PROFILBARU.COM

Талабан польовий

Біологічна класифікація

Домен:	Ядерні (Eukaryota)
Царство:	Рослини (Plantae)
Відділ:	Вищі рослини (Streptophyta)
—	Судинні (Tracheophyta)
—	Евдикоти
Надклас:	Покритонасінні (Magnoliophyta)
Підклас:	Розиди (Rosids)
Порядок:	Brassicales
Родина:	Капустяні (Brassicaceae)
Рід:	Талабан (Thlaspi)
Вид:	Талабан польовий

Біноміальна назва

Thlaspi arvense
L., 1753

Посилання

Вікісховище:	Thlaspi arvense
Віківиди:	Thlaspi arvense
EOL:	583698
IPNI:	290477-1
ITIS:	23422
NCBI:	13288

Талаба́н польови́й (Thlaspi arvense)^[1] — однорічна рослина родини капустяних. Їстівна, жироолійна та лікарська культура, місцями поводить себе як бур'ян.

Назва

Назва роду походить від грецьких слів: «Тласпі» (Thlaspi) — означає «здавлений в щит», «тлао» (thlao) — «здавлювати», і пов'язана з формою плодів рослини, та «аспіс» (aspis) — «щит». Видова назва в перекладі з латинської мови — «польовий». Українські народні назви: безвершник, білиця, білка, вередник, волоски, волосник, горобина кашка, гремука, гречичка, дзвінок, дзвонець, дзвонці, клопець, лопатки, талабан, талбан, тоболочник, тоболочник ролевий, чорне ребро, ярошка, ярутка, ярутка польова.^[2]

Опис

Трав'яниста рослина заввишки 20—50 см з сизим відтінком. Стебла прості або розгалужені. Листки цілісні, нижні — на коротких черешках, довгасті або еліптичні, верхні — сидячі, довгасто-ланцетні або стрілоподібні. Квітки білі, актиноморфні, чотирипелюсткові. Чашолистків 4, вони відлеглі від пелюсток, завдовжки 2-2,5 мм. Тичинок 6, маточка 1. Плоди — стручки, округло-еліптичні, ширококрилаті, на верхівці глибоковиїмчасті, з дуже коротким стовпчиком між виїмками. Насінини коричневі, з борозенчастою поверхнею.

Хімічний склад

Хімічний склад рослини майже не вивчений. Відомо, що в насінні талабану польового міститься близько 30 % жирної олії. В листках знайдено аскорбінову кислоту (близько 200 мг/100 г), вуглеводи,^[3], вони також містять до 25 % клітковини. Трава і насіння талабану польового містять глікозид синігрін, який надає їм яскраво вираженого часникового запаху.

Поширення та екологія

Талабан польовий розповсюджений скрізь — від субтропіків до Крайньої Півночі. Росте на полях, городах, поблизу житла й уздовж доріг. Талабан засмічує посіви. Він зустрічається повсюдно.

Цвітіння триває з травня до липня, плоди дозрівають з травня до листопада. Запилення за допомогою комах відбувається рідко, найчастіше відбувається самозапилення. Розмножується насінням. За літо дає 2—3 покоління; на кожній рослині утворюється до 60—80 тис. насінин.^[4] Недозріле насіння проростає майже так само швидко, як і дозріле. Проростає воно з глибини до 1 см, у глибших шарах ґрунту зберігає схожість протягом 9 років.

Застосування

У харчуванні

Жирна олія, що міститься у насінні талабану польового, на смак подібна до лляної (гіркувато-пекуча з гірчичним ароматом), вона придатна для миловаріння і вживання в їжу.^[4] У Вірменії вважається кращою олією для засмачування салатів. Рослину розглядали як перспективну сільськогосподарську олійну культуру.^[5]

Сто грам зеленого листя талабана містить 200 мг вітаміну C, а також вуглеводи, глюкозиди. З молодих розеткових листків талабану готують весняні салати. Їх не подрібнюють, запобігаючи втраті вітамінів. Окрім олії, солі та крутих січених яєць, салат з талабана польового більше нічого не потребує, бо має легкий часниковий аромат і гострий смак. Салат особливо корисний при зниженій секреції шлунку.^[6]

У медицині

Листки також мають в'яжучі протицинготні, дезинфікуючі, сечогінні, потогінні та тонізуючі властивості. Препарати талабану польового прискорюють та активізують менструальний цикл; у чоловіків стимулюють статеву активність, тому ефективні при лікуванні імпотенції.^[3] Водночас, згодовування цієї рослини коровам надає їхньому молоку часникового запаху і неприємного присмаку.

У промисловості

Цю рослину вирощують у промислових масштабах заради олії, яку переробляють на біодизель. Врожайність становить 1000 фунтів на акр.^[7] Там, де талабан польовий поширений як бур'ян, боротися з ним досить важко. Цьому перешкоджає як висока урожайність, так і глибока коренева система, яка певною мірою робить рослину нечутливою до гербіцидів.

Галерея

Листок і нерозквітле суцвіття
Квітка великим планом
Загальний вигляд рослини під час плодоношення
Недозрілий плід
Дозрілий плід
Насіння великим планом

Синоніми

Crucifera thlaspi (Roxb.) E.H.L.Krause
Lepidium thlaspi Roxb.
Teruncius arvense (L.) Lunell
Teruncius arvensis (L.) Lunell
Thlaspi baicalense DC.
Thlaspi collinum Bieb. M
Thlaspi strictum Dalla Torre & Sarnth.
Thlaspidea arvensis (L.) Opiz
Thlaspidium arvense (L.) Bubani^[1]

Див. також

Редька дика

Посилання

Талабан польовий // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 425. — ISBN 5-88500-055-7.
Талабан польовий // Дикі їстівні рослини України / Рева М. Л., Рева Н. Н.. — Київ : «Наукова думка», 1976. — С. 31, 52, 58, 104.
ТАЛАБАН ПОЛЬОВИЙ [Архівовано 3 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Фармацевтична енциклопедія
Талабан польовий (Thlaspi arvense L.) [Архівовано 23 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Аграрна енциклопедія
Талабан польовий. [Архівовано 19 лютого 2014 у Wayback Machine.]

Джерела

↑ ^а ^б The Plant List [Архівовано 26 вересня 2019 у Wayback Machine.]. (англ.)
↑ Корисні та рідкісні рослини України. Словник-довідник народних назв. / Смик Г. // Київ УРЕ, — 416 с. — 1991 С. 363
↑ ^а ^б Товстуха Є. С. Фітотерапія. — К.: Здоров'я, 1990.-304 с., іл., 6,55 арк. іл. ISBN 5-311-00418-5
↑ ^а ^б Верзилин Николай Михайлович По следам Робинзона. Сады и парки мира. — Л.: Детская литература., 1964. — 576 с. (рос.)
↑ М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976—168 с. — С. 104
↑ М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976—168 с. — С. 31
↑ Prodigal Sun. Alternative Global Power Solutions. Архів оригіналу за 27 липня 2011. Процитовано 27 липня 2011.