Тапіранга

? Тапіранга
Тапіранга бразильська (Ramphocelus bresilia)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) Родина: Саякові (Thraupidae) Підродина: Tachyphoninae Рід: Тапіранга (Ramphocelus) Desmarest, 1805[1]
Види
Ramphocelus sanguinolentus Ramphocelus flammigerus Ramphocelus icteronotus Ramphocelus passerinii Ramphocelus bresiliaтиповий[2][3] Ramphocelus dimidiatus Ramphocelus nigrogularis Ramphocelus melanogaster Ramphocelus carbo
Синоніми
Ramphopis Vieillot, 1816 Rhamphopis Jacapa Blyth, 1840 Phlogothraupis P.L. Sclater & Salvin, 1873 Ramphocoelus Rhamphocelus Rhamphocoelus
Посилання
Вікісховище: Ramphocelus Віківиди: Ramphocelus ITIS: 558163 NCBI: 36724

Тапіра́нга^[4] (Ramphocelus) — рід горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae). Представники цього роду мешкають в Мексиці, Центральній і Південній Америці^[5].

Опис

Тапіранги — середнього розміру птахи, середня довжина яких становить 16-18 см, а вага 21,5-48 г. Їм притаманний статевий диморфізм: самці мають переважно чорно-червоне, пурпурове або жовте забарвлення, тоді як забарвлення самиць тьмяніше, коричнювате або сірувате у поєднанні з тьмяно-червоним, пурпуровим або жовтим. Тапірангам притаманні міцні дзьоби, нижня частина яких біла або сизувата, направлена догори.

Тапіранги живуть переважно в рідколіссях і чагарникових заростях. Вони живляться комахами, яких ловлять в польоті або шукають серед листя.

Види

Виділяють дев'ять видів:^[6]

• Тапіранга білодзьоба (Ramphocelus sanguinolentus)
• Тапіранга вогнистогуза (Ramphocelus flammigerus)
• Тапіранга жовтогуза (Ramphocelus icteronotus)
• Тапіранга червоногуза (Ramphocelus passerinii)
• Тапіранга бразильська (Ramphocelus bresilia)
• Тапіранга червона (Ramphocelus dimidiatus)
• Тапіранга маскова (Ramphocelus nigrogularis)
• Тапіранга чорночерева (Ramphocelus melanogaster)
• Тапіранга пурпурова (Ramphocelus carbo)

Етимологія

Наукова назва роду Ramphocelus походить від сполучення слів дав.-гр. ῥαμφος — дзьоб і κοιλος — увігнутий.^[7]

Примітки

1. Desmarest, Anselme Gaëtan (1805). Histoire naturelle des Tangaras, des Manakins et des Todiers (French) . Paris: Imprimarie de H. Perronneau. Plate 28 text.
2. Gray, George Robert (1855). Catalogue of the Genera and Subgenera of Birds Contained in the British Museum. London: British Museum. с. 148.
3. Paynter, Raymond A. Jr, ред. (1970). Check-List of Birds of the World. Т. 13. Cambridge, Massachusetts: Museum of Comparative Zoology. с. 310.
4. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
5. S. Hilty: Family Thraupidae (Tanagers). W: J. del Hoyo, A. Elliott & D.A. Christie: Handbook of the Birds of the World. Cz. 16: Tanagers to New World Blackbirds. Barcelona: Lynx Edicions, 2011. ISBN 978-84-96553-78-1. 
6. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 18 березня 2022.
7. Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 330. ISBN 978-1-4081-2501-4.

Джерела

• ffrench, Richard (1991). A Guide to the Birds of Trinidad and Tobago (вид. 2nd). Comstock Publishing. ISBN 0-8014-9792-2.
• Hilty, Birds of Venezuela, ISBN 0-7136-6418-5
• Morton, Isler & Isler, Tanagers ISBN 0-7136-5116-4
• Stiles and Skutch, A guide to the birds of Costa Rica ISBN 0-8014-9600-4
• Steve N. G. Howell and Sophie Webb (1995). A Guide to the Birds of Mexico and Northern Central America. Oxford University Press. ISBN 0-19-854012-4.

Посилання

• S. J. Hackett (1996). Molecular phylogenetics and biogeography of tanagers in the genus Ramphocelus (Aves). Molecular Phylogenetics and Evolution. 5 (2): 368—382. doi:10.1006/mpev.1996.0032. PMID 8728395.