Сі́нті — підгрупа ромського народу.
Вони живуть переважно в Німеччині, Франції, Італії та Центральній Європі, нараховуючи близько 200 000 осіб.
[1][2]
Традиційно вони були кочівниками[en], але сьогодні лише невеликий відсоток сінті залишається кочівниками.
Походження народу сінті, як і ромів загалом, походить із заходу Індійського субконтиненту.
У той час як люди з регіону Сінд на заході Індійському субконтиненті були згадані в 1100 році Ахмадом ібн Мухаммадом аль-Майдані[en], незрозуміло, чи були синдці предками сучасних сінті, хоча зрозуміло, що сінті та інші роми походять з півночі Індійського субконтиненту.
[4][5]
Історія
Сінті — підгрупа ромів, які проживають переважно в Німеччині.
[1]
Вони прибули до Австрії та Німеччини в Пізньому Середньовіччі як частина ромської еміграції з Індійського субконтиненту [6],
зрештою розділившись на дві групи: Eftavagarja («Сім караванів») і Estraxarja («з Австрії»).
[7]
Вони прибули до Німеччини до 1540 року.
[8]
Дві групи розширилися, Eftavagarja до Франції та Португалії, де вони називаються «Manouches», і до Бразилії , де вони називаються «Ciganos» (від італійського «zigano»); і Estraxarja в Італію та Центральну Європу, головним чином на територіях, які зараз є Хорватією, Словенією, Угорщиною, Румунією, Чехією та Словаччиною, з часом приймаючи різні регіональні назви.
[9]
Голокост
Сінті переселилися до Німеччини на початку XV століття.
Попри їхню тривалу присутність, їх усе ще вважали жебраками та злодіями, і до 1899 року поліція вела центральний реєстр представників народів сінті, ромів та єнішів.
Нацистська Німеччина вважала їх расово неповноцінними, і переслідувала їх по всій Німеччині під час нацистського періоду – Нюрнберзькі закони 1935 року часто тлумачилися як стосуються їх, а також євреїв.
[10]
Адольф Айхман рекомендував нацистській Німеччині вирішити «циганське питання» одночасно з єврейським питанням, що призвело б до депортації сінті, щоб звільнити місце для будівництва будинків для етнічних німців.
[11]
Декого відправили до Польщі чи в інше місце (зокрема деяких депортували до Югославії поліція Гамбурга в 1939 році
[12]),
інших ув’язнили, а багатьох зрештою вбили в газових камерах.
[13]
Багато сінті та ромів були доставлені до Аушвіц-Біркенау, де їх помістили в спеціальну секцію, яка називається «циганський табір».
Йозеф Менгеле часто проводив деякі зі своїх сумнозвісних експериментів на сінті та ромах.
2 серпня 1944 року «циганський табір» було закрито, а приблизно 4000 сінті та ромів були отруєні газом у ніч із 2 на 3 серпня та спалені в крематоріях.
Дата 2 серпня відзначається як День пам'яті жертв Голокосту ромів і сінті.
[14]
У концентраційних таборах сінті були змушені носити або чорний трикутник, що вказує на їх класифікацію як «асоціальних»,
[15]
або коричневий трикутник, спеціально зарезервований для народів сінті, ромів і єнішів.
↑ абKalaydjieva, Luba; Gresham, David; Calafell, Francesc (2 квітня 2001). Genetic studies of the Roma (Gypsies): A Review. BioMed Central Medical Genetics. 2 (5): 5. doi:10.1186/1471-2350-2-5. PMC31389. PMID11299048. Individual groups can be classified into major metagroups: the Roma of East European extraction; the Sinti in Germany and Manouches in France and Catalonia; the Kaló in Spain, Ciganos in Portugal and Gitans of southern France; and the Romanichals of Britain.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
↑Sturman, Janet (26 лютого 2019). The SAGE International Encyclopedia of Music and Culture. SAGE Publications. ISBN978-1-5063-5337-1. The ancestors of today's 12 to 15 million Roma came from India about 1,000 years ago, and their descendants eventually migrated to six continents. The Romanic language language is most closely related to Punjabi and Hindi and is still spoken by millions of Roma and Sinti (Romani people of Central Europe).
Walter Winter, Struan Robertson (translator). Winter Time: Memoirs of a German Who Survived Auschwitz. Hertfordshire Publications, (2004), ISBN 1-902806-38-7.
