Представники цього інфраряду мають маленькі та середні розміри. Голова коротка, затуплена, іноді трохи загострена. Тулуб стрункий, довгий, у деяких родів змієподібний. Хвіст довгий, стиснутий з боків у більшості видів. Кінцівки короткі, задні більш розвинуті ніж передні. У багатьох вони редуковані або практично відсутні. Луска дрібна з можливими численними горбиками або окремою збільшеною лускою.
Спосіб життя
Зустрічаються у лісах, степах, пустелях та напівпустелях, гірських місцинах. Полюбляють тропічні, субтропічні, помірний пояси. Добова активність різна. Харчуються здебільшого безхребетними, членистоногими, дрібними хребетними.
Ці ящірки як яйцекладні, так й яйцеживородні, зустрічаються також живородні.
Розповсюдження
Мешкають на усіх континентах, окрім Антарктиди.
Філогенія
Кладограма, що відображає еволюційні зв'язки всередині групи:[2]
↑Nydam, R.L. (2013). Squamates from the Jurassic and Cretaceous of North America. Palaeobiodiversity and Palaeoenvironments. 93 (4): 535—565. doi:10.1007/s12549-013-0129-5. S2CID129773133.
↑Alifanov, V.R. (2019). Lizards of the Families Eoxantidae, Ardeosauridae, Globauridae, and Paramacellodidae (Scincomorpha) from the Aptian-Albian of Mongolia. Paleontological Journal. 53 (1): 74—88. doi:10.1134/S0031030119010039. S2CID181824832.
Джерела
Wolfgang Böhme: Squamata, Schuppenkriechtiere. In: Wilfried Westheide und Reinhard Rieger (Hrsg.): Spezielle Zoologie Teil 2: Wirbel- oder Schädeltiere, Gustav Fischer Verlag 2004; S. 354–357. ISBN 3-8274-0900-4
Біологія: Навч. посіб. / А. О. Слюсарєв, О. В. Самсонов, В.М.Мухін та ін.; За ред. та пер. з рос. В. О. Мотузного. — 3—є вид., випр. і допов. — К.: Вища шк., 2002. — 622 с.
.jpg){kind=small}
.jpg){kind=small}
