PROFILBARU.COM

Скоморохов В'ячеслав Семенович
Скоморохов В'ячеслав Семенович
Загальна інформація
Громадянство	СРСР
Народження	4 жовтня 1940; Старобільськ, Ворошиловградська область, Українська РСР, СРСР
Смерть	5 листопада 1992; Луганськ, Україна
Поховання	Луганськ
Зріст	185 см
Вага	76 кг
Спорт
Країна	СРСР → Україна
Вид спорту	легка атлетика
Дисципліна	біг 100 м, біг 200 м, біг-естафета
Спортивне звання	Заслужений майстер спорту СРСР
Клуб	«Спартак» Дніпропетровськ, «Авангард» Луганськ
Нац. збірна	СРСР
Тренери	Євген Буланчик
Нагороди
Чемпіонати Європи
	Скоморохов В'ячеслав Семенович у Вікісховищі

В'ячеслав Семенович Скоморохов (4 жовтня 1940, Старобільськ — 5 листопада^[1] 1992 року, Луганськ) — радянський легкоатлет, Заслужений майстер спорту СРСР (1969), Чемпіон Європи 1969 бігу на 400 м з бар'єрами, 9-разовий чемпіон Всесвітніх ігор глухих, неодноразовий рекордсмен світу серед глухих.

Життєпис

Народився 4 жовтня 1940 року в Старобільськ в сім'ї робітника. Ще в дитячі роки після перенесеного грипу практично повністю втратив слух. Розумів співрозмовників тільки за артикуляцією, ледь чув постріл стартового пістолета.

Після закінчення СШ № 3 працював формувальником-ливарником на ремонтно-механічному заводі. Активно займався в заводському самодіяльному танцювальному колективі. В вихідні дні відвідував тренування і спостерігав за змаганнями спортсменів на міському стадіоні. Першим тренером, який оцінив здібності хлопця, був вчитель фізвиховання СШ № 4 Всеволод Броваренко.

В 1959 році установив особистий рекорд в бігу на 110 м з бар'єрами (16,6). У 1961 році виконав норматив майстра спорту СРСР.

У 1965 році став чемпіоном СРСР у 200 м з бар'єрами і срібним призером на 110 м (14,0). На Всесвітніх іграх серед глухих став триразовим чемпіоном.

З 1965 року — чемпіон СРСР з бігу на 200 метрів з бар'єрами.^[2]

У 1967 році на легкоатлетичному матчі олімпійських команд на дистанції 400 м з бар'єрами досяг результату 50,1 секунди, що було другим результатом за всю історію радянського спорту.

На початку 1967 року переніс складну операцію в черевній порожнині, після якої не міг більше півроку повноцінно тренуватись.

На легкоатлетичних змаганнях в Італії в 1968 році став чемпіоном світу, першим у змаганнях на призи газети «Правда». Після перемоги на матчевій зустрічі СРСР — Польща — НДР в Ленінграді, було включено до збірної олімпійської команди СРСР, яка представляла країну в Мехіко. На Олімпіаді став п'ятим, встановивши всесоюзний рекорд з бігу на 400 метрів з бар'єрами — 49,1 секунди.^[3]

В 29 років у 1969 році стає чемпіоном світу і Європи, неодноразовим рекордсменом світу і 11-ти разовим рекордсменом Європи.

В 1969 році отримав звання заслужений майстер спорту СРСР.

Через хворобу не зміг підготуватись до чемпіонату Європи 1971 році, а в сезоні 1972 року одержав серйозну травму.

У 1992 році трагічно загинув.

Вшанування

Щорічно в Луганській області проводяться змагання пам'яті заслуженого майстра спорту СРСР В'ячеслава Скоморохова.

В Луганську на фасаді будівлі ДК УТОГ (кінозал «Луч», вул. Челюскінцев, 16) встановлено гранітну з гравіруванням меморіальну дошку.

Біля входу на стадіон «Колос» в Старобільську встановлено меморіальну дошку на честь знаменитого земляка.

Примітки

↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 9 червня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2018-06-12 у Wayback Machine.]
↑ Мирошниченко И. Е. Люди твои, Старобельщина / И.Мирошниченко.- Луганск, 2003. — С. 247
↑ Мирошниченко И. Старобельчане на Олимпийских играх // Телегазета. — 2008.- № 32. 6 августа.- С.11