Сурсько-Литовське кладовище (Сурсько-Литовський цвинтар) — найбільше кладовище міста Дніпро і шосте за площею в Україні (115 га), одне з 27 кладовищ Дніпра. Знаходиться на південній околиці міста, наприкінці проспекта Богдана Хмельницького.
Історія
Назву отримало від села Сурсько-Литовське (яке знаходиться південніше) та Сурсько-Литовського шосе (колишня назва південної частини нинішнього пр. Богдана Хмельницького), біля якого знаходиться.
Відкрито 1972 р., після 1991 р. працює у закритому режимі: дозволені підпоховання до родичів або поховання у виключних випадках, оскільки вільних ділянок на цвинтарі майже не залишилося. За понад 50 років тут поховано понад 250 000 осіб.[1]
Довжина центральної алеї становить 700 м, протяжність кладовища від пр. Богдана Хмельницького на схід становить 1,5 км.
Директором станом на 2016—2019 рр. був Ігор Шаін.[1]
Поховані
На кладовищі серед інших поховані Олімпійський чемпіон Султанбай Рахманов, головні тренери та начальники футбольної команди «Дніпро» Володимир Ємець і Геннадій Жиздик, професори Володимир Мелешко та Михайло Новожилов, архітектори Олег Петров і Олександр Дольник, начальник Придніпровської залізниці Анатолій Алімов, диригент Гаррі Логвін.[2]
Галерея
-
Пам'ятник загиблим на пароплаві "Адмірал Нахімов" 31.08.1986
-
Пам'ятник загиблим льотчикам
-
Поховання дніпровських науковців
-
Поховання у центральній частині кладовища
-
Поховання на околиці кладовища
-
Могила Султана Рахманова
-
Могила Геннадія Жиздика (1991)
-
Сімейне поховання
-
Ромське поховання (2008)
-
Могила біля в'їзду на кладовище
-
Надмогильний пам'ятник дитині (1983)
-
Пам'ятник дівчині
-
Головний вхід
Див. також
Примітки
