У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Стеклов .
Стєклов Володимир Олександрович (рос. Влади́мир Алекса́ндрович Стекло́в ; 3 січня 1948 , Караганда ) — радянський і російський актор театру і кіно. Заслужений артист РРФСР (1988 ). Народний артист Росії (2001 )[ 2] , Путініст та українофоб .
Фігурант бази даних центру «Миротворець» [ 3] .
Біографія
Володимир Стєклов народився 3 січня 1948 року в місті Караганді . 1949 року сім'я переїхала до Астрахані .
З дев'ятого класу займався в театральній студії. 1966 року закінчив середню школу № 66 міста Астрахань .
По закінченні 1970 року Астраханського театрального училища за спеціальністю «Актор драматичного театру та кіно» служив у Радянській армії (в музичному загоні Державного Червонознаменного науково-дослідного інституту військово-повітряних сил імені Чкалова в Ахтубінську ), згодом із 1972 року працював у драматичному театрі міста Кінешма .
У 1977 —1982 рр. працював актором Камчатського драматичного театру в місті Петропавлівськ-Камчатський.
У 1981 —1989 рр. — актор Московського драматичного театру імені Станіславського , з 1989 року грав у театрі імені Ленінського комсомолу (Ленком ).
У кіно Володимир Стеклов почав зніматися 1983 року, відтоді знявся у понад 165 фільмах і серіалах, зокрема у стрічках українських кіностудій.
У 1999 —2000 рр. разом із актрисою Ольгою Кабо пройшов підготовку до польоту на станцію «Мир» , але через недостатнє фінансування проекту (знімання фільму «Тавро Кассандри») до космосу не полетів.
З 1996 року працює актором театру «Школа сучасної п'єси» , а з 2000 року грає також у театрах «Російська антреприза Михайла Козакова», Театр Мосради, «Сатирикон» , працює художнім керівником театру «Художня школа».
Громадська позиція
У 2022 році підтримав вторгнення Росії в Україну .
Фільмографія
Володимир Стеклов і Марія Голубкіна в спектаклі рос. «Любовь длиною в ночь»
1983 — «Ураган приходить несподівано» — Захар Дудко
1983 — «Співучасники» — Циплаков
1984 — «Віра, надія, любов» — Сорокін
1984 — «Мертві душі» — Петрушка
1985 — «Корабель прибульців» — Мангулов
1986 — «Нагородити (посмертно)» — Іван Барабанов
1986 — «Плюмбум, або Небезпечна гра» — Лопатов
1986 — «Чужа біла і рябий» — Коля Циган
1986 — «Зустрічна смуга» — Олег Олегович Терьохін
1986 — «На порозі» — Алімушкін
1987 — «Гардемарини, вперед!» — слідчий Гусев
1987 — «Ляпас, якого не було» — Анатолий Тарасович
1987 — «Без сонця»
1987 — «Розірване коло» — Сеня Орлов
1988 — «Безхатько. Без певного місця проживання»
1988 — «Вам що, наша влада не подобається?!»
1988 — «Злодії в законі» — Петров
1988 — «Стукач»
1988 — «Подія в Утіноозьорську» — Спартак Сергійович Заборов
1988 — «В'язень замку Іф» — Бертуччо
1989 — «Життя за лімітом»
1989 — «Ідеальний злочин» — Берман
1989 — «Князь Удача Андрійович» — Микола Іванович Кухтін
1989 — «Кримінальний квартет» — Семен Портной
1989 — «Процес» — следователь Амелин
1990 — «Коли святі марширують»
1990 — «Повість непогашеного місяця»
1990 — «Савой» — Сергій Гусев
1991 — «Кремлівські таємниці шістнадцятого століття»
1991 — «Мій найкращий друг — генерал Василь, син Йосипа» — В. І. Сталін
1991 — «Фірма пригод»
1991 — «Справа»
1992 — «Ближнє коло» — Хрустальов
1992 — «Вальс золотих тельців»
1992 — «Побачити Париж і померти»
1993 — «Падіння»
1993 — «Вирок»
1994 — «Майстер і Маргарита» — Азазелло
1994 — «Серп і молот»
1994 — 1995 — «Петербурзькі таємниці» — Карозич-Бодлевский
1996 — «Лінія життя»
1998 — «Вовчиця» (телесеріал)
1998 — «Розв'язка петербурзьких таємниць» — Карозич-Бодлевский
1998 — «Му-му»
1998 — «Гаряча точка» — Азіз-улла/Зуб
1999 — «Д. Д. Д. Досьє детектива Дубровського»
2000 — «Я вам більше не вірю»
2000 — «Справжні пригоди»
2001 — «Зупинка на вимогу 2» — Чулков
2001 — «Аз і ферт» (Телеспектакль) — Фиш
2001 — «Ти да я, да ми з тобою» (к/м) — Серафім
2001 — «Таємний знак» — следователь Жоголь
2001 — «Російський водевіль»
2002 — «Закон» — Сомов
2002 — «Вілліси» — заказчик
2002 — «Олігарх» − Беленький
2002 — «Антикілер 2: Антитерор» — Гладков
2003 — «Валізи Тульса Люпера: від Сарка до кінця» — Комендант Котчев
2003 — «Кожен зійде на Голгофу»
2003 — «Важкий пісок»
2004 — «Злодії та проститутки» — Женя Михайлов (Ювеналий)
2004 — «Гріхи батьків» — Сергей Волков
2004 — «Російське» — Зільберман
2004 — «Жарт ангела» — Ангел
2004 — «Зцілення коханням» — Марукін
2005 — «Горинич і Вікторія» — Николай Петрович Греков
2005 — «Останній бій майора Пугачова» — Коваленко, начальник лагеря
2006 — «Вовчиця» — маг-аферист
2006 — «Псевдонім „Албанець“» — Краснов
2006–2007 — «Кадети» — прапорщик Кантемиров
2007 — «Консерви»
2007 — «Формула стихії» — Калинин
2008 — «Я лікую» — главврач Лобов
2008 — «Непереможний» — Генерал Лямін
2009 — «Братани» — Вениамин Константинович, отец Ирины
2009 — «Сьомін» — Микола Слепнєв
2009 — «Мій ласкавий і ніжний мент» / Нежный барс — Федор Ильич по прозвищу «Банзай»
2009 — «Другі» — Мирзоев, комиссар госбезопасности
2009 — «Ласкавий травень» — Председатель Гостелерадио
2009 — «Охоронець 2» (телесериал) — Михаил
2010 — «Трава під снігом» — отец Игоря
2009 — «Лигівка»
2010 — «Брат за брата» — Кравчук
2010 — «Робінзон» — командующий
2010 — «Глибше!»
2011 — «Єльцин. Три дні в серпні» — Павло Сергійович Грачов
2014—2016 — «Світло і тінь маяка»
2018 — «Годунов» (телесеріал)
2019 — «Колишні-2» (телесеріал)
2020 — «Обитель» (телесеріал)
2020 — «Грозний» (телесеріал) та ін.
Санкції
Володимир Стєклов підтримав збройну агресію Росії проти України, тимчасову окупацію території України, є фігурантом санкційних списків.[ 4]
З 6 січня 2023 року доданий до санкційного списку України.[ 5] [ 6]
Примітки
Література
Лебедина Л. Счастье жить чужой жизнью // Труд. 1999 . 11 июня. — СІ7;
Кинословарь. Т. З. СПб., 2001 . — С.131—132.
Посилання