Тал

Тал
Дидрахма з Феста із зображенням Тала
Заняття	сторож
Батько	Cres^d
Діти	Leucus^d
Медіафайли у Вікісховищі

Тал, також Та́лос (грец. Τάλως) — персонаж давньогрецької міфології, мідний велетень на Криті.

Як сторож Міноса Тал щодня тричі обходив острів і, кидаючи каміння, відгонив чужинців. А коли вони висаджувалися на берег, Тал стрибав разом з ними у вогонь або пригортав їх до розпечених грудей і вони гинули (спогади про жертвоприношення людей). У велетня була лише одна кровоносна артерія, що з'єднувала голову з п'ятою. У п'яті був отвір, заткнутий цвяхом (єдине вразливе місце). Коли на Крит прибули аргонавти, Медея наслала на Тала божевілля, в нападі якого він зачепився п'ятою за гострий камінь: цвях випав, і велетень помер, бо з нього витік увесь іхор — кров велетня. (варіант: Тал повірив облудній обіцянці Медеї зробити його безсмертним і дозволив витягти цвях із п'яти). За іншою міфічною версією, Тала вбив син Філоктета Пеант, улучивши в п'яту стрілою з Гераклового лука. На монетах і вазах Тала зображували крилатим юнаком, що кидає каміння.

Література

• Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.