

Від початку широкомаштабного вторгнення проживає в Івано-Франківську

Був одружений, має сина Луку (2009 р.н.)^[4].

Творчість

Малювати почав у дитинстві, вважав це несерйозним захопленням.

По закінченні навчання у виші займався живописом, який його дуже захоплював. Несподівано отримав алергію від олійних фарб, вимушений був залишити цю техніку^[2].

Працював як ілюстратор, малював сторі-борди, етикетки для товарів різних брендів. Пізніше відійшов від малювання взагалі^[2].

Хрещеним батьком у творчості Нікіта Тітов вважає Андрія Єрмоленка, з яким має спільні проєкти^[6].

Плакати

Перший плакат «Країна народжується» зробив під час Майдану у грудні 2013 року. З 2014 року почав робити більше плакатів, які є для автора своєрідним щоденником. Вони відзеркалюють його реакцію на подію, яка «сильно відгукувалась у моєму серці, про яку я думав чи якій співчував…Таке стисле, чітке, дуже просте повідомлення, але воно зчитується настільки швидко, що людина за кілька секунд розуміє, що я мав на увазі. Це така концентрація думок і дуже виразний засіб донести їх до людини»^[7].

На сьогодні має декілька різних проєктів, які автор розподілив на альбоми, і кожен заповнюється окремо. Це «Колискова», «Казкові персонажі», «Інтроспекція», «В сенсі», «Крила», «ЧБ», «Ніжне», «Поличка» та інші, які об'єднані темою і єдиною стилістикою^[4]. Плакати політичні, а також веселі, життєрадісні твори. Роботи серії «Тваринки» у чомусь нагадують твори Марії Примаченко^[2].

Театральні проекти

Нікіта у творчому доробку має оформлення театральних проектів. Першим серед яких є театральний благодійний арт-проект «Оскар і Рожева пані» за участі Ірми Вітовської, який збирає кошти на лікування онкохворих діток. У виставі А. Єрмоленко був головний художник, Н. Тітов створював дитячі малюнки, які проеціювалися на сцені^[2]^[4].

Нікіта Тітов є художником вистави про війну на Донбасі «Чуваки не святкують, або Ukrainian» від театру «Ампулка», прем'єра якої відбулася у грудні 2020 року^[8].

Влітку 2020 року у садочку Харківського літературного музею відбувся проєкт «Казавмазав» — своєрідна мистецька «дуель» художника Нікіти Тітова та поета Івана Сеніна. Спільний творчий проект у якому перегукуються між собою вірші та малюнки митців.^[9].

Плакат Нікіти Тітова «Передова», на якому зображені військовий і медик став ескізом поштової марки, яка 1 червня 2020 року введена в обіг^[10]^[11].

12 жовтня 2020 року Національний банк України ввів в обіг пам'ятну монету України «Передова» номіналом 5 гривень. При її створенні були використані образи з однойменного плакату Тітова^[12]^[13]. Монета перемогла у конкурсі «Краща монета року України» за 2020 року у номінації «Краще розкриття теми»^[14].

Нікіта Тітов є автором обкладинок понад 10 книг, зокрема Володимира В'ятровича "За лаштунками «Волині-43» та «(Не)історичні миті».

Тітов є автором постера Одеського міжнародного кінофестивалю (2021). Ідеєю постера стала традиційна українська символіка, зокрема традиційна вишивка, яка поєднується з кінематографом і стає свідченням того, що національне кіно є значною частиною української культурної ДНК. На постері стилізовано вишиті знімальна камера, VR-окуляри, як символ майбутнього світового кінематографу, силует пам'ятника Дюку, статуетка якого є головною нагородою фестивалю^[15].

Художник є одним з авторів настільної гри Харківського літературного музею «Супер! Герой!».

За власним висловом пише у жанрі «наївне мистецтво»^[2]. За допомогою двох кольорів та однієї лінії передає як біль, так і сміх.

Роботи Нікіти Тітова можна побачити на сторінках Facebook і Twitter.

Виставки

Перша виставка плакатів, близько 20, майже рік була розміщена у київському театрі «Золоті ворота»^[4].

Велика персональна виставка «Шлях свободи. П'ять років України в плакатах Нікіти Тітова» відкрилася 18 грудня 2018 року в «Укрінформі». 23 роботи художника були розміщені на вікнах інформаційної агенції та всередині приміщення. Серед них: «Тиша, яка вбиває», «Серце волонтера», «Календар війни». Організаторами виставки виступили Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні — Музей Революції Гідності, Українське національне інформаційне агентство «Укрінформ», Центр досліджень визвольного руху та Український інститут національної пам'яті^[16]. Під час відкриття виставки Володимир В'ятрович, на той час директор Українського інституту національної пам'яті, відзначив, що роботи Нікіти Тітова є важливим нагадуванням про те, що війна триває. І не лише на фронті, а й в тилу, на інформаційному рівні. Художника він назвав «одним із тих воїнів, які і боронять Україну в цій інформвійні»^[17].

За рік експозиція, завдяки Музею Революції Гідності, стала мандрівною. Експонувалася у Чернігівському художньому музеї (листопад 2019 р.)^[18], на міжнародному мистецькому форумі ArtForum в історико-культурному комплексі «Запорізька Січ» (серпень 2020 р.)^[19].

У травні 2020 року, під час карантину, у садочку Харківського літературного музею онлайн відкрили вуличну виставку портретів українських письменників «Поличка». Її складають портрети українських письменників, намальовані чорними лініями. 28 оригінальних портретів — від Григорія Сковороди до Сергія Жадана з цитатами з творів авторів, які зібрали працівники музею. Першими Нікіта намалював Сергія Жадана та Павла Тичину, згодом — Тараса Шевченка. На «полиці» є і друзі художника — Руслан Горовий, Артем Полежака, Іван Семесюк^[20].

Виставка «Щодення» до першої річниці нового щодення країни з початку повномаштабного вторгнення Росії в Україну у Хмельницькому обласному художньому музеї^[21] .