Тренер сезону в Україні

Тренер сезону в Україні — нагорода, яку присуджують найкращому наставнику чемпіонату України з футболу.

Опитування Держкомспорту України

1992 (весна)

1. А. Заяєв («Таврія»)
2. В. Прокопенко («Чорноморець»)
3. М. Павлов («Дніпро»)
4. Л. Ткаченко («Металіст»)
5. В. Яремченко («Шахтар»)

Опитування «Спортивної газети»

1992/93

1. М. Фоменко («Динамо») — 12 очок
2. М. Павлов («Дніпро») — 5
3. М. Маркевич («Карпати») — 1
4. Б. Стрельцов («Кремінь») — 1

1993/94

1. В. Прокопенко («Чорноморець»)
2. Й. Сабо («Динамо»)
3. В. Яремченко («Шахтар»)
4. М. Маркевич («Карпати»)
5. М. Павлов («Дніпро»)

1994/95

1. Л. Буряк («Чорноморець»)
2. Є. Кучеревський («Миколаїв»)
3. В. Мунтян (Молодіжна збірна України)

1995/96

1. Й. Сабо («Динамо») — 120 (39+1+1)
2. Л. Буряк («Чорноморець») — 40 (0+16+8)
3. М. Фоменко (ЦСКА-Борисфен) — 37 (3+8+12)
4. О. Томах («Металург» З.) — 15 (0+6+3)
5. О. Іщенко («Зірка-НІБАС») — 12 (0+4+4)
6. Б. Штанге («Дніпро») — 12 (0+3+6)
7. С. Морозов («Нива» В.) — 10 (1+1+5)
8. В. Яремченко («Кремінь») — 8 (0+3+2)
9. В. Пожечевський («Ворскла») — 2 (0+1+0)
10. В. Журавчак («Карпати») — 1 (0+0+1)
11. І. Надєїн («Торпедо») — 1 (0+0+1)

Опитування ПФЛ

1996/97

1. В. Лобановський («Динамо»)
2. В. Яремченко («Шахтар»)
3. В. Пожечевський («Ворскла»)

1997/98

1. В. Лобановський («Динамо»)
2. М. Маркевич («Карпати»)
3. В. Яремченко («Шахтар»)

1998/99

1. В. Лобановський («Динамо»)
2. О. Таран («Кривбас»)
3. М. Павлов («Металург» Мр.)

1999/00

1. В. Лобановський («Динамо»)
2. В. Прокопенко («Шахтар»)
3. О. Таран («Кривбас»)

2000/01

1. М. Фоменко (ЦСКА)
2. В. Прокопенко («Шахтар»)
3. В. Лобановський («Динамо»)

2001/02

1. В. Лобановський («Динамо») — 33 (11+0+0)
2. Н. Скала («Шахтар») — 13 (2+3+1)
3. С. Альтман («Металург» Д.) — 12 (1+3+3)
4. М. Фоменко («Металіст») — 12 (0+5+2)
5. О. Таран («Металург» З.) — 11 (0+3+5)
6. І. Надєїн («Кривбас») — 3 (0+0+3)

2002/03

1. О. Михайличенко («Динамо»)
2. Є. Кучеревський («Дніпро»)
3. В. Кварцяний («Волинь»)

2003/04

1. Є. Кучеревський («Дніпро»)
2. О. Михайличенко («Динамо»)
3. С. Альтман («Чорноморець»)

2004/05

1. Є. Кучеревський («Дніпро») — 31 (7+3+4)
2. М. Луческу («Шахтар») — 28 (6+4+2)
3. Й. Сабо («Динамо») — 12 (2+2+2)
4. С. Альтман («Чорноморець») — 10 (1+2+3)
5. О. Федорчук («Таврія») — 9 (0+3+3)
6. О. Баранов («Арсенал») — 2 (0+1+0)
7. В. Ряшко («Закарпаття») — 2 (0+1+0)
8. С. Матвіїв («Борисфен») — 1 (0+0+1)
9. В. Яремченко («Металург» З.) — 1 (0+0+1)

2005/06

1. М. Луческу («Шахтар»)
2. С. Альтман («Чорноморець»)
3. А. Дем'яненко («Динамо»)

2006/07

1. А. Дем'яненко («Динамо») — 35
2. М. Маркевич («Металіст») — 23
3. М. Фоменко («Таврія») — 17

2007/08

1. М. Луческу («Шахтар») — 43
2. М. Маркевич («Металіст») — 17
3. Ю. Сьомін («Динамо») — 13

Опитування УПЛ

2008/09

1. М. Луческу («Шахтар») — 43 (12+3+1)
2. Ю. Сьомін («Динамо») — 29 (2+11+1)
3. М. Маркевич («Металіст») — 17 (2+0+11)
4. М. Павлов («Ворскла») — 5 (0+1+3)
5. Н. Костов («Металург» Д.) — 2 (0+1+0)

2009/10

1. М. Луческу («Шахтар») — 38 (10+4+0)
2. О. Кононов («Карпати») — 25 (4+6+1)
3. М. Маркевич («Металіст») — 11 (1+1+6)
4. В. Газзаєв («Динамо») — 8 (0+4+0)
5. Ю. Максимов («Оболонь» + «Кривбас») — 5 (0+1+3)
6. С. Пучков («Таврія») — 4 (0+0+4)
7. І. Гамула («Закарпаття») — 3 (1+0+0)
8. Н. Костов («Металург» Д.) — 2 (0+0+2)

2010/11

1. М. Луческу («Шахтар») — 38 (12+1+0)
2. Ю. Сьомін («Динамо») — 17 (2+5+1)
3. О. Кононов («Карпати») — 13 (1+4+2)
4. М. Павлов («Ворскла») — 11 (1+2+4)
5. М. Маркевич («Металіст») — 7 (0+3+1)
6. С. Ковалець («Оболонь») — 3 (0+0+3)
7. Х. Рамос («Дніпро») — 2 (0+1+0)
8. Ю. Бакалов («Арсенал») — 1 (0+0+1)
9. Ю. Максимов («Кривбас») — 1 (0+0+1)
10. В. Петров («Таврія») — 1 (0+0+1)
11. А. Чанцев («Зоря») — 1 (0+0+1)
12. В. Яремченко («Іллічівець») — 1 (0+0+1)

2011/12

1. М. Луческу («Шахтар») — 37 (11+2+0)
2. М. Маркевич («Металіст») — 22 (3+6+1)
3. Л. Кучук («Арсенал») — 16 (1+4+5)
4. Ю. Вернидуб («Зоря») — 9 (1+1+4)
5. М. Павлов («Ворскла») — 4 (0+1+2)
6. А. Дем'яненко («Волинь») — 2 (0+1+0)
7. Ю. Сьомін («Динамо») — 2 (0+1+0)
8. В. П'ятенко («Металург» Д.) — 2 (0+0+2)
9. Р. Григорчук («Чорноморець») — 1 (0+0+1)
10. Х. Рамос («Дніпро») — 1 (0+0+1)

2012/13

1. М. Луческу («Шахтар») — 38 (10+3+2)
2. М. Маркевич («Металіст») — 26 (3+8+1)
3. Р. Григорчук («Чорноморець») — 16 (1+4+5)
4. О. Таран («Кривбас») — 8 (1+1+3)
5. Х. Рамос («Дніпро») — 4 (0+0+4)
6. О. Блохін («Динамо») — 3 (1+0+0)
7. Ю. Максимов («Металург» Д.) — 1 (0+0+1)

2013/14

1. М. Луческу («Шахтар») — 29
2. Х. Рамос («Дніпро») — 25
3. Р. Григорчук («Чорноморець») — 21

2014/15

1. С. Ребров («Динамо») — 33
2. М. Маркевич («Дніпро») — 29
3. Ю. Вернидуб («Зоря») — 7

2015/16

1. С. Ребров («Динамо») — 24
2. М. Луческу («Шахтар») — 21
3. М. Маркевич («Дніпро») — 17
4. Ю. Вернидуб («Зоря») — 9
5. В. Шаран («Олександрія») — 7

2016/17

1. П. Фонсека («Шахтар»)
2. Д. Михайленко («Дніпро»)
3. Ю. Вернидуб («Зоря»)
4. Р. Санжар («Олімпік»)
5. С. Ребров («Динамо»)
6. В. Шаран («Олександрія»)
7. Л. Кучук («Сталь» К-е)

2017/18

1. О. Хацкевич («Динамо»)
2. П. Фонсека («Шахтар»)
3. В. Сачко («Ворскла»)
4. Ю. Вернидуб («Зоря»)
5. В. Шаран («Олександрія»)
6. О. Бойчишин («Карпати»)
7. О. Бабич («Чорноморець» + «Маріуполь»)
8. Ю. Вірт («Верес»)
9. О. Дулуб («Чорноморець»)
10. К. Фролов («Чорноморець»)

2018/19

1. П. Фонсека («Шахтар») — 28
2. В. Шаран («Олександрія») — 14
3. О. Хацкевич («Динамо») — 12

2019/20

1. В. Скрипник («Зоря») – 25
2. Л. Каштру («Шахтар») – 18
3. О. Рябоконь («Десна») – 14

2020/21

1. М. Луческу («Динамо»)
2. В. Скрипник («Зоря»)
3. І. Йовічевіч («Дніпро-1»)

2021/22

Не визначали

2022/23

1. П. ван Леувен («Зоря») — 32 (7+5+1)
2. І. Йовічевіч («Шахтар») — 23 (3+6+2)
3. Р. Григорчук («Чорноморець») — 13 (1+2+6)

Цікаві факти

  • загальна кількість тренерів-переможців — 15;
  • найчастіше приз вигравав Мірча Луческу — 9 разів;
  • загальна кількість команд-переможниць — 7;
  • найчастіше лауреатами ставали представники київського «Динамо» — 13 разів.

Тренер року в Україні, газета «Український футбол»

Тренер року в Україні — щорічна футбольна нагорода, котру у 2002—2015 і з 2022 року присуджує видання «Український футбол». Має альтернативну назву — «Приз ім. Валерія Лобановського». Приз міг отримати будь-який наставник, котрий працював протягом року в Україні. На відміну від нагороди «Тренер сезону», серед номінантів мали право з'являтися наставники різних збірних України. За умовами конкурсу, при виборі лауреата не мало значення громадянство.

2002

1. В. Грозний («Арсенал» К) — 615 (131+92+38)[1]
2. Є. Кучеревський («Дніпро») — 526 (85+110+51)
3. О. Михайличенко («Динамо» К) — 243 (40+36+51)

2003

1. Є. Кучеревський («Дніпро») — 758[2]
2. О. Михайличенко («Динамо» К) — 412
3. С. Альтман («Чорноморець») — 368

2005

1. О. Блохін (збірна України) — 1375 (436+24+19)[3]
2. С. Альтман («Чорноморець») — 557 (39+160+120)
3. А. Дем'яненко («Динамо» К) — 481 (48+131+75)

2006

1. О. Блохін (збірна України) — 421 (134+8+3)[4]
2. О. Заваров («Арсенал» К) — 172 (19+39+37)
3. О. Протасов («Дніпро») — 152 (12+40+36)

2010

1. М. Маркевич («Металіст») — 235[5]
2. П. Яковенко (молодіжна збірна України) — 161
3. В. Кварцяний («Волинь») — 77

2011

1. М. Маркевич («Металіст») — 163 (38+19+11)[6]
2. Н. Павлов («Ворскла») — 127 (22+22+17)
3. Ю. Максимов («Кривбас») — 79 (7+17+24)

2012

1. М. Луческу («Шахтар» Д) — 336 (91+24+9)[7]
2. Х. Рамос («Дніпро») — 180 (20+44+32)
3. М. Маркевич («Металіст») — 146 (11+42+29)

2013

1. М. Фоменко (збірна України) — 373 (106+24+7)[8][9]
2. Р. Григорчук («Чорноморець») — 208 (22+48+46)
3. М. Маркевич («Металіст») — 151 (15+37+32)

2014

1. С. Ребров («Динамо» К) — 190 (37+29+21)[10]
2. Ю. Вернидуб («Зоря») — 126 (20+25+16)
3. М. Фоменко (збірна України) — 68 (14+9+8)

Інші лауреати звання

2004 — Олег Блохін (збірна України)[11]

2007 — Олег Протасов («Дніпро»)[11]

2008 — Мирон Маркевич («Металіст»)[11]

2009 — Мирон Маркевич («Металіст»)[11]

Цікаві факти

  • загальна кількість тренерів-переможців — 7;
  • загальна кількість команд-переможниць — 6;

Тренер року в Україні, Держкомітет фізкультури та спорту України

Тренер року в Україні — футбольна нагорода, що вручається Комітетом (із 1990-го — Державним) фізкультури та спорту України. У 1957—1993 роках приз міг отримати будь-який наставник, котрий працював в Україні. З 1994-го лауреатом може стати український тренер, попри чемпіонат, у якому він працює. З 1976-го має альтернативну офіційну назву — «Приз ім. Олега Ошенкова».

Лауреати

Рік Тренер року (команда)
1957 Віктор Шиловський («Динамо»)
1958 Віктор Шиловський («Динамо»)
1959 Віктор Жилін («Локомотив»)
1960 В'ячеслав Соловйов («Динамо»)
1961 В'ячеслав Соловйов («Динамо»)
1962 Олег Ошенков («Шахтар»)
1963 Олег Ошенков («Шахтар»)
1964 Віктор Маслов («Динамо»)
1965 Віктор Маслов («Динамо»)
1966 Віктор Маслов («Динамо»)
1967 Віктор Маслов («Динамо»)
1968 Віктор Маслов («Динамо»)
1969 Ернест Юст («Карпати»)
1970 Ернест Юст («Карпати»)
1971 Олександр Севидов («Динамо»)
1972 Герман Зонін («Зоря»)
1973 Олег Базилевич («Шахтар»)
1974 Валерій Лобановський + Олег Базилевич («Динамо»)
1975 Валерій Лобановський + Олег Базилевич («Динамо», національна збірна СРСР)
1976 Ернест Юст («Карпати»)
1977 Валерій Лобановський («Динамо»)
1978 Володимир Сальков («Шахтар»)
1979 Віктор Носов («Шахтар»)
1980 Валерій Лобановський («Динамо»)
1981 Валерій Лобановський («Динамо»)
1982 Валерій Лобановський («Динамо», національна збірна СРСР)
1983 Володимир Ємець («Дніпро»)
1984 Володимир Ємець («Дніпро»)
1985 Валерій Лобановський («Динамо»)
1986 Валерій Лобановський («Динамо», національна збірна СРСР)
1987 Євген Кучеревський («Дніпро»)
1988 Анатолій Бишовець (олімпійська збірна СРСР)
1989 Євген Кучеревський («Дніпро»)
1990 Валерій Лобановський («Динамо», національна збірна СРСР)
1991 Віктор Прокопенко («Чорноморець»)
1992 Анатолій Заяєв («Таврія»)
1993 Михайло Фоменко («Динамо»)
1994 Леонід Буряк («Нива» Т. + «Чорноморець»)
1995 Леонід Буряк («Чорноморець»)
1996 В'ячеслав Грозний («Дніпро»)
1997 Валерій Лобановський («Динамо»)
1998 Валерій Лобановський («Динамо»)
1999 Валерій Лобановський («Динамо»)
2000 Валерій Лобановський («Динамо», національна збірна України)
2001 Віктор Прокопенко («Шахтар»)
2002 В'ячеслав Грозний («Арсенал»)
2003 Євген Кучеревський («Дніпро»)
2004 Євген Кучеревський («Дніпро»)
2005 Олег Блохін (національна збірна України)
2006 Олег Блохін (національна збірна України)
2007 Олег Протасов («Дніпро»)
2008 Мирон Маркевич («Металіст»)
2009 Микола Павлов («Ворскла»)
2010 Павло Яковенко (молодіжна збірна України)
2011 Мирон Маркевич («Металіст»)
2012 Мирон Маркевич («Металіст»)
2013 Михайло Фоменко (національна збірна України)
2014 Сергій Ребров («Динамо»)
2015 Михайло Фоменко (національна збірна України)
2016 Юрій Вернидуб («Зоря»)
2017 Юрій Вернидуб («Зоря»)
2018 Андрій Шевченко (національна збірна України)
2019 Андрій Шевченко (національна збірна України)
2020 Сергій Ребров («Ференцварош» Угорщина)

Цікаві факти

Багаторазові переможці

Футболіст Кількість перемог Роки
Валерій Лобановський 13 1974, 1975, 1977, 1980, 1981, 1982, 1985, 1986, 1990, 1997, 1998, 1999, 2000
Віктор Маслов 5 1964, 1965, 1966, 1967, 1968
Євген Кучеревський 4 1987, 1989, 2003, 2004
Ернест Юст 3 1969, 1970, 1976
Олег Базилевич 3 1973, 1974, 1975
Михайло Фоменко 3 1993, 2013, 2015
Мирон Маркевич 3 2008, 2011, 2012

Див. також

Примітки

  1. ↑ Грозный признан лучшим тренером Украины. Архів оригіналу за 20 грудня 2013. Процитовано 18 грудня 2013.
  2. ↑ Кучеревский — лучший тренер Украины. Архів оригіналу за 19 грудня 2013. Процитовано 18 грудня 2013.
  3. ↑ Олег Блохин — лучший тренер Украины в 2005 году. Архів оригіналу за 21 грудня 2013. Процитовано 19 грудня 2013.
  4. ↑ Блохин — лучший тренер 2006 года!. Архів оригіналу за 20 листопада 2016. Процитовано 19 грудня 2013.
  5. ↑ Главный тренер «Металлиста» М. Маркевич признан лучшим тренером Украины 2010 г. Архів оригіналу за 20 грудня 2013. Процитовано 19 грудня 2013.
  6. ↑ Маркевич — лучший тренер Украины. Архів оригіналу за 20 грудня 2013. Процитовано 19 грудня 2013. [Архівовано 2013-12-20 у Wayback Machine.]
  7. ↑ Луческу — найкращий тренер України у 2012 році. Архів оригіналу за 20 грудня 2013. Процитовано 19 грудня 2013.
  8. ↑ Фоменко — тренер года. Архів оригіналу за 19 грудня 2013. Процитовано 19 грудня 2013.
  9. ↑ Михаил Фоменко — тренер года. Архів оригіналу за 20 грудня 2013. Процитовано 19 грудня 2013.
  10. ↑ Ярмоленко, Бойко, Адріано, Ребров, Вацко — переможці референдуму «Українського футболу». Архів оригіналу за 11 грудня 2020. Процитовано 20 грудня 2014.
  11. ↑ а б в г Тренери року в Україні за версією «УФ». Архів оригіналу за 20 грудня 2014. Процитовано 20 грудня 2014. [Архівовано 2014-12-20 у Wayback Machine.]

Джерела

  • Газета «Український футбол» за 1 липня 2010 року, № 94
  • Газета «Молодь України» за 6 червня 2012 року, № 40
  • Газета «Копейка» (Біла Церква) за 11 грудня 2013 року, № 50
  • Газета «Український футбол» за 13 грудня 2013 року, № 102 (2862)
  • Газета «Український футбол» за 19 грудня 2014 року, № 97 (2964)
  • Газета «Український футбол» за 2 серпня 2016 року, № 54 (3115)
  • Газета «Український футбол» за 20 грудня 2016 року, № 89-90

Посилання

Read other articles:

زي باولو (لاعب كرة قدم)

هذه المقالة يتيمة إذ تصل إليها مقالات أخرى قليلة جدًا. فضلًا، ساعد بإضافة وصلة إليها في مقالات متعلقة بها. (يوليو 2020) زي باولو معلومات شخصية الميلاد 16 مايو 1987 (العمر 36 سنة)ريسيفي  الطول 1.80 م (5 قدم 11 بوصة) مركز اللعب مهاجم الجنسية البرازيل  مسيرة الشباب سنوات فريق 2...

 

That's Not Funny, That's Sick (book)

This article is about the 2013 book on the history of National Lampoon magazine. For the 1977 National Lampoon album of sketch comedy, see That's Not Funny, That's Sick. That's Not Funny, That's Sick: The National Lampoon and the Comedy Insurgents Who Captured the Mainstream AuthorEllin SteinCountryUnited StatesLanguageEnglishPublisherW. W. Norton & CompanyPublication dateJune 2013Media typePrintPages447ISBN978-0-393-07409-3 That's Not Funny, That's Sick: The National Lampoon and the...

 

Trận sông Kalka

Trận sông KalkaMột phần của Các cuộc xâm lược của Mông CổCác cung kị binh Mông CổThời gian31 tháng 5 năm 1223Địa điểmsông Kalka, Ukraina47°15′2,84″B 37°29′44,47″Đ / 47,25°B 37,48333°Đ / 47.25000; 37.48333Kết quả Mông Cổ chiến thắngTham chiến Đế quốc Mông Cổ KievGalicia-VolhyniaChernigovSmolenskngười CumanChỉ huy và lãnh đạo Triết BiệtTốc Bất Đài Mstislav MstislavichMstislav III c

سان لويس أوبيسبو

سان لويس أوبيسبو    علم شعار   الإحداثيات 35°16′27″N 120°39′47″W / 35.274166666667°N 120.66305555556°W / 35.274166666667; -120.66305555556  [1] تاريخ التأسيس 1772  تقسيم إداري  البلد الولايات المتحدة[2][3]  التقسيم الأعلى مقاطعة سان لويس أوبيسبو  عاصمة لـ مقاطعة سان ل...

 

Atatürk Cultural Center in Mersin

Atatürk Cultural Center is a building complex for cultural events in Mersin, Turkey. Its full name is Yenişehir Municipaty Atatürk Cultural Center (Turkish: Yenişehir Belediyesi Atatürk Kültür Merkezi). Yenişehir is a central municipality in Mersin. Together with Mersin Halkevi and Mersin Congress and Exhibition Center this complex is used for the cultural activities in Mersin. Geography The building at 36°48′16″N 34°35′15″E / 36.80444°N 34.58750°E ...

 

Stazione meteorologica di Pescara Aeroporto

Pescara AeroportoStato Italia Regione Abruzzo Provincia Pescara Comune Pescara Altitudine11 m s.l.m. Codice WMO16230 Codice ICAOLIBP GestoreENAV T. media gennaioCLINO 6,5 °C T. media luglioCLINO 23,2 °C T. media annuaCLINO 14,4 °C T. max. assoluta41 °C T. min. assoluta-13,2 °C Prec. medie annueCLINO 674,3 mm Coordinate42°26′13.11″N 14°11′12.51″E / 42.436974°N 14.186809°E42.436974; 14.186809Coordinate:...

Yakovlev AIR-5

Yakovlev AIR-5 Yakovlev AIR-5 adalah sebuah monoplane kabin prototipe Soviet bermesin tunggal yang dirancang oleh biro desain Yakovlev. AIR-5 adalah monoplane sayap-tinggi strut-menguatkan dengan mesin Wright J-4 200 hp (149 kW). Itu pesawat baja tubular, sayap kayu dan kabin tertutup untuk pilot dan tiga penumpang. Ketika mesin menjadi tidak tersedia tidak ada pesawat lagi diproduksi dan varian yang lebih kecil dirancang dengan mesin radial produksi lokal M-11 dan ditunjuk AIR-6. Referensi W...

 

سوزان هيوارد (ممثلة)

هذه المقالة يتيمة إذ تصل إليها مقالات أخرى قليلة جدًا. فضلًا، ساعد بإضافة وصلة إليها في مقالات متعلقة بها. (يوليو 2015) سوزان هيوارد معلومات شخصية اسم الولادة Susan Heyward الميلاد 19 نوفمبر 1982 (41 سنة)  فيلادلفيا (بنسيلفانيا) الإقامة نيويورك  الجنسية  الولايات المتحدة الطول 162 س

 

Sparkassen-Arena, Jena

Indoor arena in Jena, Germany This article relies largely or entirely on a single source. Relevant discussion may be found on the talk page. Please help improve this article by introducing citations to additional sources.Find sources: Sparkassen-Arena, Jena – news · newspapers · books · scholar · JSTOR (November 2016) Sparkassen ArenaLocationJena, Thuringia GermanyOwnerArena Betriebsgesellschaft mbHCapacity3,000 (Basketball)ConstructionBroke ground2012...

Sungai Thames

Thames beralih ke halaman ini. Untuk kegunaan lainnya, lihat Thames (disambiguasi). Thames River Sungai Thames di London Negara England Counties Gloucestershire, Wiltshire, Oxfordshire, Berkshire, Buckinghamshire, Surrey, Essex, Kent Metropolitan County Greater London Kota Cricklade, Lechlade, Oxford, Abingdon, Wallingford, Reading, Henley on Thames, Marlow, Maidenhead, Windsor, Staines, Walton on Thames, Kingston upon Thames, Teddington, London, Dartford Sumber  - location Thames H...

 

1998 in UFC

UFC MMA events in 1998 1998 in UFCInformationFirst dateMarch 13, 1998Last dateOctober 16, 1998EventsTotal events3UFC2FightsTotal fights25Title fights4Chronology 1997 in UFC 1998 in UFC 1999 in UFC The year 1998 was the 6th year in the history of the Ultimate Fighting Championship (UFC), a mixed martial arts promotion based in the United States. In 1998 the UFC held 3 events beginning with, UFC 16: Battle in the Bayou. Title fights Title fights in 1998 Weight class Method Round Time Event Note...

 

York Terrace

Street next to Regent's Park in London York Terrace West, NW1, in April 2015 York Terrace overlooks the south side of Regent's Park in Marylebone, City of Westminster, London, England. York Terrace West is a Grade I listed building.[1] York Terrace East contains Grade II listed buildings.[2][3][4] 1–18 York Terrace East is listed at Grade I.[5] History It consists of two separate Regency style terraced buildings, York Terrace East and York Terrace Wes...

Villa Obernier

Villa Obernier als städtisches Museum (vor 1904) Die Villa Obernier war eine Villa am Rheinufer in Bonn, die von 1849 bis 1851 errichtet und im Zweiten Weltkrieg zerstört wurde. Sie beherbergte als Stiftung ihres kurzzeitigen Besitzers Franz Obernier ab 1884 das erste und über Jahrzehnte einzige Museum zeitgenössischer Kunst und städtische Kunstmuseum Bonns. Inhaltsverzeichnis 1 Geschichte 1.1 Villa Bluhme/Obernier 1.2 Städtisches Museum Villa Obernier 1.2.1 Ausstellungen (Auswahl) 2 Li...

 

Dicastère pour les Églises orientales

Dicastère pour les Églises orientalesCadreType Agence publiqueOrganisationSite web (it) www.orientchurch.vamodifier - modifier le code - modifier Wikidata Le Dicastère pour les Églises orientales (en latin : Congregatio pro Ecclesiis Orientalibus) est l'une des neuf congrégations de la Curie romaine. Elle est compétente en tout ce qui concerne les Églises catholiques orientales. Elle a son siège au palais des Convertendi. Une vingtaine de personnes y travaillent[1] ce qui la...

 

Pulau Hantu Barat

Ada usul agar artikel ini digabungkan dengan Pulau Pantara Barat. (Diskusikan) Pulau Hantu Barat Pulau Pantara BaratPulau Pulau Hantu Barat atau Pulau Hantu Besar atau Pulau Pantara Barat merupakan pulau yang berada pada gugusan Kepulauan Seribu yang secara administratif termasuk dalam wilayah Kabupaten Administratif Kepulauan Seribu provinsi DKI Jakarta yang berada pada zona perlindungan dan bersama-sama Pulau Hantu Timur dan Pulau Kelor merupakan zona penyangga untuk pelestarian di mana ter...

Centre national du casier judiciaire (Bénin)

Centre National du Casier JudiciaireCadreSigle CNCJType Administration publiqueSiège CotonouPays  BéninCoordonnées 6° 21′ 06″ N, 2° 25′ 10″ EOrganisationDépend de Ministère de la justicemodifier - modifier le code - modifier Wikidata Le Centre National du Casier Judiciaire en abrégé CNCJ est un organisme public sous tutelle du Ministère de la Justice et de la Législation. Missions et attributions Mission Le rôle principal du Centre Nation...

 

John Luby Park

Public park in Portland, Oregon, U.S. John Luby ParkPark sign, 2022LocationPortland, Oregon, U.S.Coordinates45°32′24″N 122°31′52″W / 45.54000°N 122.53111°W / 45.54000; -122.53111 John Luby Park is a 10.42-acre (4.22 ha) public park in the Russell neighborhood of northeastern Portland, Oregon, United States. The park was acquired in 1985.[1] References ^ John Luby Park. City of Portland, Oregon. Archived from the original on July 5, 2022. Retrie...

 

Abdullah Amu

Artikel ini tidak memiliki referensi atau sumber tepercaya sehingga isinya tidak bisa dipastikan. Tolong bantu perbaiki artikel ini dengan menambahkan referensi yang layak. Tulisan tanpa sumber dapat dipertanyakan dan dihapus sewaktu-waktu.Cari sumber: Abdullah Amu – berita · surat kabar · buku · cendekiawan · JSTOR Abdullah AmuH. Abdullah AmuGubernur Sulawesi Utara ke-4Masa jabatan27 April 1966 – 2 Maret 1967PresidenSoekarnoPendahuluSoe...

1935 Labor Day hurricane

Category 5 Atlantic hurricane in 1935 Labor Day storm redirects here. For the storm that hit Syracuse, New York, in 1998, see New York State Labor Day derechos. For the Arizona storm in 1970, see Tropical Storm Norma (1970). This article has multiple issues. Please help improve it or discuss these issues on the talk page. (Learn how and when to remove these template messages) This article has an unclear citation style. The references used may be made clearer with a different or consistent sty...

 

Ishigami Station

This article relies excessively on references to primary sources. Please improve this article by adding secondary or tertiary sources. Find sources: Ishigami Station – news · newspapers · books · scholar · JSTOR (January 2023) (Learn how and when to remove this template message) Railway station in Fujisawa, Kanagawa Prefecture, Japan Ishigami Station石上駅Enoden Ishigami Station platformGeneral informationLocation1-9-3 Kugenuma Tachibana, Fujisawa C...

 

Strategi Solo vs Squad di Free Fire: Cara Menang Mudah!